• У кінці дискусії студенти висловлюють думки про те, як будуть ви­користовувати ці знання у навчальному процесі в школі.

• Література

1. Гальперин П.Я. Методы обучения и умственное развитие ребенка. -М., 1985.

1. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. - М., 1972.

2. Ильясов И.И. Структура процесса учения. - М., 1986.

2. Кларин М.В. Инновационные модели обучения в зарубежных пе­дагогических поисках. - М., 1994.

3. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості /За ред. Л.М.Проколієнко. - К., 1989.

3. Лисянська Т.М. Педагогічна психологія. -К., 2002.

4. Лозанов Г. Суггестология и суггестопедия. -М., 1980.

4. Матюшкин A.M. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. -М., 1980.

5. Стоуне Э. Психопедагогика.-М., 1984.

• Ділова гра

• „Що таке читання із зупинками та взаємоопитування як

• Інтерактивні прийоми навчання?"

• (Сучасна технологія „Читання і письмо для розвитку критичного мислення", автори Дж. Стил, Ч. Темпл та ін.)

• Мета: поглибити знання студентів про такі інтерактивні прийоми, як читання із зупинками та взаємоопитування; сформувати вміння об­ґрунтовувати доцільність їхнього використання у процесі навчання.

• Хід гри

• Студенти готуються до участі у грі, опрацьовуючи роботу М.В. Кла-ріна „Інноваційні моделі навчання у зарубіжних педагогічних пошу­ках" (М., 1994).

• Гра проходить у формі імпровізованого уроку. Студенти обирають учителя і завуча, який буде присутнім на уроці та оцінюватиме його. Усі інші студенти грають роль тих, хто навчається.

• Читання із зупинками. Вчитель дає читати обраний ним текст підручника (можна брати художній текст). Пропонує зробити зупинку на важливому етапі і висловити (спрогнозувати) думки, які будуть ви­словлені в тексті далі. У процесі прогнозування треба вислухати від­повіді багатьох учасників гри, а потім прочитати уривок і порівняти прогноз і сам текст.

• 3. Психологія навчання

• 145

• Взаємоопитування. Два учасники гри читають один одному текст, зупиняються у вказаних учителем місцях. Потім вони ставлять один одному питання про прочитане. Питання мають не поверховий харак­тер, а вимагають глибшого проникнення.

• У цій роботі бере участь учитель. Він допомагає формулювати за­питання, подає їхні зразки. Отже, у процесі гри всі учасники працю­ють у діадах „учень-учень" і „вчитель-учень", вчаться формулювати запитання, глибоко осмислюючи їх, готувати реакції-відповіді.

• У кінці гри відбувається діалог у діаді „завуч-учитель".Завуч оці­нює роботу на уроці, відзначає активність та доцільність реакцій йо­го учасників, цікавиться у вчителя, з якою метою він використовував вказані прийоми роботи, чи досягнув її на уроці та в чому полягають ці досягнення.

• _к

• 146

• Розділ 4. ПСИХОЛОГІЯ ВИХОВАННЯ

• І. Питання, які виносяться для обговорення на практичні заняття

1. Поняття про психологію виховання та про її предмет вивчення.

2. Місце і роль виховання у навчальному процесі.

3. Психологічні механізми та етапи формування властивостей осо­бистості.

4. Управління процесом виховання.

5. Самовиховання як перетворення зовнішніх виховних впливів у самоуправління.

6. Самостійність, дисциплінованість і відповідальність як механіз­ми особистісного зростання.

7. Основні принципи спілкування у виховному процесі.

8. Вікові аспекти виховання та індивідуальний підхід.

9. Поняття важковиховуваних. Робота з дітьми ускладненої поведінки.

10. Самотність як вияв кризового стану особистості.

11. Вчинок як вираження моральності. Аналіз вчинку.

12. Показники і критерії вихованості особистості.