- •2.Регенеративні форми еритроцитів. Характеристика основних груп анемій (постгеморагічні, гемолітичні, дисеритропоетичні|) за регенераторною активністю кісткового мозку.
- •3.Етіологія, патогенез гострої крововтрати; компенсаторні реакції; характеристика гострої постгеморагічної анемії (по всіх класифікаціях анемій).
- •4.Етіологія, патогенез хронічної постгеморагічної анемії. Характеристика по всіх класифікаціях анемій.
- •5.Класифікація гемолітичних анемій (спадкових|спадкоємних|, набутих|набутих|). Імунні гемолітичні анемії (гемолітична хвороба плоду і новонародженого).
- •6.Типи гемолізу еритроцитів. Клінічні прояви|вияви|/наслідки|результати| гемолізу еритроцитів.
- •7.Характеристика груп дисеритропетичних| анемій. Апластична| анемія: етіологія, патогенез, особливості картини периферичної крові і кісткового мозку.
- •8.Етіологія, патогенез, особливості картини периферичної крові залізодефіцитної анемії. Характеристика по всіх класифікаціях анемій. Поняття про залізо рефрактерні| анемії.
- •9.Причини і наслідки|результати| дефіциту в організмі вітаміну в12 і фолієвої| кислоти.
- •10.Патогенез анемій, спричинених дефіцитом вітаміну в12 та/або фолієвої | кислоти. Особливості картини периферичної крові. Характеристика по всіх класифікаціях анемій.
- •11.Лейкоцитоз: визначення поняття, класифікації; критерії, етіологія, патогенез реактивних нейтрофільного, еозинофільного|, лімфоцитарного|, моноцитарного лейкоцитозів.
- •12.Лейкопенії: визначення поняття, класифікації; критерії, етіологія, патогенез, клінічні наслідки|результати| нейтропенії.
- •13. Критерії, етіологія, патогенез, клінічні наслідки|результати| лімфопенії. Типові прояви|вияви| недостатності т4 лімфоцитів при сніДі.
- •15.Лейкоз: визначення поняття, принципи класифікації. Патогенез гострого і хронічного лейкозу; типові зміни кісткового мозку, периферичної крові; системні порушення.
- •16.Пухлинна прогресія лейкозу: механізми, клінічні прояви|вияви|. Принципи терапії лейкозу.
- •17.Етіологія, патогенез, клінічні прояви|вияви| порушень коагуляційного гемостаза.
- •18.Етіологія, патогенез тромбоцитопенії. Спадкові|спадкоємні| і набуті |набуті| тромбоцитопатії|.
- •19.Вазопатії. Клінічні прояви|вияви| порушень тромбоцитарно| – судинного гемостазу.
- •20.Етіологія, патогенез, клінічні прояви|вияви| синдрому двз| кров.
- •21.Недостатність кровообігу: визначення поняття, класифікації. Патогенез проявів|виявів| хронічної недостатності кровообігу (гіпоксія, ацидоз, задишка, ціаноз, набряки).
- •22.Недостатність серця: визначення поняття, класифікації. Види перевантаження| серця, їх причини. Механізми компенсації.
- •23. Недостатність серця: визначення поняття, класифікації. Причини міокардіальної| некоронарогенної недостатності серця.
- •24.Гіпертрофія міокарду: визначення поняття, види; причини і механізми розвитку (за ф. Меєрсоном). Особливості гіпертрофованого міокарду, що сприяють розвитку кардіосклерозу.
- •25.Коронарна недостатність: визначення поняття, види, причини і механізми розвитку. Наслідки|результати| / клінічні прояви|вияви|.
- •26.Ішемічна хвороба серця: клінічні прояви|вияви|; типові зміни екг; етіологія, патогенез стенокардії.
- •27.Інфаркт міокарду: прояви|вияви|; можливі ускладнення. Поняття про реперфузійний синдром.
- •28.Причини гострої серцевої|сердечної| недостатності. Клінічні прояви|вияви|. Патогенез кардіогенного набряку легень, кардіогенного шоку.
- •29.Аритмії серця: класифікація. Етіологія, патогенез порушень автоматизму серця.
- •30.Екстрасистоли: види, причини і механізм виникнення ектопічних вогнищ|осередків| збудження в міокарді.
- •31.Порушення провідності, блокади серця: причини, види, основні екг – прояви|вияви|. Синдром Морганьї – Адамса – Стоксу.
- •32.Трепетання, мерехтіння передсердя. Миготлива аритмія. Фібриляція шлуночків. Причини, патогенез.
- •33.Артеріосклероз: визначення поняття, класифікація, характеристика форм (локалізація, характер|вдача| змін судинної стінки, типові клінічні прояви|вияви| / наслідки|результати|).
- •34.Етіологія атеросклерозу. Роль порушень рецептор-залежного ендоцитозу | ліпопротеїнів| (зміна рецепторів, модифікація) в атерогенезі .
- •35.Роль пошкодження|ушкодження| судинної стінки в патогенезі атеросклерозу «Response to injure» Ross, Glomset.
- •36.Артеріальна гіпертензія (аг|): визначення поняття, класифікації. Гемодинамічні типи аг|. Негативні наслідки|результати| аг|.
- •37.Види вторинних|повторних| артеріальних гіпертензій. Етіологія, патогенез ниркових гіпертензій.
- •38.Види вторинних|повторних| артеріальних гіпертензій. Етіологія, патогенез ендокринних гіпертензій.
- •39.Первинна артеріальна гіпертензія: сучасні уявлення про етіологію і патогенез. Гемодинамічна характеристика.
- •40.Етіологія, патогенез гострих і хронічних артеріальних гіпотензій. Колапс.
- •41.Недостатність дихання (нд|): визначення поняття, класифікація. Причини порушення дифузії газів через альвеоло-капілярну| мембрану. Набряк легенів: види, причини і механізми виникнення і розвитку.
- •42.Причини і механізми порушення альвеолярної вентиляції. Обструктивні|обструкційні| і рестриктивні порушення.
- •43.Перфузійна недостатність дихання. Причини і наслідки порушення загального|спільного| і регіонарного вентиляційно – перфузійного співвідношення в легенях.
- •44.Етіологія, патогенез брадипное, тахіпное, гіперпное|, апное.
- •45.Види, причини, механізми розвитку періодичного і термінального дихання.
- •46.Причини, патогенез задишки (диспное).
- •47.Причини, патогенез асфіксії.
- •48.Порушення травлення в порожнині рота. Етіологія, патогенез карієсу, пародонтозу. Причини, механізми, наслідки|результати| порушень слиновиділення.
- •49.Порушення секреторної функцій шлунку. Патологічна шлункова секреція, види; причини і механізми розвитку.
- •50.Ерозії/виразки|язви| травного тракту. Види, причини і механізми розвитку. Пептична виразка|язва| шлунку і 12-палої кишки. Характеристика ульцерогенних чинників|факторів|.
- •51.Синдроми мальдигестії|, мальабсорбції: визначення поняття, причини, механізми основних клінічних проявів|виявів|.
- •52.Причини, механізми розвитку гострого панкреатиту. Патогенез панкреатичного шоку.
- •53.Порушення рухової функції шлунку і кишок. Етіологія, патогенез блювоти, проносу.
- •54.Види, причини, механізми розвитку кишкової непрохідності.
- •55.Недостатність печінки: визначення поняття, види, етіологія. Клінічні прояви|вияви|.
- •56.Патогенез порушень вуглеводного, білкового, ліпідного обмінів при недостатності печінки.
- •57. Печінкова кома: визначення поняття, види, причини і механізми розвитку печінкової коми.
- •58.Визначення поняття, види, причини, механізми розвитку жовтяниць|жовтух|.
- •59.Характеристика холемічного синдрому. Його етіологія, патогенез.
- •60.Причини і механізми розвитку ахолічного | синдрому .
- •61.Синдром портальної гіпертензії: причини, механізми розвитку, клінічні прояви|вияви|.
- •62.Причини і механізми зниження клубочкової фільтрації. Клінічні прояви|вияви|. Функціональні проби для визначення величини клубочкової фільтрації.
- •63.Причини і механізми тубулярної| недостатності. Клінічні прояви|вияви|.
- •64.Олігурія, анурія, поліурія|поліурія|, - визначення понять, критерії. Водний, осмотичний, гіпертензивний діурез. Гипо-, ізостенурія.
- •65.Види, механізми розвитку протеїнурії, циліндрурії, глюкозурії, аміноацидурії|, гематурії, лейкоцитурії.
- •66.Гостра ниркова недостатність: визначення поняття, критерії, причини і механізми розвитку, стадії в патогенезі.
- •67.Хронічна ниркова недостатність: визначення поняття, критерії, причини і механізми розвитку, стадії в патогенезі.
- •68.Нефротичний | синдром: патогенез клінічних проявів|виявів|.
- •69.Гломерулонефрит|: визначення поняття, принципи класифікації, експериментальні моделі. Етіологія, патогенез гострого дифузного гломерулонефриту|.
- •70.Причини і механізми розвитку ендокринопатій. Порушення прямих і зворотних регуляторних зв'язків в патогенезі дисрегуляторних ендокринопатій.
- •71.Залізисті ендокринопатії. Причини і механізми порушень біосинтезу, депонування і секреції гормонів.
- •72.Периферичні е|разладындокринопатії. Порушення транспорту, метаболізму, інактивації|, екскреції |гормонів. Порушення рецепції гормонів. Механізми гормональної резистентності.
- •74.Недостатність кори надниркових залоз, гостра і хронічна: причини і механізми розвитку, патогенез основних клінічних проявів|виявів|.
- •76.Гіпотиреоз: причини і механізми розвитку, патогенез основних клінічних проявів|виявів|.
- •77.Гіпертиреоз: причини і механізми розвитку, патогенез основних клінічних проявів|виявів|.
- •78.Зоб: види, етіологія, патогенез; можливі варіанти функціонального стану щитовидної залози при зобі.
- •79.Гипо- і гіперфункція паращитовидних| залоз: етіологія, патогенез, типові клінічні прояви|вияви|.
- •80.Порушення функції статевих залоз: первинні і вторинні|повторні| стани гіпер- та гіпогонадизму. Етіологія, патогенез, типові клінічні прояви|вияви|.
- •81.Стрес. Визначення поняття, причини і механізми розвитку, стадії. Поняття про “хвороби адаптації".
- •82.Особливості розвитку типових патологічних процесів в нервовій системі. Роль змін гематоенцефалічного| бар'єру в патогенезі порушень діяльності цнс.
- •85.Порушення рухової функції нервової системи. Експериментальне моделювання рухових розладів. Периферичні паралічі і парези: причини виникнення, прояви|вияву|.
- •86.Центральні паралічі і парези: причини виникнення, прояви|вияву|.
- •87.Гострі і хронічні розлади мозкового кровообігу. Інсульт. Набряк і набухання головного мозку. Внутрішньочерепна |внутрішньочерепна гіпертензія.
- •88.Уявлення про екстремальні стани. Загальна|спільна| характеристика. Принципи класифікації.
- •89.Види, причини і механізми розвитку шокових станів, клінічні і патофізіологічні прояви|вияви|.
- •90.Кома: визначення поняття, види; причини і механізми розвитку коматозних станів. Патогенез коматозних станів при цукровому діабеті 1 типу.
26.Ішемічна хвороба серця: клінічні прояви|вияви|; типові зміни екг; етіологія, патогенез стенокардії.
ІХС – хвороби і пат стани, що супроводжуються поруш кровообігу в міокарді, до якого призв ушкодж вінц артерій переважно атеросклеротичного х-ру.
Виявляється переважно функц розладами і больовим синдромом (стенокардія) чи зумовити некротичні зміни міокарда.
Виникає комплекс метаб змін, спрям на підтримку життєздатності міокарда. Етапи – 1-короткочасна захисна р-ція, 2- довготермінова фаза виживання. 1) вичерпуються макроергічні фосфати (КФ, АТФ), підвищ р-нь неорг фосфату, посилюється анкер гліколіз, зменш рН.ю скоротливість серц міоцитів. Наслідок – активація ген детермін захисних мех. (метаб адаптація міок). Короткочасна ішемія супров порушенням локальної скоротливості міок, що зберігалась. Це – «приголомшеність». Після тривалого зменш корон перфузії – феномен «засинання» (гібернації) міокарда – відсутність скор. ф-ції певних ділянок міок, що здатні відновити скор. активність.
Форми ІХС: 1) стенокардія - приступи короткотрив (до 20хв) гострої корон недост, що супроводжуються больовим синдромом, відч страху і пов‘язаними з цим вегет р-ціями. Стенокардії: напруження, спокою, Принцметала (спазм корон арт); 2) передінфарктний стан; 3) інфаркт міокарда; 4) кардіосклероз
27.Інфаркт міокарду: прояви|вияви|; можливі ускладнення. Поняття про реперфузійний синдром.
Инфаркт миокарда — это очаговая ишемия и некроз мышцы сердца, возникающие вследствие прекращения притока крови по одной из ветвей коронарных артерий или в результате поступления ее в количестве, недостаточном для покрытия энергетических потребностей. Самой частой причиной повреждения стенки коронарных артерий является атеросклероз.
Возможны следующие патогенетические варианты развития инфаркта миокарда:
закупорка сосуда, обусловливающая абсолютное уменьшение величины коронарного кровотока ниже критического уровня;
стенозирование, которое не проявляется в покое, но при небольшой нагрузке, физической или психической, ведет к ишемии сердечной мышцы;
значительная физическая нагрузка или эмоциональное напряжение, которые и без атеросклеротических поражений могут вызвать несоответствие между потребностью миокарда в кислороде и возможностью притока крови с поражением сердечной мышцы.
После нарушения кровообращения уже в течение первых минут возникают изменения на электрокардиограмме в виде смещения сегмента S-T, изменения комплекса QRS и зубца Т.
Морфологически наиболее рано можно отметить нарушение структуры митохондрий, затем происходит набухание или пикноз ядер, исчезает поперечная исчерченность мышечных волокон. Кардиомиоциты теряют гликоген и калий, в них увеличивается число лизосом.
Инфаркт развивается в области, кровоснабжение в которой осуществлялось через поврежденный сосуд. Основным следствием инфаркта является локальный коагуляционный некроз, лизис миоцитов, отек миокарда.
Очаг некроза в миокарде оказывает неблагоприятное влияние на деятельность сердца в целом, что проявляется нарушением ритма и снижением его насосной функции. Степень и характер нарушений зависят от локализации и распространенности инфаркта.
Одним из тяжелейших осложнений инфаркта миокарда является кардиогенный шок, при котором происходит снижение сердечного, выброса на фоне значительного повышения общего периферического сопротивления вследствие увеличения активности симпатоадреналовой и ренин-ангиотензиновой систем.
Для инфаркта миокарда характерны болевой и резорбционно-некротический синдромы.
Боль при инфаркте характеризуется типичной локализацией в верхнелевой части тела и за грудиной, а также тягостной эмоциональной окраской. Это объясняется иррадиацией возбуждения в спинном мозге с висцеральных нейронов на соответствующие проекционные зоны соматических чувствительных нейронов. Однако встречаются и безболевые инфаркты.
Резорбция из некротизированных участков миокарда в кровь содержимого поврежденных клеток вызывает появление в крови таких внутриклеточных ферментов, как креатинфосфокиназа, аспартатаминотрансфераза, сердечные изоферменты лактатдегидрогеназы, а также миоглобина, что может быть использовано в диагностических целях. Резорбция клеточных белков сопровождается также лейкоцитозом, лихорадкой, повышением скорости оседания эритроцитов (СОЭ).
Появление в кровотоке внутриклеточных миокардиальных белков может сопровождаться аутоиммунизацией с выработкой противосердечных антител и сенсибилизированных к сердечным антигенам лимфоцитов, эозинофилией и гипергаммаглобулинемией. Естественно, что такая иммунная реакция может усугублять поражение миокарда, способствуя развитию вторичных некрозов. Кроме того, с появлением аутоантител связывают развитие постинфарктного синдрома (синдром Дресслера), который характеризуется воспалением серозной оболочки сердца, легких, суставов.
Реперфузійний синдром – синдром, що виникає внаслідок відновлення кровоточу в ішемізованій ділянці міокарда – в рез реперфузії.