- •Тема 1. Конституційне право як провідна галузь права України. Наука конституційного права
- •1. .Поняття конституційного права як галузі права. Конституційне право як наука і навчальна дисципліна.
- •2 Предмет і метод конституційного права.
- •3 Система галузі конституційного права. Конституційно-правові норми та інститути.
- •4 Джерела конституційного права України. Інші різновиди джерел конституційного права.
- •5. Конституційні правовідносини
- •Теми рефератів:
- •Тема 2 Історичні умови та етапи розвитку конституційного процесу в Україні
- •1. Акти конституційного значення за часів існування перших українських держав.
- •2 Конституція Пилипа Орлика та конституційний процес xviiі - хіх століть.
- •3 Новий етап Українського державотворення (1917 – 1919р.)
- •4 Конституційний процес в Україні за радянські часи.
- •5. Підготовка та прийняття нової Конституції України (1996 р.).
- •Тестові завдання до теми.
- •Тема 3 Поняття та сутність конституції. Конституція України – основне джерело конституційного права
- •1 Поняття й сутність конституції
- •2. Порядок прийняття та внесення змін до конституцій
- •3.Конституція України – основне джерело конституційного права
- •4.Правова охорона Конституції України
- •5. Поняття тлумачення. Види, цілі
- •Тема 4 Засади конституційного ладу України.
- •1 Поняття та загальні засади конституційного ладу.
- •Конституційні основи державного ладу України.
- •3. Сутність суспільного ладу України та його структура.
- •4. Гарантії конституційного ладу України
- •Тема 5 Конституційно правовий статус людини і громадянина в Україні.
- •1 Поняття, принципи та структура правового статусу особи.
- •2 Громадянство України.
- •3 Правовий статус іноземців, осіб без громадянства та біженців в Україні
- •Тема 6 Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України
- •1 Поняття, види прав і свобод людини і громадянина.
- •2. Основні гарантії і механізм забезпечення прав і свобод людини і громадянина.
- •3. Обов'язки людини і громадянина
- •Тема 7 Конституційні основи взаємовідносин держави і громадянського суспільства
- •1 Держава і громадянське суспільство в політичній системі України
- •2 Конституційно-правовий статус об’єднань громадян і принципи їх діяльності
- •3 Конституційно правовий статус релігійних організацій в Україні
- •4 Конституційно - правовий статус засобів масової інформації.
- •3 Обмеження права громадян на об'єднання у політичні партії допускається в інтересах:
- •4 Членами політичних партій не можуть бути:
- •5 Державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють:
- •Тема 8 Всеукраїнський та місцеві референдуми
- •1 Народовладдя. Поняття і загальна характеристика основних форм безпосередньої демократії
- •2 Загальні засади проведення референдумів в Україні
- •3. Порядок призначення референдумів та підготовка до їх проведення
- •4. Організація та проведення голосування і визначення підсумків референдуму
- •Тема 9 Конституційно - правовий статус Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади
- •1 Система органів державної виконавчої влади.
- •Органи виконавчої влади України
- •2 Правовий статус Кабінету Міністрів України
- •3 Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- •4 Місцеві органи виконавчої влади, їх організація та правовий статус
- •Тема 10 Конституційний статус органів судової влади в Україні.
- •1 Поняття і сутність судової влади.
- •2 Конституційні принципи правосуддя та судочинства
- •3 Судова система України
- •4 Конституційно - правовий статус суддів
- •5 Вища Рада юстиції України та Державна судова адміністрація України
- •Тема 11 Правовий статус Конституційного суду України.
- •1 Основні засади і порядок діяльності Конституційного Суду України.
- •2 Повноваження Конституційного Суду України при розгляді справ Розгляд справ Конституційним Судом України.
- •3. Акти Конституційного Суду України.
- •Тема 12 Прокуратура в системі державного механізму України
- •1 Поняття правового статусу Прокуратури України
- •2 Система і структура органів прокуратури
- •3 Функції і повноваження прокуратури згідно з Конституцією України та в перехідний період
- •4 Акти органів прокуратури
- •Список використаної літератури
3 Новий етап Українського державотворення (1917 – 1919р.)
Починаючи з 1917 року має місце процес нового етапу українського державотворення. В цей період з’являється велика кількість конституційних проектів. Перш за все - це конституційні акти (чотири Універсали Української Центральної Ради, Конституція УНР, закони УНР про державні символи, громадянство, національно-персональну автономію і т. ін., Тимчасовий основний закон ЗУНР, її законодавство, Акт Злуки від 18 січня 1919 р., конституційні акти української держави гетьмана Павла Скоропадського), та низка конституційних проектів, розроблених представниками різних політичних і ідеологічних течій, вченими і політиками, для УНР, ЗУНР та "Конституції Західно - Української Народної Республіки" тощо. Дані документи передбачали відновлення незалежної демократичної української держави з республіканською формою правління, держави, в якій визнано й гарантовано права особи і громадянина, права національних меншин, інститут місцевого самоврядування, а державна влада будується за принципом її поділу на окремі гілки.
Конституційні акти Української Центральної Ради ( І-ІV універсали 1917-1918.р.).
Процес, що розпочався поваленням самодержавства та організацією у березні 1917 р. Української Центральної Ради, головою якої став М. Грушевський, характеризується пошуком нових варіантів конституції.
Становлення української державності започаткував І Універсал Центральної Ради ( червень 1917р.), який закликав народ самочинно будувати українську державність і розглядався як „статут автономії України”. Віхою в розвитку конституційного процесу стало прийняття З липня 1917 р. II Універсалу Української Центральної Ради, де повідомлялось, що в результаті переговорів Центральна Рада і Тимчасовий уряд у Петрограді визнали один одного. У II Універсалі проголошувався намір підготувати проекти законів про автономний устрій України. III Універсал, прийнятий Ценральною Радою 20 листопада 1917 р у зв’язку з „жовтневою” революцією, проолошував установлення вже не автономних, а федеративних відносин з Росією. Але така позиція Центральної Ради не знайшла розуміння ні в російського Тимчасового уряду, ні в більшовицької влади, яка відхилила всі демократичні пропозиції України й розпочала проти Української Центральної Ради воєнні дії. Першим актом, який безпосередньо започаткував національне конституційне право України, можна вважати ІV Універсал Української Центральної Ради, прийнятий 9 січня 1918 р. в якому проголошувалося: „однині Українська Народна Республіка стає самостійною і від нікого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу”. Крім того ІV Універсал проголошував свободу слова, друку, віросповідання, зборів і страйків, недоторканість особи, амністію політичним в’язням, скасування смертної кари тощо. На основі Універсалу було розроблено цілий ряд документів української держави. Разом з тим, Універсали Української Центральної Ради фактично в ряді моментів звелися до політичної декларації, не підкріпленої реальними змінами в суспільному житті.
Конституційні акти періоду Гетьманату і Директорії.
В останній декаді квітня 1918 року на засіданнях Центральної Ради постатейно обговорювалася Конституція Української Народної Республіки, яка була затверджена 29 квітня 1918 р. Конституція УНР (Статут про державний устрій, права і вольності УНР) проголошувала Україну суверенною демократичною державою, у якій вся влада походить від народу, її громадянам забезпечувався широкий спектр демократичних прав і свобод. Розмежовувалася компетенція центральної і місцевої влади, законодавчих, виконавчих і судових органів. Кожній нації надавалося право на національно-персональну автономію (можливість створювати Національний союз, влада якого поширюватиметься на всіх осіб відповідної національності, незалежно від місця їхнього проживання). Вищими органами влади в державі мали стати Всенародні Збори, Рада Народних Міністрів і Генеральний Суд. Конституція УНР 1918 р. на жаль, так і не набрала чинності, в зв’язку з тим, що саме в день її прийняття до Києва увійшли німці та почалася доба українського Гетьманату Павла Скоропадського. Гетьманат супроводжувався прийняттям Грамоти до всього українського народу і Законів про тимчасовий державний устрій України (про гетьманську владу), датованих квітнем-листопадом 1918 р.. Відповідно до цих документів гетьман зосереджував у своїх руках всю повноту влади. Він особисто затверджував закони, призначав членів Ради Міністрів і Генерального Суду (останній пізніше було реорганізовано в Державний Сенат). Україна стала називатися Українською Державою. Демократичні права проголошувалися в дещо звуженому вигляді порівняно з Конституцією УНР. Після падіння Гетьманату, в листопаді 1918 р. до влади дісталася Директорія у складі п'яти членів на чолі з В. Винниченком. Фактично провідну роль у Директорії відігравав С. Петлюра, який у лютому 1919р. і став її головою. Серед правових актів Директорії, які мали конституційне значення, слід назвати Декларацію Української Директорії від 26 грудня 1918 р., Закон про тимчасове верховне управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці, Закон про Державну Народну Раду Української Народної Республіки. Особливо слід зазначити, що за доби Директорії було розроблено розгорнутий проект Конституції УНР (1920-1921 рр.) під назвою „Основний державний закон Української Народної Республіки”, який 12 листопада 1920 р. був затверджений С. Петлюрою. Вищим законодавчим органом держави до скликання Парламенту проголошувалася Державна Народна Рада. Виконавчу владу мала здійснювати Рада Народних Міністрів. Над цими двома органами стояла Директорія УНР, а точніше, одноосібно Голова директорії, функції якого нагадували функції президента в парламентській республіці. Пізніше було розроблено кілька проектів Конституції УНР, зокрема проект відомого державознавця О. Ейхельмана, але вони так і не були затверджені.
Конституційні акти Західно - Української Народної Республіки (1918 р).
У Західній Україні Українською Національною Радою ІЗ листопада 1918 р. було схвалено Тимчасовий Основний закон про державну самостійність українських земель колишньої австро-угорської монархії. Згодом відомим українським правником С.С. Дністрянським було розроблено кілька проектів Конституції ЗУНР, але через короткочасну історичну долю цієї держави жоден із них не був реалізований. Новий етап Українського державотворення (1917 – 1919р.) досить плідно використовував прогресивні надбання світового конституціоналізму. Проте цей період розвитку тривав недовго і був перерваний затвердженням Конституції УРСР 1919 р.