- •Передмова
- •Розділ 1. Предмет, завдання і методи педагогічної психології
- •II. Завдання для індивідуальної роботи студентів над темою
- •Література
- •Теми рефератів
- •III. Завдання для самоперевірки або для тестового контролю знань студентів
- •IV. Практичні завдання:
- •Методика „Самооцінка"
- •Методика „Егоцентричність"
- •Методика дослідження навіювання
- •Література
- •Розділ 2. Психологія учіння
- •II. Завдання для індивідуальної роботи студентів над темою
- •Література
- •III. Завдання для самоперевірки або для тестового контролю знань студентів
- •IV. Практичні завдання
- •Література
- •Теми рефератів
- •II. Завдання для індивідуальної роботи студентів над темою
- •Література
- •III. Завдання для самоперевірки або для тестового контролю знань студентів
- •IV. Практичні завдання
- •Завдання 1
- •V. Формування у студентів умінь аналізувати урок
- •Особистісні характеристики учнів:
- •Анкета „Самооцінка особистості"
- •1 Компроміс Уяу
- •4. Зробіть висновок про те, в чому полягає розвивальна значу щість такої організації повторення орфограм не і ні з частинами мови.
- •II. Повторення попереднього матеріалу (8 хв)
- •III. Виклад нового матеріалу (25 хв)
- •1. Повідомлення теми, мети навчального матеріалу
- •2. Фанера та її виготовлення
- •2. Випилювання лобзиком
- •3. Правила безпечної роботи при різанні
- •4. Інструктаж до самостійної роботи учнів:
- •IV. Самостійна робота (37 хв)
- •V. Останній інструктаж (10 хв)
- •Рівень умінь
- •Практики
- •Оцінка викладача
- •Література
- •Хід роботи
- •Література
- •Література
- •Ділова гра
- •Інтерактивні прийоми навчання?"
- •II. Завдання для індивідуальної роботи студентів над темою
- •Література
- •III. Практичні завдання.
- •IV. Управління вихованням особистості дитини і його психологічний смисл
- •V. Аналіз конкретних ситуацій
- •Ключ для виставлення балів
- •Самостійна робота студентів
- •Розділ 5.
- •Психологія педагогічної праці
- •Та особистості вчителя
- •II. Завдання для індивідуальної роботи студентів над темою
- •Література
- •III. Практичні завдання
- •Лабораторна робота
- •Порядок роботи
- •Бланк відповідей
- •Опрацювання результатів
- •1. Реалістичний тип
- •2. Інтелектуальний тип
- •4. Конвенціональний тип
- •5. Заповзятливий тип
- •6. Артистичний тип
- •Хід роботи
- •Порядок роботи
- •Бланк відповідей
- •Опитувальник кос
- •Практичні вправи
- •Самостійна робота студентів
- •Модульний контроль знань
- •Тест з педагогічної психології
- •Основна література
- •Додаткова література
II. Завдання для індивідуальної роботи студентів над темою
Поясніть сутність понять виховання, виховуваність і вихованість.
Поясніть, у чому полягає зв'язок навчання і виховання? Яка зі схем більшою мірою ілюструє зв'язок між цими явищами?
Завдяки яким механізмам виникають і розвиваються якості особистості?
У чому полягає суть ціннісно-інтелектуально-емоційного шляху формування якостей особистості?
Назвіть основні етапи управління процесом формування якостей особистості.
4. Психологія виховання
147
Як Ви розумієте зовнішнє і внутрішнє управління вихованням? Як із цими поняттями пов'язане поняття самовиховання?
Яких вимог слід дотримуватися у вихованні самостійності в учнів?
Які умови виховання в учнів свідомої дисципліни?
Що таке відповідальність та через які якості розкривається його зміст?
Яких принципів необхідно дотримуватися для успішного спілкування у процесі виховання?
Як психологи радять вивчати важковиховуваних та які шляхи корекції їхньої поведінки?
Що є чинниками самотності?
Які Ви знаєте види вчинку та в чому полягає їхня сутність?
Як здійснюється аналіз вчинку?
Що є показниками і критеріями вихованості?
Література
Лисянська Т.М. Педагогічна психологія. -К., 2002.
Бех 1.Д.Особистісно-зорієнтоване виховання: Наук, метод, посібник. -К., 1998.
Боришевський М.Й. Виховання самоконтролю в поведінці учнів початкових класів. -К., 1980.
Воспитание детей в школе. Новые подходы и новые технологии / Под ред. Е. Щурковой. - М., 1998.
Критерії моральної вихованості молодших школярів: Книга для вчителя /За ред. 1.Д.Беха, С.Д. Максимеика. —К., 1989.
Ранняя профилактика отклоняющегося поведения учащихся / Под ред. В.А. Татенко, Т.М. Титаренко. - К., 1989.
III. Практичні завдання.
1. Вставте пропущені слова.
Сутність виховання полягає у формуванні, з одного боку, ...поведінки, а з другого —доступних для дитини певного віку... поведінки.
Наведіть приклади мотивів поведінки, які відіграють істотну роль у вихованні особистості.
Що означає оволодіти доступними способами і формами поведінки? Що лежить в їхній основі?
148
Педагогічна психологія: Практикум
2. Розгляньте і поясніть наведену на рис. 4.1 схему зображення основних підходів до вивчення особистості у зарубіжній психології [3; 127].
Теорія соціалізації
Людина, народжуючись біологічною особиною,
стає особистістю завдяки впливу соціуму
Соціогенетичний
Особливості особистості
зумовлені структурою
суспільства, способами
соціалізації, взаєминами
з довколишніми людьми
Теорія научіння
Життя особистості, її ставлення - результат
підкріпленого научіння, засвоєння суми знань
і навичок (Е. Торндайк, Б. Скінер та ін.)
Біогенетичний
Основою розвитку людини є біогенетичні процеси дозрівання організму, сам процес розвитку трактується як дозрівання, стадії якого універсальні
Теорія ролей
Суспільство пропонує кожній людині набір стійких способів поведінки (ролей), що визначаються стимулом. Ці ролі впливають на характер поведінки особистості, її ставлення до інших людей.
Психогенетичний
Не заперечується значення ні біології, ні середовища, але на перший план висувається розвиток власне психічних процесів
Психо-динамічні
Поведінка особистості зумовлена емоціями, потягами та іншими позараціо-нальними компонентами психіки (Е. Еріксон)
|
|
|
|
| |
| ||
|
|
Персоно-логічні
У центрі уваги розвиток
особистості загалом
(Е. Шпрангер, К. Бюлер,
А. Маслоу та ін.)
Рис. 4.1. Основні підходи до вивчення особистості у зарубіжній психології .
4. Психологія виховання
149
Поясніть, як Ви розумієте визначення поняття „закономірності виховання": це адекватне відображення об'єктивної дійсності виховного процесу, який володіє загальними стійкими властивостями у будь-яких конкретних обставинах [150; 39].
Поясніть сутність закономірностей виховання за П.І. Підкасис-тим:
- Виховання дитини як формування в структурі її особистості соціальио-психологічних новоутворень здійснюється тільки шляхом її активності. Міра зусиль дитини повинна відповідати мірі її можли востей. *■
Зміст діяльності дітей у процесі їхнього виховання визначається на кожний момент розвитку актуальними потребами дитини. Випереджаючи актуальні потреби, педагог ризикує зустріти спротив і пасивність дітей. Якщо не враховувати вікових змін потреб дитини, тоді процес виховання ускладнюється і порушується.
Дотримання пропорційного співвідношення зусиль дитини і зусиль педагога у сумісній діяльності: на початковому етапі частка активності педагога перевищує активність дитини, потім активність дитини зростає і на завершальному етапі він усе робить сам під контролем педагога. Сумісно роздільна діяльність допомагає дитині відчути себе суб'єктом діяльності, а це дуже важливо для вільного творчого розвитку особистості.
Тільки в умовах любові і захищеності дитина вільно виражає свої ставлення, нормально розвивається.
Організована діяльність повинна супроводжуватись або завершуватися ситуацією успіху, яку має пережити кожна дитина. Ситуація успіху -це суб'єктивне переживання досягнень, внутрішня задоволеність дитини самою участю в діяльності, власними діями та отриманими результатами. Позитивне підкріплення -найзагальніша умова створення ситуації успіху.
Виховання повинне мати прихований характер, діти не мусять почувати себе об'єктом застосування педагогічних вчень, не повинні постійно усвідомлювати свою підданість продуманим педагогічним впливам.
Цілісність особистості передбачає цілісність виховних впливів.
5.Поясніть сутність і актуальність проблем психології виховання [3; 120]:
- проблема механізмів, закономірностей процесу засвоєння мо ральних норм і принципів, формування світогляду, переконань та ін. в умовах навчальної і виховної діяльності в школі;
150
Педагогічна психологія: Практикум
проблема співвідношення і розмежування виховання, навчання і соціалізації;
проблема залежності формування різних властивостей особистості від вікових та індивідуальних особливостей учнів;
проблема структури дитячих та юнацьких колективів та їхньої ролі у формуванні особистості учня;
проблема мотиваційної сфери учня, спрямованості його моральних установок;
проблема умов та наслідків депривації.
6.Поясніть, як Ви розумієте сутність понять: формування, станов лення, соціалізація та виховання. Конкретизуйте їхній зміст на при кладах.
Соціалізація -процес формування особистості в конкретних соціальних умовах, під час якого людина засвоює соціальний досвід.
Формування -процес змінювання особистості у процесі взаємодії її з реальною дійсністю, поява фізичних та соціально-психологічних новоутворень у структурі особистості.
Становлення -термін, який зазначає досягнення дитини такого рівня розвитку, коли вона стає здатна самостійно поводити себе, усвідомлювати свої вчинки та здійснювати відносно стійкий ціннісний вибір.
- Виховання -цілеспрямований процес формування особис тості з допомогою педагогічних впливів відповідно до конкретного соціально-педагогічного ідеалу.
7.Як Ви розумієте думку: „Самі якості особистості і риси характе ру розглядаються як закріплені звичні форми поведінки" [150; 38].
У чому полягає цінність звички у вихованні особистості?
8.Поясніть, як Ви розумієте вказані умови виховання? У чому по лягає їхня необхідність? Які б могли Ви назвати умови виховання осо бистості?
Виховання передбачає вплив на емоційну сферу
Другою умовою формування особистості є активність і самостійність самих учнів.
Здійснювати виховні цілі необхідно, дотримуючись принципу розвитку в діяльності.
Виховання передбачає рівень довільності поведінки.
9.Поясніть доцільність такого визначення критеріїв вихованості:
рівень сформованості моральних потреб, почуттів;
рівень сформованості звичок.
4. Психологія виховання
151
10.Психологи рекомендують використовувати такі показники ви хованості:
ставлення учнів до суспільства, трудової діяльності, окремих людей (В.А. Яковлев, А.С.Бєлкін та ін.);
активна життєва позиція (Т.Н.Марковська, Н.Ф. Родіонова);
спрямованість особистості (Л.1.Божович, Т.Е.Кошикова, 3.1.Васильєва, А.В. Зосімовський та ін.);
свідома саморегуляція поведінки і самоорганізація діяльності у ставленні до учіння, фізичної праці, до людей, суспільно-політичних подій (Н.П. Капустін, МЛ. Шилова таін.);
узгодженість між моральними знаннями, переконаннями і поведінкою (А.К. Маркова, Н.Е. Щуркова) [148].
Поясніть сутність кожного з них.
11.Психологи виділили такі показники сформованості рівня ви хованості [148]:
мотиваційно-ціннісне ставлення до своєї особистості та людей навколо;
система цінностей, виражена в різних сферах інтересів;
рівень інтелектуального розвитку, коло пізнавальних інтересів;
рівень сформованості моральної культури;
рівень розвитку комунікативних умінь і навичок;
спрямованість особистості (на себе, на спілкування, на справу);
рівень сформованості операціональних умінь (організаторські якості особистості).
Поясніть суть кожного з них.
12.Для діагностики рівня вихованості вчені виділяють чотири основні параметри рівня вихованості [148]:
ціннісні орієнтації учнів, виражені в інтересах до різних сфер діяльності, спілкування і т.ін.;
комунікативна культура;
спрямованість особистості;
4) операціональні вміння (організаторські якості особистості). Доведіть, що ці параметри мають найбільше значення при вивчен ні вихованості учня.
13.Учені пропонують три рівні вихованості -достатній, середній і низький. Виділяють і таку характеристику, як невихованість.
А. Невихованість виявляється у негативному досвіді поведінки, нерозвиненості самоорганізації і саморегуляції, несформованості компонентів особистості, які порушують її цілісність або деформують її структуру.
152
Педагогічна психологія: Практикум
Наведіть факти поведінки учня, які свідчать про його невихованість.
% Б. Низький рівень вихованості характеризується слабким виявом позитивного, ще не стійкого досвіду поведінки, спостерігаються зриви, поведінка регулюється не внутрішньою потребою особистостей, а зовнішніми вимогами, в основному вимогами старших та іншими зовнішніми стимулами і спонуками, саморегуляція і самоорганізація ситуативні, нерідко виражена психологічна готовність до спілкування і взаємодії.
Опишіть поведінку учня низького рівня вихованості.
В. Середній рівень характеризується стійкою позитивною поведінкою, наявністю регуляції і саморегуляції, хоч активна суспільна позиція ще не виявляється, є деякі порушення цілісності особистісної характеристики, деяка потреба в практичній діяльності, усвідомлення необхідності у спілкуванні і взаємодії, наявність окремих комунікативних навичок.
Опишіть поведінку учня середнього рівня вихованості.
Г. Ознаками високого рівня вихованості є наявність стійкого і позитивного досвіду моральної поведінки, саморегуляція поряд із прагненням до організації діяльності і поведінки інших осіб і вияви активності суспільної позиції. Цей рівень характеризується сформовапістю всіх компонентів у їхній єдності, цілісністю особистісної характеристики, постійним прагненням до участі в практичній діяльності, стійкою психологічною установкою [148].
Опишіть поведінку учня високого рівня вихованості.
14. Прочитайте показники недостатнього рівня вихованості учнів та дайте рекомендації з метою його підвищення [148]:
' Показники
Рекомендації
Низькі показники за такими характеристиками:
- прагнення до співробітництва;
- відповідальність перед колективом;
- взаємодопомога, самовладання і наполег ливість;
- низький рівень комун і катив но сті з таких показників: самовладання і наполегли вість, взаємодопомога, колективізм та ін.
15, Поясніть, як Ви розумієте рівні і ступені морального розвитку за Л. Кольбергом [148]:
— ь
4. Психологія виховання
153
РІВНІ
СТУПЕНІ
Мораль „хорошого хлопчика", збереження добрих стосунків
моральних принципів совісті
Мораль
умовно-рольової
комфортності
Доморальний рівень
Мораль орієнтації
на суспільну угоду, що
виражає основні принципи
американської конституції
Мораль індивідуальних принципів совісті
Мораль підтримки авторитету
Наївно-визначальний героїзм, тобто досягнення насолоди
Орієнтація на покарання і покірність
16.Поясніть сутність таких прийомів самовиховання, як:
самозобов'язаність; -самозвіт;
осмислення власної діяльності і поведінки;
самоконтроль.
17.Прочитайте умови, за яких класний керівник може здійснювати управління розвитком учнів і колективу. Знайдіть правильну їхню по слідовність:
розвиває ініціативу і саморегуляцію на основі самоаналізу, самоконтролю за засвоєними критеріями моральної вихованості особистості і колективу школярів;
зміцнює і розширює актив, розвиває організаторські навички та вміння всіх учнів;
добре знає вихованість, індивідуальні особливості і можливості кожного учня і окремих груп учнів;
володіє конкретними знаннями станів їхнього розвитку загалом і за окремими ознаками;
забезпечує систему діяльності, адекватну основним виховним функціям та ознакам дитячого виховного колективу;
154
Педагогічна психологія: Практикум
змінює у процесі розвитку колективу власну педагогічну позицію, дотримується міри педагогічного керівництва;
змінює співвідношення сил у колективі за рахунок збільшення кількості учнів із позитивним досвідом моральної поведінки, переведення пасивних учнів з нестійкою саморегуляцією в активну позицію [148].