V. Формування у студентів умінь аналізувати урок
Майбутні вчителі повинні розвивати в собі професійну звичку реф-лексувати. Тому матеріал цього підрозділу пропонує систему навчальних завдань, які будуть викликати пошукову активність у виробленні цілей уроку, у визначенні шляхів активізації на уроці пізнавальних та емоційно-вольових процесів в учнів, у розвитку в них мотивації досягнення, позитивної особистісної спрямованості, шляхів, які б забезпечували особистісний ріст вихованців, розвиток у них моральних цінностей; визначенні педагогічних впливів відповідно до педагогічних ситуацій, що виникають на уроці.
„Старим маячить новизна..." Поясніть суть наведених думок. „Дитину з хорошої сім'ї навчають наукам, щоб збагатила і поліпшила себе зі середини, обираючи їй наставника; бажано, щоб це була людина швидше з хорошою, ніж з туго набитою головою, або хоч потрібно шукати такого, який був би і тією, й іншою, бо добрі якості та розум є пріоритетними над голою вченістю..." (Мішель Монтень).
▲ „Хай учитель запитує в учня не тільки слова завченого уроку, але й...саму сутність його, й оцінює користь, яку він приніс, не за показни ками пам'яті свого вихованця, а за його життям" (Мішель Монтень).
▲ „Людина є істотою „найсумирнішою" і найбільш божествен ною, якщо вона зумовлена справжнім вихованням, якщо ж її не ви ховувати або давати їй хибне виховання, тоді вона буде найдикішою твариною серед усіх, кого породжує земля" (Платон)".
А „У школах усіх потрібно вчити всьому..." (Ян АмосКомен-ський).
„Які діти народжуються, це ні від кого не залежить, але щоб вони шляхом правильного виховання зробились хорошими, -це залежить від нас (Плутарх).
„.. .порядок є душею речей. Адже все, що приведено до порядку, зберігає своє положення і цілісність доти, доки утримується порядок" (Ян АмосКоменський).
„...у книгах... не дотримується той природний порядок, при якому матеріал випереджав би форму. Майже всюди відбувається навпаки: порядок самих речей, хоча неможливо встановити порядок, коли ще нема того, що необхідно приводити в порядок!" (Ян АмосКоменський).
„Усього, чого навчаєш, погрібно вчити так, як воно є і відбувається, тобто шляхом вивчення причинових зв'язків" (Ян АмосКоменський).
56 Педагогічна психологія: Практикум
▲ „.. .вихователеві юних буде корисно знати як мету, так і засоби і види дисципліни, щоб він знав, чому, коли і як потрібно користувати ся мистецтвом виявляти суворість". (Ян АмосКоменський).
А „Ми вирішили всюди йти...за природою, і, як вона виявляє свої сили одні за другими, так і ми повинні стежити за послідовним порядком розвитку розумових здібностей" (Ян АмосКоменський).
„Вихователь! -яка возвеличена потрібна тут душа... Воістину, щоб створити людину, потрібно самому бути або батьком, або більше, ніж людиною" (Жан-Жак Руссо).
„При найретельнішому вихованні вчитель наказує і уявляє, що управляє, насправді ж керує дитина!" (Жан-Жак Руссо).
„Не варто допускати ніякого свавілля ні в змісті уроків, ні в їхній тривалості. Ніякого свавілля ні в покараннях, ні в нагородах" (Де-ніДідро).
„Ніщо не спасе Європу, крім визнання суто елементарних основ, на які має спиратися фізична, моральна і розумова освіта людського роду. Мій метод намагається задовольнити цю вимогу в інтелектуальному аспекті, але він не зможе цього зробити і не зробить, якщо не приведе до таких елементарних методів навчання щодо фізичної і моральної освіти людини. Тільки об'єднанням принципів та прийомів, спільним розвитком цих трояких задатків людини можна добитися виховання цілісної вдачі, без приниження її на догоду розвитку лише розумових чи лише моральних або фізичних задатків до рівня шарлатана..." (І.Г. Песталоцці).
А „Кожне учіння про красу, порядок, душевний спокій, якщо воно не підкріплене чуттєвим і наочним уявленням про них, втрачає своє значення як складової частини елементарного методу морального виховання" (І.Г. Песталоцці).
А „Розумовий розвиток і залежна від нього культура людства вимагають постійного удосконалення логічних засобів мистецтва з метою природовідповідного розвитку наших мисленнєвих здібностей, наших здібностей до дослідження і судження, до усвідомлення і використання яких людський рід піднісся з давніх пір. Ці засоби за своєю сутністю і у всьому своєму обсязі зумовлені властивою нам здібністю вільно і самостійно зіставляти, розрізняти і порівнювати предмети, чітко усвідомлені нами самими через чуттєве сприйняття, тобто логічно їх розглядати і логічно їх опрацьовувати, тим самим давати нам змогу піднятися до розвинутої людської здібності до судження" (І.Г. Песталоцці).
А „Рівень розвитку учня -вихідний пункт. Отже, його необхідно визначити до початку навчання." (В.А. Дістервег).
3. Психологія навчання
57
А „Починай навчання, спираючись на рівень розвитку учня, і продовжуй його послідовно, неперервно, без пропусків і ґрунтовно!" (В.А. Дістервег).
„Не вчи того, що для учня, поки він це вчить, ще не потрібно, і не вчи того, що для учня і надалі не буде більше потрібно" (В.А. Дістервег).
„Ми вимагаємо найважчого, але водночас і найпродуктивнішого способу викладання; так званий сократівський спосіб (розвивально-запитувальний) важчий... (від розвивально-відтворювального)" (вставки наші) (В.А. Дістервег).
„Для ґрунтовного... навчання завжди необхідно дві умови: 1)знання предмета як такого; 2)вміння його використовувати. Знання предмета означає не його пасивне сприйняття, а його самодіяльне засвоєння" (В.А. Дістервег).
▲ „Не вчи нічого, чого учень ще не розуміє" (В.А. Дістервег).
• Продумайте і поясніть такі положення:
усяке незрозуміле положення, яке завчається, шкідливе;
усяка незмінна догма, яка не входить у потік розвивальної освіти, пригнічує наш дух;
заставляти учня повторювати незрозумілі... положення є безвідповідальним..." (В.А. Дістервег).
„Привчай учня працювати, примусь його не тільки полюбити роботу, а й настільки з нею зріднитися, щоб вона стала його другою вдачею..."
„Поважай індивідуальність твоїх учнів" (В.А. Дістервег).
А „Найважливішим явищем у школі, найповчальнішим предметом для спостереження, найкращим прикладом для учня є сам вчитель... Покажи мені своїх учнів, і я побачу тебе!" (В.А. Дістервег).
„Тільки тоді, коли хлопчик сам використовує ці методи, коли він вчиться спостерігати, порівнювати, узагальнювати, об'єктивно оцінювати, обережно випробовувати, самостійно діяти, вчиться витримки, терпіння, ретельності, порядку, чистоти -він переживає сам всі радості пошуків досліджень, відкриттів, які навіть малоздібного спонукають до подальших зусиль" (Георг Кершенштейнер).
„Людина є водночас тим, ким вона є, і тим, ким вона прагне бути" (А. Маслоу).
„Кого не б'є слово, того не буде бити й палка" (Сократ).
• Як би ви пов'язали думку Сократаз використанням методів впливу на учнів?
▲ „Вимоги нашої власної натури побудувати острівець організо ваності —це виклик богам і разом з тим ними ж створена необхідність.
58
Педагогічна психологія: Практикум
У цьому джерело трагедії, але і слави також" (Н. Вінер, американський учений).
• Поясніть зв'язок цієї думки з організаційною структурою уроку. А У передмові до книги „Назад до Муфусаїла" Б. Шоу з деяким
перебільшенням писав, що „...людство не може бути порятоване ззовні, з допомогою шкільного вчителя або якого-небудь іншого вчителя чи правителя...Говорять, якщо вмити кішку, то вона потім вже ніколи не буде вмиватися сама. Не знаю, правда це чи ні, але зрозуміло одне: якщо людину чого-небудь вчити, вона цього ніколи не навчиться. Тому, якщо хочете, щоб ваша кішка була чистою, вилийте на неї ківш бруду: вона відразу почне так старанно вилизуватись, що стане чистішою, ніж була" (Иностранная литература. - 1957. - № 4. - С. 30).
• На основі цих думок подумайте, якому виду роботи на уроці тре ба приділяти особливу увагу?
А Щоб зрозуміти людину, потрібно вміти поставити себе в її становище, потрібно переживати її горе і радість (Д.І. Писарєв).
• У контексті цієї думки назвіть умови, за яких у вчителя буде мен ше труднощів у спілкуванні з учнями?
▲ Понад 2400років тому Конфуцій сказав: „Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу, я пам'ятаю. Те, що я роблю, я розумію".
Дещо змінивши слова великого китайського педагога, О. Пометун, Л. Пироженко свої думки виражають так: „Те, що чую, я забуваю. Те, що я чую і бачу, я трохи пам'ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром".
• Який висновок щодо навчання учнів на уроці Ви зробите? Аналіз труднощів, які можуть виникати на уроках вчителів-почат-
ківців:
„Йде усне опитування...Вчитель захоплюється дуетом з учнем, який відповідає, і не бачить, що майже ніхто в класі не прислухається до того, що говорять біля дошки" [95].Чому?
„Учні виконують письмову вправу. Декілька учнів закінчили роботу, а нового завдання не отримали і сидять..." [95].Так повинно бути?
„Якщо вчитель не планує раніше виникнення будь-яких якостей у своїх учнів унаслідок організованої ним діяльності, то стихійно вони можуть набути небажаних навичок..." [95].
3. Психологія навчання
59
• - Яких? Назвіть їх. Який висновок потрібно зробити?
▲ „Плануючи перші уроки, особливо важливо добре продумати такі питання: як мають поводити себе учні на уроці, які навички куль турної поведінки для цього необхідно спеціально виховувати, а які з уже утворених у школярів необхідно закріпити; які види робіт і як вони будуть виконувати, що потрібно робити для того, щоб учні ви конували завдання технічно грамотно, яка спеціальна підготовка ви магається для цього" [95].
• Наведіть приклади, як Ви будете виконувати ці вимоги і як відо бразите в контексті уроку? {
Управління поведінкою учнів на уроці:
А „...один учитель входить у клас зі дзвінком і відразу приступає до справи. Другий часто затримується, розпочинає роботу із запізненням..." [95].
• — Які звички, стереотипи поведінки будуть виникати в учнів під впливом цих вчителів? Який висновок Ви для себе зробили?
▲ „Мені довелось... спостерігати роботу одного дуже досвідче ного вчителя фізичної культури. На перших уроках він терпляче вчив дітей швидко і без шуму переодягатися, охайно складати одяг. Час, витрачений на це, окупився сторицею. Надалі утворена в учнів звичка правильно і швидко готуватися до уроку давала змогу вчителеві не ви трачати жодної хвилини занять на організаційні питання.
З цим самим класом працював фізик, який безуспішно домагався від своїх учнів виконання елементарного правила -під час перевірки домашнього завдання не розгортати підручників [95].
• Поясніть, чому в різних вчителів учні поводять себе на уроці по- різному? Яка причина організаційних труднощів учителя-фізика?
Що є головним в перші дні роботи вчителя, що визначає ефективність подальшої роботи з класом? Як Ви думаєте, яка тривалість початкового етапу роботи з молодшими і старшими учнями?
А „Учитель історії, вислухавши доповідь, добре підготовлену учнем, якому він багато допомагав, радіючи, сказав: „Ні, дивіться, як здорово це в нього вийшло! З такою доповіддю і в інших класах не соромно виступити: хай повчаться..." [95].
• Поясніть моральний вплив цієї фрази на учнів.
А „...основне значення... системи оцінок полягає в тому, щоб охарактеризувати (правильно оцінити) результати навчання, засвоєння знань, умінь і навичок із цього навчального предмета і зробити... оцінку універсальним „засобом виховання" [95].
• Поясніть, як Ви розумієте ці думки, наведіть приклади.
бо
Педагогічна психологія: Практикум
А „Не знаєш! Сідай. Два"! - ще дуже часто звучить там, де могло б бути добре і лагідне: „ " [95].
• Як уміліше має повести себе вчитель в описаній ситуації? Щоб Ви написали на місці крапок?
А „Одну й ту саму дію дитини учитель може по-різному стимулювати: в одному випадку це буде прохання товариша, в іншому - суха вказівка адміністратора. Порівняйте: „Повісь карту" і „Прошу тебе: допоможи мені повісити карту" [95].
• Чого має бути більше у спілкуванні вчителя з учнями: наказів чи прохань - і чому?
А „Лунає дзвінок. У 7-мукласі учні готуються до уроку математики. В клас входить вчитель. Учні встають...
Добрий день. Сідайте, будь-ласка. Один учень ніяк не всядеться, щось показує сусіду...
Сіли всі як слід.
Хлопчик сів прямо, навіть підкреслено склав руки на парті.
Розгорніть домашні зошити. Учні виконують вказівки вчителя.
Підніміть руки, хто не справився із завданням. Декілька учнів піднімають руки.
- Скажіть, які рівняння до задачі у вас не вийшли. Будь-ласка, Лео нід.
Викликаний пояснює із зошита хід розв'язування задачі, з допомогою вчителя розбирається у незрозумілому.
- Молодець, сідай, -говорить учитель" [95].(Минуло дві хвилини уроку).
• Скільки в цьому фрагменті уроку Ви нарахували вказівок вчите ля? Охарактеризуйте їхні особливості.
Як Ви думаєте, скільки цих вимог у сумісній роботі з учнями використовується протягом 45 хвилин уроку?
А Наведіть приклади: 1) вказівок, які стимулюють окремі дії учнів; 2) коротких і лаконічних вказівок, які відіграють роль ледве помітних спонук; 3) розгорнутих пояснень-інструкцій; 4) вказівок, які примушують учнів включитися в роботу; 5) вказівок, які виражають потребу коригувати виконання дітьми окремих навичок і вмінь; 6) вказівок, які гальмують непотрібні і неправильні дії школярів, а закріплюють і підтримують успішні.
А Наведіть приклади до різних форм вимог як важливого методу педагогічного впливу: вказівки і пояснення; зауваження; попередження; спонукання і заборона; заохочення і покарання.
3. Психологія навчання
61
▲ Чим є вимоги, вказівки вчителя щодо визначеної ним розгор нутої програми дій учнів? Як Ви розумієте таке правило: „...кож на виконана вимога вчителя помножує силу наступних його вимог, і, навпаки, кожна невиконана вимога готує умови для невиконання на ступних" [95].
А Чому вчитель мусить знати закон паралельної педагогічної дії (виконуючи вказівки педагога, учень не тільки виконує необхідні дії, а й ще звикає конкретно реагувати на вимоги вихователя) і систематично дотримуватися його?
Як впливає така форма вимог вчителя, як прохання, схвалення, порада, висловлення довір'я, на взаємини його з учнями?
Як треба ставити вимоги, щоб виховати в учнів потрібні навички?
Який зв'язок має бути між потрібною вимогою до учнів і типовою ситуацією на уроці?
▲ Простежте за вказівками вчителя, а також за послідовністю про стих дій, виконання яких вони вимагають від учнів.
„Розгорніть підручники на сторінці 35.Прочитайте уважно завдання до вправи 67.Дайте відповідь на питання: що необхідно зробити, виконуючи вправу?... Тепер розгорніть зошити. Пропустивши один рядок після попереднього речення, запишіть: „Вправа № 67".Тепер напишіть, як цього вимагає завдання, перше речення... (Учні виконують завдання). Хто прочитає нам перше речення? (Вчитель запитує одного або декількох учнів, перевіряючи правильність виконаної вправи). Так, добре. Правильно. Далі виконуйте роботу самостійно. (Після цього вчитель проходить по класу, перевіряючи виконане учнями завдання) [95]
• Які навички та вміння відпрацьовує вчитель такою деталізацією вимог?
Зіставте відпрацювання вчителем потрібних з першого уроку в учнів навичок з відпрацюванням у них навичок та вмінь?
Які Ви можете назвати прийоми навчальної діяльності, що пов'язані зі словом вчителя на уроці?
Назвіть навички та вміння роботи з книгою?
Назвіть потрібні навички та вміння виконання письмових робіт у зошиті.
Наведіть приклади прямих вимог. Охарактеризуйте їх у спосіб продовження цих особливостей: стриманий, діловий тон звертання до учнів...
Наведіть приклади непрямих вимог: вимоги-прохання; вимоги-довір'я; вимоги-схвалення.
62
Педагогічна психологія: Практикум
• Що демонструє вчитель учням, використовуючи всі ці форми не прямої вимоги?
А Визначте, в яких формах виражаються непрямі вимоги в описаних ситуаціях:
а) „Учневі, який неохайно оформляє записи, вчитель говорить: „Погано пишеш -примушу переписати" [95];
б) „...учень, який сидить за другою партою, на кожне питання вчи теля відразу піднімає руку, але, коли його запитують, відповідає слаб ко, неточно. Ось і тепер педагог ще не закінчив фрази, а хлопчик вже тягне руку: „Запитайте мене!" Учитель заперечливо хитає головою і зауважує: „Опусти руку. Подумай ще" [95].
▲ Є ще одна група форм непрямої вимоги: порада, ігрове оформ лення вимоги, натяк та умовна вимога. Визначте, яку з цих форм ви моги використано в описаних ситуаціях?
1) „На уроці географії учні вчаться прокладати маршрут по карті. Вчитель звертається до них:
„Ви перебуваєте у зазначеній на карті точці А. Від неї потрібно прокласти маршрут за даними, записаними на дошці. Кожна ланка -самостійна похідна група. Після виконання завдання я перевірю, чи всі групи прийшли до місця призначення у повному складі. Приступайте до роботи" [2; 25-26].
„Учні приступили до виконання завдання, але двоє учнів продовжують гортати книги, явно не поспішають. Учитель запитує: „Хто ще не розпочав роботи?" [95].
„Вихованці працюють на присадибній ділянці, за кожним закріплено грядки. Вихователь каже: „Хто закінчить роботу, може йти на спортивний майданчик" [95].
„Учень малює на дошці схему. Педагог, спостерігаючи за його роботою, зазначає: „По-моєму, тут можна використати кольорову крейду". Учень бере зі столу вчителя кольорову крейду і вносить виправлення у схему" [95].
А Усі ці приклади демонструють безпосередні вимоги, але виділяють ще й опосередковані, які А.С. Макаренконазвав паралельною дією.
„Учитель закінчив урок. Збирається йти з класу. Він підкликає чергового, який почав стирати з дошки, і каже йому:
„ Перш ніж займатися дошкою, відправ усіх з класу і відчини вікно".
• Які особливості опосередкованих вимог?
▲ Назвіть типові помилки у пред'явленні вимог вчителем.
3. Психологія навчання
63
▲ Поясніть, як на вихованців впливають непродумані і непідго- товлені вимоги; непослідовність вчителя у своїх вимогах, коли вимо гу вчитель не доводить до кінця; коли вимогливість вчителі заміняють грубістю і різкістю?
А Проаналізуйте початок уроку з фізики.
„Яків Юхимович написав на дошці формулу і сказав: „Завдяки знанню цієї формули я отримав свій перший орден". Восьмикласники, ніби по команді, завмерли. І з відкритими ротами слухали, як їхній вчитель, на війні - командир батареї, якимось особливо щільним, прицільним вогнем ударив по ворогові, своєю зброєю замінивши, по суті, цілу дивізію. А вдалось йому досягти такої сили вогаю тому, що знав формулу і з її допомогою визначив точку прицілу -здається, так. Паралельно з розповіддю про війну Яків Юхимович пояснював якраз цю формулу, і тоді, в кінці уроку, повторив її ще раз, попросивши: „ Прислухайтесь, яка музика...", - клас ніби весь нахилився вперед, ніби й справді назустріч звукам якоїсь прекрасної могутньої мелодії."
• У чому полягала установка на уроках Якова Юхимовича?
▲ Чому часто вчителі після уроків фізичної культури на наступно му уроці української мови можуть запропонувати учням словниковий диктант, на географії -п'ятихвилинку географічних термінів тощо.
• Як Ви оцінюєте такі варіанти початку уроку, чи доцільно їх ви користовувати? А які б варіанти початку уроку запропонували б ви?
▲ Відомий психолог Ерік Берн („Ігри, в які грають люди. Люди, які грають в ігри") звів життєві позиції людей до чотирьох типів.
Співвіднесіть їх зі собою, поміркуйте над їхньою сутністю, скажіть, як Ви зрозуміли кожну з них:
1-ша позиція: У мене все гаразд -у Вас усе гаразд.
Позитивне ставлення до себе та до інших людей. Життя така людина вважає приємним, задоволена ним. Цінує добрі стосунки, контакти, схвалення своїх вчинків. Впевнена у собі. Чутлива, викликає довір'я, спокійна.
2-га позиція. У мене все гаразд -у Вас не все гаразд.
До себе ставиться позитивно, інших вважає недосконалими, гіршими (їм не вистачає розуму, порядності, правдивості тощо). Вважає, що домінує над іншими і це демонструє. Має зарозумілий вигляд. Таких зазвичай не люблять. Має високу самооцінку, важка у спілкуванні, ненавидить інших, перебільшує свою роль у роботі.
3-тя позиція. У мене не все гаразд - у Вас усе гаразд.
Вважає себе слабкою, виділяє недоліки, через які вона поступається іншим. Не дуже подобається собі, тому що концентрує увагу на
64
Педагогічна психологія: Практикум
своїх слабкостях та невдачах (серед них і уявних). Дивиться на інших найчастіше знизу вгору. Не впевнена в собі. Неініціативна, недооцінює своєї ролі в роботі, піддається стресам.
4-та позиція. У мене не все гаразд -у Вас не все гаразд.
Цінує низько себе та інших. Втратила віру в себе і можливість отримати задоволення від життя, практично будь-які контакти сприймає як сильне розчарування. Схильна до пригнічення. Звикла до невдач, нетворчо ставиться до роботи [25; 43-44].
• Як Ви думаєте, яка поведінка на уроці у вчителів з різними жит тєвими позиціями?
Яка поведінка необхідна для професії вчителя? Який вибір життєвої позиції має робити майбутній вчитель?
Охарактеризуйте життєву позицію вчителя, яка позитивно впливає на його особистість і на ставлення до вихованців. Поясніть на прикладах уроку.
Що треба робити, якщо Ви на уроці вимагаєте щоденник в учня, а він не дає?
Педагоги часто наголошують, що учні поважають і слухають тих вчителів, які мають певну кількість чітких вимог, а учні привчені їх виконувати.
• Назвіть вимоги, які допоможуть Вам без труднощів вчасно зібра ти зошити після контрольної роботи.
Дайте аналіз ситуації на уроці, в якій Ви можете почувати себе невпевнено. Визначте причини.
Невпевненість у собі у процесі уроку можна побороти такими способами:
дійте так, ніби Ви впевнена у собі людина. Спробуйте спілкуватися у спокійно-доброзичливому тоні (спосіб Джеймса);
домагайтеся виконання тих вимог, які Ви ставите;
про складне навчіться говорити просто;
не давайте себе „збивати";
поважайте себе, не бійтесь іронії, неприйняття або залишитися одним;
прагніть до перемоги за перемогою.
• Поясніть дію цих способів в умовах уроку.
Назвіть типові відповіді молодих педагогів, студентів-практикантів на таке запитання: як Ви самі вважаєте, чому так невпевнено себе почували сьогодні на уроці?
▲ Проаналізуйте ситуацію, яка виникла на уроці: „-Чому ти мовчиш, коли я викликаю тебе?
3. Психологія навчання
65
Мовчання.
-Я тебе образив? Скажи, будь-ласка, не мовчи.
-Ні.
Нарешті перше слово.
Чому ж ти мовчиш?
Не знаю. ^
Як це не знаєш? Давай домовимося, більше ти мовчати не будеш. Добре?"[193]
Стратегії контактів учителя з учнями
▲ Людей у стосунках з іншими та в поведінці поділяють на три альтернативні пари: „домінант -недомінант", „мобільний -ригід ний", „екстраверт -інтроверт".
• Подумайте, яка стратегія Ваших контактів з учнями різних типів на уроці?
▲ Щоб правильно моделювати свою поведінку на уроці, що необ хідно знати і вміти вчителеві? Продовжіть відповідь, наприклад, умі ти спостерігати за дітьми, помічати їхні...
А Поясніть, як Ви розумієте використання „кроків контакту" на уроці з метою встановлення позитивних взаємин. Наведіть приклади до запропонованих „кроків контакту":
Визнання.
Встановлення ідивідуальності.
Фізична взаємодія (обмін поглядами, словами).
Зацікавленість.
Вираження своїх думок.
Готовність виявити підтримку.
▲ Позиція (згідно з концепцією Е. Берна) —це стан нашого Я, яке тепер виявляє себе в ситуації спілкування; дитяча позиція -невпевнено- підлегла або стихійно-афективна, батьківська-самовпевнено-агресивна або поблажлива, позиція дорослого -стримано-коректна. Для зазначен ня позиції також використовують терміни „під", „над", „нарівні", „при будова знизу", „прибудова зверху", „прилашТунок поруч".
• Які Ваші фактичні позиції у спілкуванні з учнями на уроці? Фактична позиція означає ту поведінку, якої ми дотримуємося
в конкретному спілкуванні залежно від каналів інформації Д, Р і З (наприклад, я, виступаючи по каналу Д, хочу, щоб мене пожаліли, і партнер певним чином відповідає, користуючись каналом Р, тоді спілкування по каналу 3ефективне при незбігу очікуваних реакцій, тобто один хоче, щоб пожаліли, а інший -прагне, щоб пожаліти" [111; 96-97].
66 Педагогічна психологія: Практикум
▲ Автори В.І. Лешинський таB.C. Кульиевичвідповідно до завдань педагогічного практикуму внеслизміни в таблицю А.А. Криу-ліної „Психологія спілкування", яка ілюструє особливості різних позицій у спілкуванні [111] (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Батько
Дорослий
Дитина
Стан
Надмірний Надправильний Дуже пристойний
Уважність
Пошук
інформації
Незграбний
Ігровий
Пригнічений
Вираз обличчя
Нахмур єн і сть Незадоволеність Стурбованість Поблажливість
Максимум уваги
Пригніченість Здивованість
Постава
„Руки в боки" Руки,складені на грудях
Нахилений до співбесідника, голова повертається за партнером
Стихійна рухливість
Інтонація
Звинувачувальна
Критична
Пересічна
Пов'язана з реальністю
Дуже емоційна
Характерні слова
Усі знають, що... Ти не повинен ніколи...
Ти завжди мусиш...Я не розумію, якщо допускають...
Можливо Вірогідно Як? Що? Куди? Чому? (питання на з'ясування фактів)
Чудово!
Відмінно!
Огидно!
Поведінка
Виховання
Захист
Протекціонізм
Діє розумно. Міркує безпристрасно, холоднокровно, оцінює ймовірності
Безпосереднє ставлення до світу: емоційне „прийняття" і „неприйняття", архаїчна поведінка (впертість, легковажність).
Яка позиція, на Вашу думку, найхарактерніша для вчителів? З якої позиції виступають діти?
Чи можна змінювати чужі і свої позиції у спілкуванні? ▲На погашення яких позицій спрямовані такі прийоми? Прийоми, спрямовані на погашення:
а) категорично та незаперечно погодитися з позицією партнера зі словами „Так, ти правильно думаєш";
б) пожаліти, сказати щось співчутливе;
3. Психологія навчання
67
в) з допомогою ключових слів, які звучать у мовленні партнера, змінити його тон, „збити" його з позиції.
Прийоми, спрямовані на відвернення уваги партнера:
а) видати серію незрозумілих слів (переключається увага, збиває, дивує або смішить раптовістю); г
б) у відповідь на образу можна відреагувати бурхливими емоція ми.
▲ Які функції виконують такі прийоми?
а) на початку неприємної розмови, в момент, коли виникають не гативні емоції, уявіть, що у Вас всередині, на рівні грудей, важкий прес. Він опускається зверху вниз, видавлюючи з вас гьгів, злість, ба жання накинутися на співрозмовника - він очищає вас від агресії та напруги. Відчуваєте його важкість, як він виштовхує вниз заряд не гативної енергії;
б) ефективна вправа „резервуар". Ви уявляєте себе порожнім гле ком, куди Ваш партнер „вливає" слова. Вас ніби не існує, ви не реагу єте, а тільки вбираєте в себе зовнішній вплив;
в) спробуйте подумки побудувати Вашу розмову так, щоб у спів розмовника залишилися приємні враження.
г) спробуйте дати собі завдання в розмові, діалозі розслабитися, виключити своє прагнення контролювати ситуацію, вести діалог, до мінувати в ньому. Не соромтеся виражати емоції. Спробуйте бути простим і доступним;
д) негайно відволікайте себе чим-небудь, коли на вас „напали". Мовчіть, відволікайтесь, не перемовляйтеся з партнером. Уявіть собі його чайкою, що піднялася високо в небо.
Особистісні якості вчителя, важливі для спілкування з учнями.
▲ Перевірте себе на наявність у Вас важливих якостей для спіл кування: емпатія, доброзичливість, аутентичність (вміння бути самим собою), конкретність, ініціативність, безпосередність, відкритість, сприйняття почуттів, конфронтація.
• Поясніть їхню суть та наведіть приклади можливих ситуацій виявлення на уроці.
▲ Головне в роботі вчителя на уроці вміти спостерігати і бачити всі ситуації, учнів у цих ситуаціях, їхні переживання, думки, дії, вчин ки тощо, щоб відчути і зрозуміти, як діяти, як вирішити ці ситуації.
Запропонуємо прості вправи „на спостережливість".
1. Подивіться на лтэдину.А тепер відверніться і скажіть, які в неї очі, волосся, руки, чи є обручка, якого кольору туфлі і т.п.Тепер поверніться, перевірте, відверніться ще раз і т.д.
68
Педагогічна психологія: Практикум
Опишіть настрій іншої людини в цей момент -і того, кого Ви добре знаєте і того, якого знаєте гірше. Хай він потім скаже про правильність Ваших висновків.
Розповідайте що-небудь класу, стежачи за „учнями". Після розповіді повідомте, чим займався кожен учень у час Вашого пояснення (або кому сподобалася Ваша розповідь, була цікавою, а кому -ні).
Розповідайте що-небудь класу. Спочатку охопіть увагою одного учня (розповідайте для нього), а потім для двох, потім трьох... Перевірте, скільки „учнів" Ви можете охопити своєю увагою.
Ви дивитесь на колег чи однокурсників, які читають художній твір з яскравим емоційним змістом. Спробуйте за їхнім обличчям визначити емоційну тональність твору. Варіант: Ви входите в кімнату після того, як колеги чи друзі слухали музичний твір.
Увійшовши в клас, швидко визначаєте, хто більше, хто менше налаштований на урок, хто повністю „виключений" із взаємодії. Варіант — ускладнена модифікація вправи 2: спробуйте швидко визначити настрій 10-15 осіб, більше - настрій класу або групи загалом.
Ще дві ефективних вправи, відомі як „проби Добровича". Придивіться до обличчя незнайомої людини у черзі, у парку на лавці, а найкраще -на постійному нашому психополігоні -у транспорті. Природно намагайтеся, щоб Вас не помітили. Уявіть це обличчя усміхненим, сумним, зляканим, задоволеним, сердитим тощо. Якщо не виходить, тренуйтеся знову і знову.
Беручи участь у загальній розмові в студентській компанії, у колі друзів, в учительській, примусьте себе прислухатися до того, про що в цей момент говориться. Подумайте, чи щирий той, хто говорить, чи не намагається він „зобразити" яке-небудь переживання -несміливість, сум, веселість тощо, можливо, що він (вона) передбачає в розмові якусь приховану мету (наприклад, вчитель говорить про те, що учні „пішли тупі", а Ви розумієте, що насправді ці слова стосуються поганих результатів останньої контрольної роботи). А взагалі, важливо пам'ятати, що вправи Ви виконуєте не для того, щоб когось „під-ловити" на слові або відчути своє домінування в чому-небудь, -Ви просто вникаєте в думки і душевний стан іншої людини.
•
Навчальний процес на уроці відбувається у спілкуванні. Якість його залежить від того, як учитель володіє діалогічним і монологічним мовленням, що упродовж уроку змінюють один одного. Перевірте себе за тестом „Який ви співрозмовник" (за книгою А. Криу-ліної).
Завдання: відмітьте ситуації, які викликають у вас незадоволення, роздратування.
3. Психологія навчання
69
Співрозмовник не дає мені змоги висловитись. У мене є, що сказати, але немає можливості вставити слово.
Співрозмовник постійно перебиває мене під час бесіди.
Співрозмовник ніколи не дивиться в обличчя під час розмови, і я не впевнений, чи чує він мене.
Розмова з таким партнером часто викликає почуття марнування часу.
Співрозмовник постійно метушиться: олівець і папір цікавлять його більше, ніж мої слова.
Співрозмовник ніколи не всміхнеться. У мене виникає почуття незручності та тривоги.
Співрозмовник завжди відволікає мене запитаннями і коментарями.
Що б я не сказав, співрозмовник завжди вгамовує мій запал.
Співрозмовник завжди намагається заперечити мені.
Співрозмовник перекручує значення моїх слів і вкладає в них інший смисл.
Коли я ставлю запитання, співрозмовник примушує мене захищатися.
Інколи співрозмовник перепитує мене. Робить вигляд, що не почув.
Співрозмовник, не дослухавши до кінця, перебиває мене, а лише потім зупиняється, щоб погодитися.
Співрозмовник під час бесіди зосереджено займається чимось іншим: грається сигаретою, протирає скло окулярів тощо; я впевнений, що він при цьому неуважний.
Співрозмовник робить висновки замість мене.
Співрозмовник намагається вставити слово в монолог.
Співрозмовник дивиться на мене уважно, не кліпаючи.
Співрозмовник дивиться на мене, оцінюючи. Це хвилює.
Коли я пропоную що-небудь нове, співрозмовник говорить, що він теж так думає.
Співрозмовник переграє, показує, що цікавиться бесідою, дуже часто хитає головою, охає і підтакує.
Коли я говорю про серйозне, співрозмовник перебиває смішними історіями, жартами та анекдотами.
Співрозмовник часто дивиться на годинник під час розмови.
Коли я входжу в кімнату, він відкладає свої справи і всю увагу звертає на мене.
Співрозмовник поводить себе так, ніби я заважаю йому робити щось важливе.
70
Педагогічна психологія: Практикум
25. Співрозмовник вимагає, щоб усі погоджувалися з ним. Будь-яке висловлювання завершується запитанням: „Ви теж так думаєте?" або "Ви не згідні?"
Після виконання завдання необхідно підрахувати кількість ситуацій, які викликають незадоволення і роздратування. Якщо вони становлять 70-100% -Ви поганий співрозмовник. Вам необхідно працювати над собою та вчитись слухати;
40-70% - Вам притаманні деякі недоліки. Ви критично ставитесь до висловлювань. Вам ще не вистачає деяких характеристик хорошого співрозмовника: уникайте поспішних висновків, не загострюйте уваги на манері співрозмовника говорити, не прикидайтесь, не шукайте прихований зміст сказаного, не намагайтеся завжди домінувати в розмові;
10-40% - Ви хороший співрозмовник, але інколи відмовляєте партнерові в повній увазі. Ввічливо повторюйте його висловлювання, дайте йому час розкрити його думку повністю, пристосовуйте свій темп мислення до його мовлення, і можете бути впевненими, що спілкування з Вами буде ще приємніше;
0-10% - Ви чудовий співрозмовник. Ви вмієте слухати, ваш стиль спілкування може бути прикладом для інших.
Педагоги зауважують: „...якщо ми хочемо бути професіоналами у спілкуванні, то не повинні погіршувати настрій і нервувати, якщо нас перебивають. Наші співрозмовники найчастіше -учні. їх, по-перше, ніхто не вчить, як потрібно говорити і слухати; по-друге, їхні реакції, як ми вже зазначали, ідуть в основному по каналу Д (дитинство, емоції), і це природно. По-третє, вони не знають тих „маленьких хитрощів" саморегуляції, які знаємо ми („Прес", „Резервуар" тощо). Так що насправді хороший слухач той, хто ним залишається і при поганому співрозмовнику [ 111; 115-116].
Організаторські функції вчителя
Поясніть таку максиму „Вчитель вчиться у своїх учнів, що робити" (Сенека).
А.І. Уманський виділив 18типових особистісних якостей хороших організаторів.
• Поясніть, як саме ці якості може реалізувати вчитель на уроках?
здатність „заряджати" своєю енергією інших людей;
здатність знаходити найкраще призначення для кожної людини;
психологічна вибірковість, здатність розуміти і правильно реагувати на психологію людей;
здатність бачити недоліки в діях і вчинках інших людей -критичність;
3. Психологія навчання
71
психологічний такт -здатність встановити міру впливу;
загальний рівень розвитку як показник кмітливості, різнобічності загальних розумових здібностей людини;
ініціатива, як творча, так і виконавча;
вимогливість до інших людей;
схильність до організаторської діяльності;
практичність -здатність безпосередньо, швидко і гнучко використовувати свої знання і досвід для розв'язання практичних завдань;
самостійність, на відміну від навіюваності і наслідувальності;
спостережливість; v.
самовладання і витримка;
контактність;
наполегливість; ;
активність;
працездатність;
організованість.
• Оцініть свої організаторські здібності. ^
▲ Кожен учитель, готуючи себе до уроку, передбачає розв'язання завдань соціалізації та індивідуалізації учнів.
Соціалізацію розуміють як введення дитини у світ дорослих, навчання її жити „як всі люди живуть", за загальними законами. Кінцевий результат соціалізації —„адаптивна активність" людини, бо в соціалізації первинним є суспільство, а вторинним засобом для суспільства є людина.
Індивідуалізація -діяльність вчителя та учня з підтримкою і розвитком того одиничного, особливого, своєрідного, що є в ньому від природи або чого він набув в індивідуальному досвіді. Індивідуалізація передбачає: 1) індивідуально-орієнтовану допомогу учням у реалізації первинних базових потреб - без чого неможливо відчуття природної „самості" та людського почуття власної гідності: 2) створення умов для максимально вільної реалізації заданих природою здібностей і можливостей, характерних саме для цього індивіда; 3) стрижнева риса індивідуалізації - підтримка людини в автономному духовному будівництві, у творчому самовтіленні („неадаптивна активність"), у розвитку здатності до життєвого самовизначення [112].
В індивідуалізації первинним є індивід, вторинним - суспільство, людина - ціль, суспільство - засіб.
Індивідуалізація - це система засобів, яка сприяє усвідомленню молодою людиною своєї відмінності від інших, своєї слабкості і
"72 Педагогічна психологія: Практикум /
своєї сили для духовного прозріння, для самостійного вибору власного сенсу життя, це допомога учневі в особистісному самовизначенні (О.С. Газман).
• Як Ви розумієте реалізацію вчителем завдань соціалізації та ін- дивідуації на уроках з урахуванням того, що ці два явища мають бути в єдності? Наведіть приклади.
▲ Правильна реалізація завдань соціалізації передбачає підтримку в учня того, що вже є (але, можливо, не на достатньому рівні), тобто підтримується розвиток „самості", самостійності людини дозволить виховати у неї новий вимір особистості - свободоздатність.
Свободоздатність - здатність до автономного, надконформного існування; здатність незалежно реалізовувати самостійно пізнане життєве призначення, здійснюючи власний індивідуальний (особливий) вибір (О.С. Газман).
• Наведіть приклади виявлення старшокласникам свободоздат- ності та вчительських впливів у такому вимірі.
А Н. Химич представляє напрям духовної педагогіки, специфічною особливістю якої є домінування чуттєво-духовного над прагматичним, матеріальним. За цим напрямом, у педагогіці найважливішим є налагодження гармонії в стосунках „педагог -учень".
Н. Химич за результатами своїх спостережень виділила сім рівнів професійної майстерності вчителя та особистісних, можна сказати стильових, характеристик учня.
Рівні професійної майстерності вчителя:
7. Має чистий цілісний світогляд, глибокі знання психології та внутрішнього світу учнів, уміє об'єднати групу своїх вихованців у єдиний духовний організм.
6. Є духовним магнітом, любить своїх вихованців і створює єдиний духовно-інформаційний простір групи, центром якого є сам.
5. Вміє бездоганно налаштувати свій духовний потенціал на потенціал усієї групи чи окремих учнів.
4. Здатен встановити зворотний зв'язок із кожним вихованцем і трансформувати якісний досвід своєї душі в духовну свідомість учнів.
3. Тепло ставиться до учнів і вміє „запалити" душі дітей незалежно від матеріалу, який викладає.
2. Учитель-прагматик, який є провідником практичних життєвих знань, поєднує відомі методики роботи з власним напрацьованим досвідом.
1. Живе і працює лише за утвердженими офіційно методиками та інструкціями, не намагається знайти внутрішній контакт з учнями. <;
3. Психологія навчання
73