-
Конституційні основи державного ладу України.
Слід відрізняти поняття «конституційний лад» та «державний лад».
Державний лад — це система основних політико-правових, економічних, соціальних відносин, які закріплюються державно-правовими (конституційно-правовими) нормами. Державний лад може бути конституційним, якщо мова йде про конституційну державу, тобто державу, яка впливає на суспільний лад правовим шляхом (встановлюючи або санкціонуючи правові норми, забезпечуючи їх реалізацію на основі Конституції та інших легітимних джерел права), виконує певні обов'язки перед людиною і суспільством, і неконституційним - державний лад тоталітарної держави. Поняття «державний лад» є більш широким ніж поняття «конституційний лад». Конституційний лад передбачає наявність у державі юридичної конституції але не зводиться лише до факту її існування. Конституційний лад набуває реального змісту лише за умови демократичного характеру конституції та реального дотримання конституційних положень, що забезпечує обмеженість держави, державної влади правом. Саме така обмеженість і створює оптимальні умови для функціонування громадянського суспільства, що є невід'ємним атрибутом конституційної держави.
Державний лад України включає такі складові:
а) форму держави та її конституційне закріплення;
б) характеристику України як демократичної держави;
в) визначення України як суверенної незалежної держави;
г) конституційне закріплення України як правової держави;
д) характеристику України як соціальної держави.
Конституцією України основними принципами державного ладу, які визначають суть держави, її тип, місце й роль у суспільстві є:
- суверенність та незалежність України;
- демократизм держави;
- соціальність держави;
- принцип правової держави;
- республіканська форма правління.
- унітарність (єдність, соборність) держави;
Суверенітет є однією з ознак держави. Держава здатна виражати волю своїх громадян, у повному обсязі гарантувати їх права і свободи лише тоді, коли вона є суверенною.
Ознаками суверенітету Української держави є:
- верховенство державної влади на всій території України;
- єдність і неподільність державної влади;
- незалежність і самостійність державної влади.
Державний суверенітет означає верховенство, незалежність, повноту, загальність і винятковість влади держави, тобто державно організованої публічно-політичної влади. Носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ.
Кожна суверенна держава має свою державну територію. Державна територія України вперше означена у законі "Про правонаступництво України" від 12 вересня 1991 р. Акт проголошення незалежності України проголосив територію України неподільною та недоторканною. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Складовими державної території України є її суша, води, надра під ними та відповідний повітряний простір, континентальний шельф та економічна зона. Питання зміни території України віднесене до відання всеукраїнського референдуму.
Як суверенна держава Україна має усі необхідні державні атрибути, зокрема, державні символи, столицю, державну мову. Наявність власної грошової одиниці є важливим виявом державного суверенітету. Конституція України визначає, що грошовою одиницею України є гривня, а столицею України є місто Київ.
Важливими ознаками суверенної держави є державна символіка.
Державна символіка - це встановлені Конституцією або спеціальними законами особливі розпізнавальні знаки даної держави, які уособлюють її суверенітет, а в деяких випадках мають і певний історичний чи ідеологічний зміст. Конституція України встановлює такі символи нашої держави - Державний Прапор, великий і малий Державні Герби, Державний Гімн - і викладає їх загальну характеристику.
Державні
символи
України
Державний
гімн
України
Державний
герб України Державний
прапор України
Державний Герб - це відмінний знак, що є офіційною емблемою держави, яка зображується на прапорах, грошових знаках, печатках та деяких офіційних документах. Згідно Конституції України Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. При цьому головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).
Державний Прапор - це офіційний відмінний знак (емблема) держави, символ її суверенітету. Згідно Конституції України Державний Прапор України являє собою стяг з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього жовтого кольорів.
Державний Гімн музикально-поетичний твір, який разом з державним гербом державним прапором є офіційним символом держави. Закон України “Про Державний Гімн України”, прийнятий ВР України 6 березня 2003 року, визначає, що Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в редакції, що затверджена Законом.
Демократизм держави передбачає створення в ній найсприятливіших умов для широкої та реальної участі її громадян в управлінні справами держави й суспільства, забезпечення багатоманітності політичного та культурного життя
Державною мовою вважається визнана конституцією або чинним законодавством основна мова держави. Такою мовою в Україні є українська мова. Це покладає на державу обов'язок забезпечувати всебічний розвиток функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Конституцією закріплюється обов'язок держави сприяти вивченню мов міжнародного спілкування. Ряд статей Конституції України містить вимоги обов'язкового знання державної мови Президентом України професійними суддями, суддями Конституційного Суду. У чинному законодавстві України також є обов'язкова вимога знання державної мови в обсязі, достатньому для спілкування, особами, що вступають у громадянство України.
Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України і визначається законом. Закон “Про мови в Українській РСР” від 28 жовтня 1989 р. містить 6 розділів і визначає державний статус української мови.
Проголошення України соціальною державою означає її орієнтацію й діяльність щодо проведення активної та ефективної соціальної політики, спрямованої:
- на забезпечення прав і свобод людини;
- на працевлаштування та охорону праці,
- на створення розвиненої системи охорони здоров'я і соціального страхування;
- на встановлення гарантованого мінімального розміру оплати праці;
- на матеріальну підтримку сім'ї, материнства, дитинства;
- на надання державної допомоги інвалідам і людям похилого віку;
- на розвиток системи соціальних служб, встановлення державних пенсій і допомог.
Конституція визначає Україну як правову державу - державу у якій визнаються і гарантуються права і свободи кожної людини, існує верховенство права, громадянське суспільство і розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову, а також існує взаємна відповідальність між державою і людиною.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і мають відповідати їй. Норми цієї Конституції є нормами прямої дії.
Відповідно до ст. 6 Конституції державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Реалізація цього принципу покликана запобігти концентрації всієї державної влади в руках однієї особи або одного органу. Умовою ефективного втілення цього принципу в практику організації та діяльності державного апарату є створення системи взаємних отримань і противаг між органами, які належать до різних гілок влади.
Державний лад характеризує державу з погляду: форми правління; особливостей політичного режиму та територіального устрою. Форма держави передбачає три елементи: форму державного правління, державного устрою та політичний (державний) режим. Конституція дає чітке визначення усіх їх: За формою державного правління Україна є республікою (ст. 5). В Конституції України тип республіканського правління не визначений. На сьогодні вважається, що Україна є змішаною (парламентсько – президентскою) республікою. Конституція України передбачає дуже значні й широкі повноваження Президента (розділ V), Верховної Ради України (розділ IV), Кабінету Міністрів України (розділ VI). Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу. За формою державного устрою Україна - унітарна держава (ст. 2) з автономним утворенням у вигляді Автономної Республіки Крим. Принцип унітарності нашої держави означає її єдність, соборність у політичному, економічному, соціальному, культурному (духовному) та інших відношеннях. Вузловим моментом єдності держави є її територіальна єдність. За формою політичного (державного) режиму Україна - демократична держава (ст. 1).Демократична держава - держава, що базується на визнанні та втіленні в суспільну практику таких принципів конституційного устрою, як народовладдя, політичний плюралізм, свобода й рівність громадян, реальність і невід'ємність прав людини тощо. Демократична держава: забезпечує послідовне здійснення принципу народовладдя (через демократичну виборчу систему); - має розвинену систему прав і свобод людини та громадянина; - діє за принципом розподілу влад із залученням демократичного механізму зняття суперечностей між окремими гілками державної влади; - гарантує та забезпечує демократичний статус органів місцевого самоврядування тощо.