Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка для І курсу І семеструА5.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
851.46 Кб
Скачать

Лекція 5. Комунікативні ознаки телевізійного мовлення

Питання для розгляду

1. Точність мовлення.

2. Логічність мовлення.

3. Чистота мовлення.

4. Доречність мовлення.

Мета: Охарактеризувати комунікативні ознаки мови телебачення.

Ключові слова: точність, логічність, чистота мовлення, доречність, русизми, діалектизми, жаргонізми, професіоналізми.

Література до теми

  1. Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо. – К.: Укр. книгарня, 1997. – 340 с.

  2. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. – Л.: Світ, 1990. – 302 с.

  3. Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови. – Л.: Світ, 2003. – 232 с.

  4. Введенская Л. А., Павлова Л. Г. Культура и искусство речи. Современная риторика: Для высш. и сред. учеб. заведений. – Ростов-на-Дону, 1995. – 576 с.

  5. Гринчишин Д. Г., Капелюшний О. А., Сербенська О. А., Терлак З. М. Словник-довідник з культури української мови. – К.: Знання, 2004. – 400 с.

  6. Дудик П. С. Стилістика української мови. – К.: Вид. центр “Академія”, 2005. – 368 с.

  7. Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова: Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К.: Либідь, 2001. – 125 с.

  8. Капелюшний А. О. Практична стилістика української мови. – Л.: ПАІС, 2007.

  9. Климова К. Я. Основи культури і техніки мовлення. – К.: Ліра, 2007. – 240 с.

  10. Кузнецов Г. В. ТВ-журналистика: критерии профессионализма. – М.: Аспект Пресс, 2003. – 189 с.

  11. Лаптева О. А. Живая русская речь с телеэкрана. – М.: Эдиториал УРСС, 2001. – 520 с.

  12. Ляшенко Б. Хочу к микрофону. Профессиональные советы диктору. – М.: Аспект Пресс, 2007. – 125 с.

  13. Пономарів О. Культура слова. Мовностилістичні поради. – К.: Либідь, 2001. – 240 с.

  14. Сучасна українська літературна мова/ За ред. А. П. Грищенка. – К.: Наук. думка, 1997. – 461 с.

  15. Сучасна українська літературна мова/ За ред. М. Я. Плющ. – К.: Либідь, 2000. – 390 с.

1. Точність мовлення

Точність – одна з головних ознак культури мовлення в цілому і телевізійного зокрема.

Точне мовлення – це таке мовлення, у якому вжиті слова повністю відповідають їх мовним значенням, які встановились у мові в даний період її розвитку.

Точність мовлення залежить від:

  • рівня знання мови;

  • від гармонійності інтелектуального рівня мовця і слухача. Чим вищий інтелектуальний рівень, тим простіші засоби мови потрібні мовцеві, щоб точно висловитись, а слухачеві – сприйняти інформацію.

  • від володіння логікою думки.

Точність виражається на лексично-семантичному, граматичному і стилістичному рівнях. Найбільше можливостей у досягненні точності мови мають синоніми, омоніми, пароніми, багатозначні слова. Якщо в науці точність виражається через терміни, то в усному мовленні певну неточність у слововживанні можна компенсувати ситуацією спілкування, мімікою, жестом. Вимога точності значно зростає, якщо немає безпосереднього контакту, або якщо співрозмовник – широка аудиторія.

У мові телебачення зустрічається дуже багато неточностей: неправильне вживання слів, русизми, неправильна вимова і неправильне наголошення слів. Наприклад: прийняти участь, на протязі багатьох літ, рік назад, відношення до них, позіхання на життя людини.

Основна причина таких порушень – недбале ставлення до мови, неповне усвідомлення значення мови ЗМІ для культури в цілому і для мови зокрема. Крім цього, помітний вплив російської мови. Наприклад, з телеекрану можемо почути одні сніги замість самі сніги, носить характер замість має характер, вчинити злочин замість скоїти злочин.

Крім лексичних помилок, у мові ТБ зустрічаються порушення граматичних норм. Найбільш поширені – у порівняльних ступенях прикметників. Самий найкращий, самий перспективний замість найкращий і найперспективніший. Не беруться до уваги форми з частками що-, як-: щонайсильніший, якнайкорисніший. Не часто використовується складна форма майбутнього часу дієслів: працюватимуть, бігатимуть. Частіше зустрічається менш економна складена форма – будуть голосувати, буде працювати.

Використання неекономних і ускладнених конструкцій – це один з головних недоліків саме телевізійної мови. Кияни продовжують атакувати – замість кияни і далі атакують, Україна продовжує розвивати економіку замість Україна розвиває економіку.

До основних недоліків мови ТБ можна додати також бідний синонімічний ряд, зловживання одноманітними зворотами, конструкціями, мовними штампами.