6. Термінологічна лексика, професіоналізми, жаргонізми, діалектизми

Термінологічну лексику, тобто спеціальні слова, що вживаються для визначення певних, чітко окреслених понять у науці, техніці, мистецтві і т. ін., у телевізійному мовленні слід уживати обережно, особливо спеціальні терміни, що використовуються в окремих галузях науки (асиміляція, девальвація). Телевізійне мовлення розраховане на широку аудиторію. Тому, якщо існує необхідність у використанні таких слів, слід увести в розповідь пояснення їх значення. Професіоналізми – окрема специфічна група лексики, близька до термінів, у яку входять назви професійних понять (у педагогів – атестація, контрольний зріз знань). Часто професіоналізми вживають у розмовному мовленні працівники певної галузі або професії. Така лексика не завжди нормативна. Наприклад, журналісти називають джинсою приховану рекламу, аналітикою – розширене пояснення-коментар до важливої події; паркетом – телевізійний сюжет, що знімають в урядових закладах, зобов’язаловкою – телевізійний сюжет про щось добре, що зробила місцева влада. Без пояснень звичайній людині ці слова та їх значення можуть бути зовсім невідомими. Тому в телевізійному мовленні професіоналізми використовуються тільки з певною стилістичною метою, наприклад, у сюжетах про певну професію або для створення колориту.

Жаргонізми – слова, які вживаються лише певною соціальною групою людей замість загальновживаних слів з метою висловитись експресивніше або затемнити зміст висловлюваного для тих, хто не повинен його розуміти. Часто жаргонізми використовує молодь і особливо підлітки. Учені-психологи пояснюють це бажанням виглядати дорослішим, досвідченішим.

Уживання жаргонізмів у мові телебачення може бути виправдане лише особливими стилістичними завданнями: показ у сюжеті чи програмі життя певної соціальної групи (труба – мобільний телефон, лох – нерозумна, довірлива людина, лажа – неприємність). Жаргонні слова небезпечні тим, що людина звикає використовувати їх, забуваючи правильні, стилістично “охайні” слова. З мовлення тележурналістів жаргонізми можуть швидко потрапити до загального вжитку, що призведе до засмічення мови.

Діалектизми – слова, використання яких обмежено певною місцевістю (кукуля – зозуля, ясниця – райдуга).

Діалектизми використовуються в телевізійному мовленні або з метою ілюструвати реалії чи явища з життя мешканців певної місцевості або у випадку, коли ведучий помилково може вважати діалектизм літературним словом. У такому випадку це вважається порушенням літературної норми.

8. Активна і пасивна лексика у мові телебачення: неологізми, архаїзми, історизми

Неологізми (від гр. neos – новий, logos – слово) – слова, які з’явились у мові нещодавно, як правило, у зв’язку з виникненням нового поняття, явища. Наприклад: режим он-лайн або офф-лайн, блог, сайт.

Неологізми є такими до того часу, поки нове слово не стане загальновживаним. Наприклад, такі слова, як Інтернет, комп’ютер, диск колись були неологізмами, а зараз перейшли до загальновживаної лексики.

Є неологізми, утворені окремими авторами з метою посилення образності мови – оказіоналізми ( ПАРЄбудова, біг морди, янукдоти).

У мові телебачення неологізми використовуються для підкреслення новизни понять, для посилення експресивності вислову (це в основному авторські неологізми), для передання оцінки явища, для називання нового поняття. В останньому випадку слід пам’ятати, що пересічний глядач може не знати значення неологізму, тому не варто ними зловживати. Неологізми-абревіатури потребують обов'язкового розшифрування.

Слова, які вийшли з активного вжитку, називають застарілими. Серед них можна виділити архаїзми та історизми.

Архаїзми – слова, які не вживаються через те, що витіснилися новими відповідниками (ланіти – щоки, перст – палець, спудей – студент).

Архаїзми використовують для відтворення колориту доби або для надання тексту піднесеного, урочистого чи, навпаки, комічного звучання.

Історизми – слова, які вийшли з ужитку через те, що зникли реалії, які вони позначали (сагайдак, золотець). Історизми використовують для позначення понять і для відтворення колориту доби. У телевізійному мовленні такі слова використовуються нечасто.