- •Оглавление
- •№21. Охарактиризуйте педагогічне спілкування як специфічний вид взаємодії вчителя з вихованцями. Вкажіть, від яких особистих якостей вчителя залежить ефективність педагогічного спікування.
- •№22. Авторитет учителя
- •№23. Функції і завдання дидактики
- •№24. Порівняйте традиційну та педоцентричну дидактичні системи
- •1) Ступінь ясності: виділення матеріалу і поглиблений його розгляд;
- •2) Ступінь асоціації: встановлення зв'язків між новими та старими знаннями;
- •3) Ступінь системи: виведення правил, формулювання понять, законів;
- •4) Ступінь методу: розуміння теорій, застосування їх до нових явищ, ситуацій.
- •№25. Розкрийте сутність та змістове наповнення структурних компонентів навчання. У структурі навчання виділяють такі компоненти:
- •№26. Як спiввiдносяться навчання I розвиток особистості
- •№27. Охарактеризуйте умови розвитку пізнавального інтересу в начанні
- •№28. Опишіть етапи та рівні засвоєння знань.
- •№29 Опишість послідовність формування понять
- •1) Формування понять – це тривалий і складний процес, який відбувається під керівництвом учителя і при нормальному розумовому напруженні самих учнів;
- •№30. Опишіть послідовність формування умінь і навичок
- •№32 Принцип наочності.
- •1 Використовуйте у навчанні той факт, що запам'ятовування предметів у натурі, на картинах або моделях відбувається краще і швидше, ніж запам'ятовування поданого словесно, усно або письмово.
- •1. Не забувайте настанови я. А. Коменського: усе, що підлягає вивченню, повинно бути розподілено відповідно до віку так, щоб пропонувалося для вивчення лише те, що доступне для сприймання.
- •№34. Принцип науковості навчання
- •№35. Складові змісту освіти
- •3. Практичнi методи
- •1. Уснi вправи сприяють розвитку логiчного мислення, пам’ятi, мовлення I уваги учнiв.
- •2. Репродуктивний метод
- •3. Проблемний виклад навчальнльного матерiалу
- •4. Частково-пошуковий (евристичний) метод
- •5. Дослiдницький метод Сутність дослiдницького методу полягас в органiзацiї пошукової, творчоi дiяльностi учнiв, спрямоної на розв’язання нових для них проблем.
- •№37 Розкрийте сутність пояснювально-ілюстративного та репродуктивного методів навчання.
- •№38 Розкрийте сутність частково-пошукового та дослідницького методів навчання.
- •№39 Розкрийте сутність методу навчальних проектів
- •№40 Охарактеризуйте основні види засобів навчання
- •№41 Охарактеризуйте особливості проблемного навчання
- •№42 Назвіть правила і способи створення проблемних ситуацій у навчанні
- •№43. Розкрийте сутність індивідуалізації та диференціації навчання
- •1) Індивідуалізації - підтримки і розвитку одиничного, особливого, своєрідного як потенціалу особистості;
- •2) Соціалізації - адаптації у соціальному середовищі і са-мореалізації особистості в ньому.
- •1) Індивідуально орієнтовану допомогу учням в усвідомленні власних потреб, інтересів, цілей навчання;
- •2) Створення умов для вільної реалізації завданих природою здібностей і можливостей;
- •3) Підтримку школяра у творчому самовтіленні;
- •4) Підтримку учня у рефлексії.
- •№44. Урок, його типи і структура
- •№45.Форми організації навчальної діяльності учнів на уроці
- •№ 46 Позаурочні і позашкільні форми організації навчання
- •3) Розвиває самостійність мислення, індивідуальні нахили і здібності, вольові якості учнів.
- •№47. Види контролю навчання
- •№48 Назвіть види контролю навчання, коротко охарактеризуйте один з них
- •№49. Опишіть вимоги до перевірки та оцінювання успішності учнів
- •№50 Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів
№35. Складові змісту освіти
Зміст освіти складається з чотирьох основних компонентів:
1. Пізнавальний досвід – включає знання про природу, суспільство, мислення, техніку, засоби діяльності, засвоєння яких забезпечує формування у свідомості учнів наукової картини світу. Зміст освіти містить у собі такі види знань:
Основні поняття і терміни
Факти повсякденної дійсності
Основні закони науки, що розкривають зв’язки і відношення між різними об’єктами і явищами дійсності
Теорії, що містять систему наукових знань про певну сукупність об’єктів, взаємозв’язки між ними, методи пояснення і прогнозування явищ даної предметної галузі
Знання про способи наукової діяльності, методи пізнання й історію одержання наукових знань
Оцінні знання, знання про суспільні норми ставлення до різноманітних явищ життя
2. Практичний досвід – включає уміння і навички, які можуть бути загальними (складання плану, виділення суттєвого, порівняння, формулювання висновків, конспектування, анотування, робота з підручником, словниками, довідниками тощо) і спеціальними, що формуються лише в рамках певних навчальних предметів (уміння розв’язувати фізичні або математичні задачі, ставити досліди з хімії, креслити тощо)
3. Досвід творчої діяльності забезпечує готовність школярів до розв’язання нових проблем, до перетворення дійсності. Він виявляється в:
Самостійному перенесені знань і умінь у нову ситуацію
Баченні нових проблем і знайомій ситуації; баченні структури об’єкта і його нових функцій
Самостійному комбінуванні відомих способів розв’язання проблеми й альтернативних доказів
Створенні принципово нового способу розв’язання проблеми, що не є комбінацією відомих.
4. Досвід емоційного ставлення до навколишньої дійсності – система морально-естетичних поглядів, цінностей, що виражають ставлення особистості до світу, діяльності, людей, самої себе.
№36. Класифікація методів навчання за джерелом знань:
1. Словесні методи
Джерелом знань є усне або друковане слово. Дозволяють за короткий час повідомити учням значний обсяг інформації, поставити перед ними проблему і вказати шляхи її розв’язання. Слово активізує уяву, пам’ять, почуття.
Існують такі методи навчання:
1. Розповідь – усний виклад змісту навчального матеріалу, який не переривається запитаннями учнів. Застосовується на всіх етапах шкільного навчання. Змінюється лише характер розповiдi,її обсяг i тривалiсть.
2. Пояснення - словесне тлумачення закономiрностей, iстотних властивостей об’єктiв, понять i явищ, що вивчаються. До оояснень найчастiше вдаються при вивченнi теоретичного матерiалу різноманiтних наук; розв’язуваннi хiмiчних, фiзичних, математичних задач, доведеннi теорем; розкритгi причин i наслiдкiв у явищах природи i суспільного життя.
3. Бесiда - дiалогiчнмй метод нанчання, при якому вчигель шляхом ретельно продуманих питань пiдводить учнiв до розумiння нового матерiалу або перевiряє засвоєння ними вже вивченого.
4. Навчальна дискусія грунтується на обмiнi поглядами з певної проблеми. Цей метод доцiльно використати тодi, коли учнi характеризуються значним ступенем зрiлостi i самостiйностi мислення, умiють аргументувати, доводити i обгрунтовуваги свою точку зору.
5. Лекцiя - монологiчний спосiб викладу об’ємного теоретичного матерiалу. Використовуєгься, як правило, в старших класах i займає весь або майже весь урок. Перевага лекцii полягає у можливостi забезпечити завершенiсть i цiлiснiсть сприймання школярами навчального матерiалу з певної теми в його логiчних взаємозв’язках.
6. Робота з підручником - органiзацiя самостiйної пiзнавальної діяльностіучнів з друкованим текстом.
2. Наочнi методи
Пiд наочними розумiються такi методи навчання, якi забезпечуть засвосння матерiалу за допомогою наочних посiбникiв i технiчних засобiв. Їх поєднують iз словесними i практичними тодами нанчання.
Наочнi методи нанчання умовно можна подiлити на двi групи:
Метод iлюстрування полягає у використаннi в навчальному процесi статичної наочностi: плакатiв, таблиць, картин, карт, малюнків на дошцi тощо.
Метод демонстрування - показ динамічної наочностi: приладiв, дослідів, технiчних пристроїв, кiнофiльмiв тошо.