- •Тема 1. Конституційне право як провідна галузь права України. Наука конституційного права
- •1. .Поняття конституційного права як галузі права. Конституційне право як наука і навчальна дисципліна.
- •2 Предмет і метод конституційного права.
- •3 Система галузі конституційного права. Конституційно-правові норми та інститути.
- •4 Джерела конституційного права України. Інші різновиди джерел конституційного права.
- •5. Конституційні правовідносини
- •Теми рефератів:
- •Тема 2 Історичні умови та етапи розвитку конституційного процесу в Україні
- •1. Акти конституційного значення за часів існування перших українських держав.
- •2 Конституція Пилипа Орлика та конституційний процес xviiі - хіх століть.
- •3 Новий етап Українського державотворення (1917 – 1919р.)
- •4 Конституційний процес в Україні за радянські часи.
- •5. Підготовка та прийняття нової Конституції України (1996 р.).
- •Тестові завдання до теми.
- •Тема 3 Поняття та сутність конституції. Конституція України – основне джерело конституційного права
- •1 Поняття й сутність конституції
- •2. Порядок прийняття та внесення змін до конституцій
- •3.Конституція України – основне джерело конституційного права
- •4.Правова охорона Конституції України
- •5. Поняття тлумачення. Види, цілі
- •Тема 4 Засади конституційного ладу України.
- •1 Поняття та загальні засади конституційного ладу.
- •Конституційні основи державного ладу України.
- •3. Сутність суспільного ладу України та його структура.
- •4. Гарантії конституційного ладу України
- •Тема 5 Конституційно правовий статус людини і громадянина в Україні.
- •1 Поняття, принципи та структура правового статусу особи.
- •2 Громадянство України.
- •3 Правовий статус іноземців, осіб без громадянства та біженців в Україні
- •Тема 6 Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України
- •1 Поняття, види прав і свобод людини і громадянина.
- •2. Основні гарантії і механізм забезпечення прав і свобод людини і громадянина.
- •3. Обов'язки людини і громадянина
- •Тема 7 Конституційні основи взаємовідносин держави і громадянського суспільства
- •1 Держава і громадянське суспільство в політичній системі України
- •2 Конституційно-правовий статус об’єднань громадян і принципи їх діяльності
- •3 Конституційно правовий статус релігійних організацій в Україні
- •4 Конституційно - правовий статус засобів масової інформації.
- •3 Обмеження права громадян на об'єднання у політичні партії допускається в інтересах:
- •4 Членами політичних партій не можуть бути:
- •5 Державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють:
- •Тема 8 Всеукраїнський та місцеві референдуми
- •1 Народовладдя. Поняття і загальна характеристика основних форм безпосередньої демократії
- •2 Загальні засади проведення референдумів в Україні
- •3. Порядок призначення референдумів та підготовка до їх проведення
- •4. Організація та проведення голосування і визначення підсумків референдуму
- •Тема 9 Конституційно - правовий статус Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади
- •1 Система органів державної виконавчої влади.
- •Органи виконавчої влади України
- •2 Правовий статус Кабінету Міністрів України
- •3 Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- •4 Місцеві органи виконавчої влади, їх організація та правовий статус
- •Тема 10 Конституційний статус органів судової влади в Україні.
- •1 Поняття і сутність судової влади.
- •2 Конституційні принципи правосуддя та судочинства
- •3 Судова система України
- •4 Конституційно - правовий статус суддів
- •5 Вища Рада юстиції України та Державна судова адміністрація України
- •Тема 11 Правовий статус Конституційного суду України.
- •1 Основні засади і порядок діяльності Конституційного Суду України.
- •2 Повноваження Конституційного Суду України при розгляді справ Розгляд справ Конституційним Судом України.
- •3. Акти Конституційного Суду України.
- •Тема 12 Прокуратура в системі державного механізму України
- •1 Поняття правового статусу Прокуратури України
- •2 Система і структура органів прокуратури
- •3 Функції і повноваження прокуратури згідно з Конституцією України та в перехідний період
- •4 Акти органів прокуратури
- •Список використаної літератури
2 Система і структура органів прокуратури
Важливим елементом інституту органів прокуратури в України є їх система і структура, порядок організації (формування) органів прокуратури та кваліфікаційні вимоги що висуваються до прокурорів. Вони визначені в Конституції та Законі України від 5 листопада 1991 р. "Про прокуратуру".
Відповідно до Конституції України (ст. ст. 121, 122) та ст. 6 Закону "Про прокуратуру" органи прокуратури України становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, із підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим. Ця система є трирівневою. Першим її рівнем є Генеральна прокуратура України. Другий рівень утворюють прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також прирівняні до них спеціалізовані прокуратури (наприклад, військові прокуратури регіонів, військова прокуратура Чорноморського флоту і Військово-Морських Сил України). Третій рівень прокурорської системи становлять міські, районні, міжрайонні, районні у містах та інші прирівняні до них прокуратури (наприклад військові прокуратури гарнізонів).
Отже, систему органів прокуратури складають:
- Генеральна прокуратура України;
- прокуратура Автономної Республіки Крим;
- прокуратури областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних);
- міські, районні, міжрайонні та інші прирівняні до них прокуратури;
- військові прокуратури;
- транспортні;
- природоохоронні;
- інші спеціалізовані прокуратури.
Прокуратура України складається з територіальних та спеціалізованих прокуратур.
Територіальні прокуратури створені та функціонують відповідно до адміністративно-територіального устрою України, а спеціалізовані - за предметно-галузевим принципом і функціонують в окремих сферах життєдіяльності. На сучасному етапі система органів прокуратури включає такі спеціалізовані прокуратури:
- військові;
- природоохоронні;
- прокуратури з нагляду за виконанням кримінально
- виконавчого законодавства.
Генеральна прокуратура здійснює керівництво підпорядкованими прокуратурами і безпосередньо виконує особливо важливі завдання щодо здійснення нагляду за додержанням законів, вона становить собою складну державну структуру, яка організовує свою діяльність за територіальним та предметно-галузевим принципами. Очолює Прокуратуру України Генеральний прокурор України - вища посадова особа в системі органів прокуратури України, якого призначає на посаду Президент України за згодою більшості від конституційного складу Верховної Ради України. Строк повноважень Генерального прокурора - 5 років, він може призначатися на повторний строк. Президент може звільнити Генерального прокурора з посади без згоди Верховної Ради. Верховна Рада може висловити недовіру Генеральному прокурору, що має наслідком його відставку з посади.
Генеральний прокурор України звільняється з посади також у разі:
-закінчення строку, на який його призначено;
-неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
-порушення вимог щодо несумісності;
-набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
-припинення його громадянства;
-подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.
Генеральний прокурор України затверджує відповідно до чинного законодавства структуру Генеральної прокуратури України, має першого заступника і заступників. У Генеральній прокуратурі України утворюється Колегія як дорадчий орган при Генеральному прокуророві України у складі Генерального прокурора України (голова колегії), його першого заступника, заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, інших керівних працівників органів прокуратури. Персональний склад Колегії затверджується Верховною Радою України за поданням Генерального прокурора України.
У Генеральній прокуратурі є управління і відділи. Керівники управлінь і відділів призначаються на посади Генеральним прокурором. Одночасно вони є його старшими помічниками та помічниками. Генеральний прокурор має також старших помічників та помічників з особливих доручень.
Відповідно до закону України "Про прокуратуру" (ст. 46) на посади прокурорів і слідчих прокуратури можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до 1 року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України. Військовими прокурорами і слідчими призначаються громадяни України з числа офіцерів, які проходять військову службу або перебувають у запасі і мають вищу юридичну освіту. Особи, які вперше призначені на посади помічників прокурорів, прокурорів управлінь, відділів, слідчих прокуратури, складають "Присягу працівника прокуратури". Процедура її прийняття визначається Генеральним прокурором України.
Особливі вимоги (віковий ценз, наявність визначеного стажу роботи) висуваються до осіб, які призначаються на посади керівників прокуратур.
Прокурором Автономної Республіки Крим, прокурорами областей та прирівняних до них, прокурорами міст Києва та Севастополя призначаються особи не молодше 30 років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше 7 років.
Міськими, районними і прирівняними до них прокурорами призначаються особи не молодше 25 років зі стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше 3 років. Це дозволяє уникнути випадків призначення на керівні посади осіб без достатніх знань, практичних навичок та життєвого досвіду.
Законодавством встановлені певні обмеження щодо цієї категорії державних службовців. Працівники прокуратури не можуть бути членами:
- виборних та інших органів, що утворюються органами державної влади та місцевого самоврядування;
- громадських об'єднань, політичних партій і рухів та брати участь у їх діяльності. Вони не мають права поєднувати свою основну діяльність з іншою діяльністю, крім викладацької, наукової і творчої.
Для працівників прокуратури встановлено 10 класних чинів, найнижчим з яких є юрист третього класу, найвищим - державний радник юстиції України. Класні чини Генеральному прокурору, першому заступнику та заступникам Генерального прокурора, державним радникам юстиції першого, другого, третього класів присвоюється Президентом України. Інші класні чини присвоюються Генеральним прокурором України.