9. Канцеляризми і штампи в мові телебачення

Канцеляризми – слова й вислови, які характерні для офіційно-ділового мовлення, проте вживаються за його межами.

У телевізійному мовленні канцеляризмів слід уникати, оскільки глядачу важко їх сприймати. Мовлення в телевізійному ефірі повинно бути максимально наближеним до живого, тоді глядач легко зрозуміє суть сказано, не перекладаючи подумки. Порівняйте: Зараз у нашому районі ведеться робота із створення родин для виховання прийомних дітей. – Зараз створюються родини для виховання прийомних дітей.

Як правило, для канцеляризмів характерні такі ознаки:

• складноскорочені слова (держзамовлення);

• нагромадження віддієслівних іменників (питання зі створення обладнання для підвищення рівня виконання робіт);

• сталі канцелярські вислови (мати місце, брати участь, численність складає, з різних напрямків діяльності).

Для уникнення штампів у мові телебачення слід уникати пасивних конструкцій і віддієслівних іменників, частіше вживати дієслова, не зловживати похідними прийменниками: Полк створено. – Полк створили. Роботу виконали – зробили; у питанні використання – у використанні. Держава визначила важливу задачу – забезпечити належним чином виховання дітей. – Держава взялася вирішити проблему правильного виховання дітей.

Штампи – мовні звороти, у яких послабилось лексичне значення слів та їхня експресивність. Це відбувається через часте повторення висловів, у результаті чого втрачається їх оригінальність.

Загальні слова (дещо вирішено), “парні” слова (гідний внесок, важлива справа, гостра критика), вирази зі стертою образністю (блакитне паливо) – усе це ознаки штампів. Небезпека їх полягає в тому, що до них швидко звикають глядачі і журналісти, бо саме для публіцистичного стилю характерне поєднання експресії та стандарту. Тележурналісту легше і швидше писати штампами, проте вони не мають емоційного впливу на глядача. Тому кожний журналіст повинен пам’ятати, що штампи в його текстах – це ознака ремісника, а не майстра своєї справи.

Один з ефективних засобів уникнення штампів у телевізійному мовленні – будувати речення так, щоб у ньому біла конкретна дійова особа, що виконала конкретну дію: Козаки активно включаються в суспільну роботу. – Козаки роблять суспільно важливі справи.

До хиб у телевізійному мовленні також відносяться слова-паразити (немовби, так би мовити, значить), часте повторення одних і тих самих слів (дещо, факт) без стилістичної мети (наприклад, анафора, епіфора), тавтологія і плеоназми.

Тавтологія – висловлення думки близькими за звучаннями словами (викладачі викладають, об’єдналися в єдину команду).

Плеоназм – вислів, у якому є близькозначні, хоча й різні за звучанням слова (місяць-травень, справжні факти, дуже значний).

Питання для самоконтролю:

1. Які способи перенесення значень слів ви знаєте? Наведіть приклади.

2. Яка роль омонімів у мові телебачення?

3. Яким чином впливають каламбури та пароніми на мову телебачення?

4. Значення синонімів у телевізійному мовленні.

5. Назвіть функції евфемізмів та перифраз у мові ТБ.

6. Антоніми у мові телебачення.

7. Роль антитези в журналістському тексті.

8. Функції оксиморону в мові телебачення.

9. Специфіка вживання слів іншомовного походження в мові телеведучих.

10. Терміни і професіоналізми в телевізійному мовленні.

11. У чому полягає небезпечність частого використання жаргонізмів у мовленні телеведучих?

12. Діалектизми в мові ТБ.

13. Значення неологізмів у мові телебачення.

14. Історизми та архаїзми в мові ТБ.

Лекція 3. СПЕЦИФІКА ВИКОРИСТАННЯ ІМЕННИХ ЧАСТИН МОВИ У ТЕЛЕВІЗІЙНОМУ МОВЛЕННІ

Питання для розгляду

1. Іменник. Вживання іменників у телевізійному мовленні.

2. Прикметник. Ступені порівняння прикметників. Помилки у вживанні форм ступенів порівняння прикметників. Специфіка вживання прикметників у мові телебачення.

3. Числівник. Специфіка вживання числових назв у телевізійному мовленні.

4. Займенник. Граматико-стилістичне використання їх у будові тексту для ТБ. Типові помилки у вживанні займенників. Особливості наголошення та правопису займенників.

Мета: Розглянути особливості використання іменних частин мови у мові телебачення.

Ключові слова: частина мови, іменник, відмінок, прикметник, ступінь порівняння, числівник, кількісні й порядкові числівники, займенники, розряди займенників.