Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка для І курсу І семеструА5.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
851.46 Кб
Скачать

Лекція 4. Типові помилки у мовленні на телебаченні

Питання для розгляду

1. Повторення як типова помилка у телевізійному мовленні.

2. Граматичні помилки в мовленні на телебаченні.

3. Фонетичні помилки в телевізійному тексті.

4. Лексичні помилки.

Мета: Розглянути основні помилки в мовленні телебачення – повторення, граматичні, фонетичні і лексичні помилки.

Ключові слова: повтори, самовиправлення, десемантизація, сегментація мовлення, фонетична омонімія, паронімія, лексичні помилки, фонетичні помилки, граматичні помилки, штампи.

Література до теми:

  1. Дмитровський З. Є. Телевізійна журналістика. – Л.: ПАІС, 2006. – 298 с.

  2. Дудик П. С. Стилістика української мови. – К.: Вид. центр “Академія”, 2005. – 368 с.

  3. Зверева Н. В. Школа регионального тележурналиста: Учеб. пособие для студентов вузов. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 320 c.

  4. Зубенко Л. Г. Ораторське мистецтво: Практ. посібник – К., 2002. – 115 с.

  5. Зубков М. Г. Сучасний український правопис. Комплексний довідник. – Харків: Прапор, 1999. – 342 с.

  6. Иванова-Лукьянова Г. Н. Культура устной речи. Интонация, паузирование, логическое ударение, темп, ритм: Учеб. пособие для студ., аспирантов. преподавателей-филологов и учащихся страших классов школ гуманитарного профиля. – М.: МГУ, 2000. – 159 с.

  7. Кузнецов Г. В. ТВ-журналистика: критерии профессионализма. – М.: Аспект Пресс, 2003. – 189 с.

  8. Ляшенко Б. Хочу к микрофону. Профессиональные советы диктору. – М.: Аспект Пресс, 2007. – 125 с.

  9. Нечволод Л. І., Паращич В. В. Риторика. Зб. навч. і контр. вправ і завдань. – Харків: Торсінг Плюс, 2007. – 200 с.

  10. Пономарів О. Культура слова. Мовностилістичні поради. – К.: Либідь, 2001. – 240 с.

  11. Стівенс М. Виробництво новин: телебачення, радіо, Інтернет. – К.: вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2008. – 407 с.

  12. Цвик В. Телевизионная журналистика. История, теория, практика. М.: Аспект Пресс, 2004. – 382 с.

  13. Шаповал Ю. Г. Мистецтво журналізму. – Л., 2007. – 320 с.

  14. Яковець А. В. Телевізійна журналістика: теорія і практика. – К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2007. – 240 с.

1. Повтори як типова помилка у телевізійному мовленні

Однією з найпоширеніших помилок у мові телебачення є повтори. Це можна пояснити тим, що в ефірі ми часто чуємо непідготовлене мовлення. В умовах вільного говоріння важко підібрати синонім до слова, щоб уникнути повторення. По-перше, на це потрібний час, по-друге, не завжди можна дібрати абсолютний синонім, щоб не змінити вкладений у вислів зміст. Проте названі причини лише пояснюють існування повторень у словах, але не виправдовують їх. Повтори роблять мовлення бідним.

Усі повтори, які зустрічаються у телепередачах, можна поділити на такі групи:

1) Повторення самостійних частин мови

- іменників (Ця проблема виходить за межі проблеми мистецтва; Це чудова можливість перевірити наші можливості);

- дієслів: (Починаючи з минулого року, ми почали… Тільки-но ми це виявили, як виявилось багато проблем, якими ми можемо зайнятися; Я вважаю, що нам слід вважати…).

- прикметників, займенників, прислівників (Новий проект нового карного кодексу; Молоді молоді спеціалісти; У цьому, мабуть, буде значимість цього договору; На жаль, події останніх днів, тижнів показують, що, на жаль, діалогу не буде).

Такі мовні огріхи призводять до того, що повторювані слова або стають зайвими, або втрачають смисл, тобто відбувається десемантизація вихідного лексичного елемента (Він зробив відкриття про обертання Землі в системі Сонячної системи; зміни в структурі політичної структури; Виступи виходять далеко за межі підготовлених меж). Найчастіше подібні помилки зустрічаються в реченнях із дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами: Говорячи про.., говорив; Знаючи, знає; Питання, які стосуються питань; Програма, пов’язана з історією давніх греків, пов’язаною з їхніми міфами.

Наведені приклади ще раз доводять, що в телевізійному мовленні слід уникати складних речень із відокремленими членами, оскільки вони важко сприймаються на слух і є місцем підвищеної концентрації помилок.

У мовленнєвому потоці на телебаченні зустрічаються прості повтори, які викликані умовами сегментації мовлення, коли той, хто говорить, і той, хто слухає, можуть забути попередню фразу і мимоволі повторити її. Наприклад: Питання в цілому слід розглядати в цілому; Дуже часто ми часто не маємо достатнього прибутку; Будь ласка, покажіть, будь ласка; Я думаю, що я не думаю, що...

У телевізійному мовленні повтори можуть виникнути і в результаті того, що повторюване слово може бути складовою частиною фразеологізму: Це дуже добра справа мати з нами справу; Ми не можемо врятуватися власними можливостями, Це було під час досить суворого часу.

2) Повторення службових частин мови

Часто повторюються прийменники: Розповів про підписання договору про роззброєння; від моїх вражень від країни; зустрівся з політиком, що перебуває з офіційним візитом.

Слід звернути увагу на те, що в наведених прикладах формально помилок немає, але в усному мовленні (а телевізійне мовлення все ж таки сприймається на слух) це звучить неприємно, ріже вухо.

Поширеними є повторення сполучників і сполучних слів: Заявив, начебто пропозиції виходять начебто від самого сенатора; Він повідомив, що виставка приватна, що підтверджується тим, що на ній показано; Після того випадку, коли стало відомо, що він привласнив собі звання учасника Вітчизняної війни, коли він не воював ніколи.

Серед часток найбільш повторюваними є би (б), буде: Який би епіграф ви би обрали для сьогоднішньої зустрічі? Це буде тоді, коли буде зрозуміло, що...

3) Повторення морфем

Уживання спільнокореневих слів поруч – явище, яке часто можна зустріти в усному мовленні. Поширеним воно є і в телевізійному мовленні. Спільнокореневими повторюваними словами можуть стати різні частини мови: іменник і дієслово, іменник та іменник, іменник і прикметник, іменник і прислівник, дієслово і прислівник, дієслово і прикметник, дієслово і дієслово, займенник і сполучник. Явище є; уявлення уявляються; відчуття відчуваються; видавництво видало; рослина росте; працівники працюють; ми вимагаємо вимоги, я відчув почуття; він випускав випускників; в цілому цілі; рішуче проти рішення; є кілька спеціалістів, які спеціально займаються...

В умовах швидкого говоріння на телебаченні людина часто не в змозі дібрати не спільнокореневе слово до вже вимовленого, тому описані помилки є постійними в телевізійному ефірі.

Цікавим є спостереження, що люди, які промовляють речення з повторами, часто не помічають, що роблять помилки. Проте ці помилки очевидні під час прослуховування мовлення в запису.

4) Фонетична омонімія

Телевізійна мова звучить з екрану, і це означає, що її сприйняття на слух відрізняється від письмового варіанта. В усному потоці виникають різноманітні звукові пароніми, співзвуччя, які бувають зовсім не бажані. Ось чому обов’язково слід читати текст уголос, щоб почути, що сприйматиме глядач. Часто таке читання і виявляє різноманітні фонетичні повтори, зокрема повторення афіксального елемента:

  • суфікса (забезпечення прискорення; реалізація програми демократизації);

  • префікса (вислуховуватись, вийти вгору, випливти; за єдину систему контролю за станом довкілля);

  • кореня (складна складова);

  • закінчення (тому йому).

Нерідко зустрічається і фонетична паронімія: звичайно навчають, якщо конгрес зайняв неконструктивну позицію.

Перелічені явища є доволі поширеними на сучасному телебаченні, оскільки у тележурналістів бракує часу для ретельного редагування тексту, а якщо ведучий промовляє непідготовлений текст, то кількість повторів відразу помітно зростає. Проте справжній професіонал має уникати повторень у власному мовленні. Постійна робота над собою, увага до тексту, який промовляється з екрана, обов’язково призведуть до того, що тележурналіст виробить в собі навички уникнення повторів, у тому числі найнепомітніших – фонетичної омонімії та паронімії.