5 Вища Рада юстиції України та Державна судова адміністрація України

Відповідно до Конституції України та Закону України „Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998 р. в Україні діє Вища рада юстиції.

Вища рада юстиції - це колегіальний, незалежний орган, відповідальний за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень щодо порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності та частково про їх дисциплінарну відповідальність.

До відання Вищої ради юстиції України, якої належить такі функції:

- внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посади;

- прийняття рішення стосовно порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності;

- здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;

- Вища рада юстиції розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Вища рада юстиції приймає такі акти:

- подання про призначення суддів;

- подання про звільнення суддів з посади;

- рішення про порушення вимог щодо несумісності;

- рішення про дисциплінарну відповідальність;

- рішення по скарзі на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- рішення про звільнення члена Вищої ради юстиції.

Вища рада юстиції формується таким чином, щоб жодна з гілок влади не могла використовувати її для тиску на процес призначення чи звільнення судді або притягнення його до відповідальності. Вища Рада юстиції складається з 20 членів. По три члени призначають: Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів, з'їзд адвокатів, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Двох членів призначає Всеукраїнська конференція працівників прокуратури.

За посадою до Вищої ради юстиції входять:

- Голова Верховного Суду;

- Міністр юстиції;

- Генеральний прокурор.

На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендована особа, яка відповідає таким вимогам:

- є громадянином України;

- має вищу юридичну освіту;

- не молодша 35 і не старша 60 років;

- проживає в Україні не менше як 10 останніх років;

- володіє державною мовою;

- має стаж роботи в галузі права не менше 10 років.

Обираються члени Вищої ради юстиції на строк 6 років (крім тих, хто входить до її складу за посадою). Голова Вищої ради юстиції обирається з числа членів ради на 3 роки без права переобрання.

Організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів та установ судової системи здійснює Державна судова адміністрація України, яка є центральним органом виконавчої влади. Організаційне забезпечення діяльності Верховного Суду України. Конституційного Суду України та вищих спеціалізованих судів здійснюється апаратами цих судів.

Державна судова адміністрація становить систему органів, що складається з Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь державної судової адміністрації.

Територіальні управління державної судової адміністрації підпорядковуються Державній судовій адміністрації України. У структурі Державної судової адміністрації України утворюється структурний підрозділ з управління організаційним забезпеченням військових судів.

Державну судову адміністрацію очолює Голова Державної судової адміністрації України, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України. Голова Державної судової адміністрації України може бути звільнений з посади також за рекомендацією з'їзду суддів України.

Нормативні акти

1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України

28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30.

2. Закон України „Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 25.

3. Закон України „Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України” від 18 березня 2004 р.

// Офіційний вісник України. – 2004. – № 15.

4. Закон України „Про статус суддів” від 15 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 8.

5. Закон України „Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 27-28.

6. Закон України „Про третейські суди” від 11 травня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 23.

7. Про Апеляційний суд України, Касаційний суд України та Вищий адміністративний суд України. Указ Президента України від 1 жовтня 2002 р.

// Офіційний вісник України. – 2002. – № 40.

8. Про Державну судову адміністрацію України // Указ Президента України від 29 серпня 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 36.

9. Про Положення про Державну судову адміністрацію України. Указ Президента України від 3 березня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 10.

10. Про Концепцію судово-правової реформи в Україні. Постанова Верховної Ради України від 28 квітня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 30.

11. Рішення Конституційного Суду України у справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 // Комп’ютерна БД “Законодавство України”.

Література

1. Конституційне право України: Підручник / За ред. В. Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 1999. – С. 573 - 593

2. Конституційне право України: Підручник. За ред. Ю. М. Тодики,

В. С. Журавського. – К.: Ін Юре, 2002. – С. 439 - 461.

3.Кравченко В. В. Конституційне право України: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2000. – С. 254 - 258.

4.Фрицький О. Ф. Конституційне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 444 - 484.

Тестові завдання до теми: Конституційний статус органів судової влади в Україні.

Правильні відповіді визначте „+”, а неправильні „-”.

1 Справи у судах першої інстанції розглядаються:

а) суддею одноособово;

б) колегією суддів;

в) суддею і народними засідателями;

г) суддею і колегією присяжних.

2 Розгляд справ в апеляційному та касаційному порядку здійснюється:

а) суддею і народними засідателями;

б) судом колегіально у складі не менше трьох суддів;

в) судом колегіально у складі не менше трьох професійних суддів;

г) судом колегіально у складі не менше чотирьох професійних суддів.

д) суддею і колегією присяжних

3 Гарантії незалежності суддів і самостійності судів забезпечуються:

а) забороною втручання у здійснення правосуддя:

б) таємницею винесення судового рішення;

в) забороною притягнення суддів до деяких видів юридичної відповідальності;

г) незмінюваністю суддів;

д) недоторканністю суддів.

4 Систему судів загальної юрисдикції складають:

а) спеціалізовані суди;

б) військові суди;

в) місцеві суди;

г) апеляційні суди;

д) особливі суди.

5 Місцевими загальними судами є:

а) міжрайонні;

б) міжміські;

в) міські;

г) міськрайонні;

д) військові суди гарнізонів.

6 Місцевими адміністративними судами є:

а) окружні суди;

б) районні суди;

в) районні суди у містах;

г) міські;

д) військові суди гарнізонів.

7 До складу судових палат Верховного Суду України, що здійснюють розгляд справ з питань юрисдикції спеціалізованих судів, призначаються судді, які мають стаж суддівської діяльності у відповідному вищому суді:

а) не менше 2 років;

б) не менше 3 років;

в) не менше 4 років;

г) не менше 5 років.

д) не менше 6 років.

8 Суддя обирається Верховною Радою України на підставі рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за поданням:

а) Вищої ради юстиції;

б) Голови Верховного Суду;

в) голови Касаційного суду;

г) голови Апеляційного суду.

д) Голови Конституційного Суду.

9 Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг:

а) 20 років;

б) 23 років;

в) 25 років;

г) 27 років;

д) 30 років.

10 Недовіру голові державної судової адміністрації може висловити:

а) Верховна Рада України;

б) пленум ВСУ;

в) з'їзд суддів України;

г) Вища рада юстиції;

д) Президент України.