- •Тема 1. Конституційне право як провідна галузь права України. Наука конституційного права
- •1. .Поняття конституційного права як галузі права. Конституційне право як наука і навчальна дисципліна.
- •2 Предмет і метод конституційного права.
- •3 Система галузі конституційного права. Конституційно-правові норми та інститути.
- •4 Джерела конституційного права України. Інші різновиди джерел конституційного права.
- •5. Конституційні правовідносини
- •Теми рефератів:
- •Тема 2 Історичні умови та етапи розвитку конституційного процесу в Україні
- •1. Акти конституційного значення за часів існування перших українських держав.
- •2 Конституція Пилипа Орлика та конституційний процес xviiі - хіх століть.
- •3 Новий етап Українського державотворення (1917 – 1919р.)
- •4 Конституційний процес в Україні за радянські часи.
- •5. Підготовка та прийняття нової Конституції України (1996 р.).
- •Тестові завдання до теми.
- •Тема 3 Поняття та сутність конституції. Конституція України – основне джерело конституційного права
- •1 Поняття й сутність конституції
- •2. Порядок прийняття та внесення змін до конституцій
- •3.Конституція України – основне джерело конституційного права
- •4.Правова охорона Конституції України
- •5. Поняття тлумачення. Види, цілі
- •Тема 4 Засади конституційного ладу України.
- •1 Поняття та загальні засади конституційного ладу.
- •Конституційні основи державного ладу України.
- •3. Сутність суспільного ладу України та його структура.
- •4. Гарантії конституційного ладу України
- •Тема 5 Конституційно правовий статус людини і громадянина в Україні.
- •1 Поняття, принципи та структура правового статусу особи.
- •2 Громадянство України.
- •3 Правовий статус іноземців, осіб без громадянства та біженців в Україні
- •Тема 6 Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України
- •1 Поняття, види прав і свобод людини і громадянина.
- •2. Основні гарантії і механізм забезпечення прав і свобод людини і громадянина.
- •3. Обов'язки людини і громадянина
- •Тема 7 Конституційні основи взаємовідносин держави і громадянського суспільства
- •1 Держава і громадянське суспільство в політичній системі України
- •2 Конституційно-правовий статус об’єднань громадян і принципи їх діяльності
- •3 Конституційно правовий статус релігійних організацій в Україні
- •4 Конституційно - правовий статус засобів масової інформації.
- •3 Обмеження права громадян на об'єднання у політичні партії допускається в інтересах:
- •4 Членами політичних партій не можуть бути:
- •5 Державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють:
- •Тема 8 Всеукраїнський та місцеві референдуми
- •1 Народовладдя. Поняття і загальна характеристика основних форм безпосередньої демократії
- •2 Загальні засади проведення референдумів в Україні
- •3. Порядок призначення референдумів та підготовка до їх проведення
- •4. Організація та проведення голосування і визначення підсумків референдуму
- •Тема 9 Конституційно - правовий статус Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади
- •1 Система органів державної виконавчої влади.
- •Органи виконавчої влади України
- •2 Правовий статус Кабінету Міністрів України
- •3 Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- •4 Місцеві органи виконавчої влади, їх організація та правовий статус
- •Тема 10 Конституційний статус органів судової влади в Україні.
- •1 Поняття і сутність судової влади.
- •2 Конституційні принципи правосуддя та судочинства
- •3 Судова система України
- •4 Конституційно - правовий статус суддів
- •5 Вища Рада юстиції України та Державна судова адміністрація України
- •Тема 11 Правовий статус Конституційного суду України.
- •1 Основні засади і порядок діяльності Конституційного Суду України.
- •2 Повноваження Конституційного Суду України при розгляді справ Розгляд справ Конституційним Судом України.
- •3. Акти Конституційного Суду України.
- •Тема 12 Прокуратура в системі державного механізму України
- •1 Поняття правового статусу Прокуратури України
- •2 Система і структура органів прокуратури
- •3 Функції і повноваження прокуратури згідно з Конституцією України та в перехідний період
- •4 Акти органів прокуратури
- •Список використаної літератури
3 Судова система України
Відповідно до Конституції та Закону України „Про судоустрій України” судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.
Судоустрій – визначена законом система судових закладів держави.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Створення надзвичайних та особливих судів Конституцією України забороняється.
Суди загальної юрисдикції забезпечують захист прав і свобод громадян шляхом розгляду кримінальних, цивільних, адміністративних та інших справ. Вони утворюються і ліквідуються Президентом України відповідно до Закону „Про судоустрій України” за поданням Міністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду.
Відповідно до Конституції України в системі судів загальної юрисдикції діють загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій, які будуються за принципами територіальності й спеціалізації.
Принцип територіальності означає, що місцеві суди мають утворюватися, виходячи з адміністративно-територіального поділу України.
Принцип спеціалізації передбачає внутрішню спеціалізацію суддів у судах, запровадження спеціалізованих галузевих судів для розгляду окремих категорій справ. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані суди.
У судах різних судових юрисдикцій може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ відповідної юрисдикції.
Систему судів загальної юрисдикції складають:
- місцеві суди (суди першої інстанції);
- апеляційні суди, Апеляційний суд України;
- Касаційний суд України;
- вищі спеціалізовані суди;
- Верховний Суд України.
Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.
Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів.
Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указу Президента України.
Місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення. Вони є основною ланкою судової системи, найбільш наближеної до населення, та розглядають більше 90% всіх судових справ.
Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції), крім справ адміністративної юрисдикції у сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди. Діяльність військових судів спрямована на охорону від будь-яких посягань на безпеку України, її боєздатність і боєготовність її Збройних сил та інших військових формувань, захист прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин.
Підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.
Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, голови та заступника голови суду. У місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.
Голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду строком на п'ять років з числа суддів та звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України (а щодо спеціалізованих судів - голови відповідного вищого спеціалізованого суду) на підставі рекомендації Ради суддів України (щодо спеціалізованих судів - рекомендації відповідної ради суддів).
У системі судів загальної юрисдикції в Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди.
Апеляція (лат.appellation- звернення) - форма оскарження судових рішень у цивільних, адміністративних, господарських та кримінальних справах до суду вищої (апеляційної) інстанції, яка має право переглядати справу. Апеляція є основним способом оскарження судових рішень, які не набрали законної сили.
Апеляційними загальними судами є:
- апеляційні суди областей (у разі необхідності замість апеляційного суду області можуть утворюватися апеляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поширюється на декілька районів області);
- апеляційні суди міст Києва та Севастополя;
- Апеляційний суд Автономної Республіки Крим;
- військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово-Морських Сил України;
- Апеляційний суд України.
Апеляційними спеціалізованими судами є:
- апеляційні господарські суди;
- апеляційні адміністративні суди.
В апеляційних судах утворюються судові палати. У складі загального апеляційного суду утворюються судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних справах. У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.
Апеляційні суди здійснюють такі повноваження:
- розглядають справи в апеляційному порядку відповідно до процесуального закону;
- розглядають по першій інстанції справи, визначені законом (крім апеляційних господарських судів);
- ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і узагальнюють судову практику;
- надають методичну допомогу у застосуванні законодавства місцевим судам;
- здійснюють інші повноваження, передбачені законом.
Апеляційний суд України діє у складі:
- судової палати у цивільних справах;
- судової палати у кримінальних справах;
- військової судової палати.
Апеляційний суд України розглядає справи, віднесені до його підсудності, в апеляційному порядку відповідно до вимог процесуального закону.
Голова апеляційного суду та його заступники призначаються на посаду строком на п'ять років з числа суддів та звільняються з посади Президентом України на підставі рекомендації Ради суддів України (щодо спеціалізованих судів - рекомендації відповідної ради суддів). Голова апеляційного суду може бути призначений на цю посаду повторно.
Для розгляду справ, визначених процесуальним законом, у загальних апеляційних судах (крім апеляційного суду України) діють суди присяжних.
Окремі категорії справ в цивільному, адміністративному, господарському та кримінальному судочинстві розглядаються в касаційній інстанції (третя судова інстанція) суді, що розглядає справу за касаційною скаргою або касаційним поданням прокурора на рішення, вироки, ухвали суду першої інстанції і постанови судді, що набрали законної сили. Це - суд, безпосередньо вищий щодо суду, який постановив рішення, вирок. В Україні такими судами є: Верховний Суд України, Касаційний суд України, вищі спеціалізовані суди.
Касація (лат. cassatio – скасування, знищення) - перегляд справи судом вищої інстанції без самостійного дослідження доказів, лише на основі матеріалів судової справи і лише з метою визначити, чи були дотримані вимоги закону під час розгляду справи судами нижчої інстанції. Вона є формою оскарження і перевірки судом вищої інстанції вироків, рішень і постанов судів першої інстанції, що набули чинності .
Касаційний суд України діє у складі суддів, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступників.
У складі Касаційного суду діють:
- судова палата у цивільних справах;
- судова палата у кримінальних справах;
- військова судова палата.
Касаційний суд України здійснює такі повноваження:
- розглядає в касаційному порядку справи, віднесені до його підсудності, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом;
- веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;
- надає методичну допомогу у застосуванні законодавства судам нижчого рівня;
- здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Розгляд справ у Касаційному суді України здійснюється колегіями у складі не менше трьох суддів.
Голова Касаційного суду України та його заступники призначаються на посаду строком на п'ять років і звільняються з посади Президентом України на підставі рекомендації Ради суддів України. Голова Касаційного суду України та його заступники можуть бути призначені на цю посаду повторно.
У Касаційному суді України для вирішення організаційних питань діє президія.
Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди:
- Вищий господарський суд України;
- Вищий адміністративний суд України;
- інші вищі спеціалізовані суди, що утворюються Президентом України в порядку, встановленому цим Законом.
Вищі спеціалізовані суди складаються з суддів, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступників.
У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.
Вищий спеціалізований суд здійснює такі повноваження:
- розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом;
- веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;
- надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики;
- дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної юрисдикції.
Розгляд справ у вищому спеціалізованому суді здійснюється колегіально.
Голова вищого спеціалізованого суду та його заступники призначаються на посаду з числа суддів даного суду строком на п'ять років і звільняються з посади Президентом України на підставі рекомендації Ради суддів України. Голова вищого спеціалізованого суду та його заступники можуть бути призначені на цю посаду повторно.
У вищому спеціалізованому суді для вирішення організаційних питань діє президія суду у складі голови суду, його заступників, заступників голів палат, а також суддів даного суду, обраних до складу президії відповідно до закону.
Для вирішення загальних питань у діяльності відповідних спеціалізованих судів у вищому спеціалізованому суді діє Пленум вищого спеціалізованого суду.
Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції (Глава 8 Закону України "Про судоустрій”). Він здійснює судовий контроль за діяльністю всіх судів загальної юрисдикції, розглядає найважливіші цивільні й кримінальні справи по суті, а також може переглядати судові рішення в касаційному й наглядовому порядку. Крім того, Верховний Суд України має право давати пояснення судам з питань застосування законодавства, що виникають при розгляді судових справ. Ці пояснення обов'язкові для судів, інших органів та посадових осіб, що застосовують закон.
У складі Верховного Суду України діють:
- Судова палата у цивільних справах;
- Судова палата у кримінальних справах;
- Судова палата у господарських справах;
- Судова палата в адміністративних справах;
- Військова судова колегія.
До складу судових палат, що здійснюють розгляд справ з питань юрисдикції спеціалізованих судів, призначаються судді, які мають стаж суддівської діяльності у відповідному вищому суді не менше трьох років, або відповідному апеляційному спеціалізованому суді не менше п'яти років.
У Верховному Суді України діє Пленум Верховного Суду, який утворюють Голова Верховного Суду, заступники Голови та члени Верховного Суду. В засіданнях Пленуму Верховного Суду обов'язково бере участь Генеральний прокурор України і може брати участь Міністр юстиції України.
Пленум Верховного Суду України розглядає справи у зв'язку з нововиявленими обставинами і в порядку судового нагляду, а також дає керівні роз'яснення з питань, які виникають при застосуванні законодавства під час розгляду справ у суді, і контролює виконання цих роз'яснень судами. Для розгляду найважливіших організаційних питань утворюється Президія Верховного Суду.
Судові палати Верховного Суду розглядають особливо важливі справи, які віднесені законом до їхньої підсудності, а також касаційні скарги й протести та протести в порядку судового нагляду на рішення, ухвали та вироки обласних судів. Голова Верховного Суду та його заступники обираються Пленумом Верховного Суду України строком на п'ять років шляхом таємного голосування. Голова Верховного Суду України не може бути обраний на цю посаду більш як на два строки підряд.