№38 Розкрийте сутність частково-пошукового та дослідницького методів навчання.

З метою поступової підготовки учнів до самостійного розв’язання проблем їх необхідно попереднього вчити виконувати окремі кроки пошукової діяльності, окремі етапи дослідження. Варіантом цього методу є евристична бесіда, що складається з низки взаємопов’язаних питань, кожне з яких є кроком на шлху до розв’язання проблеми і вимагає від учнів не тільки відтворення наявних знань, але й певного інтелектуально-пошукового зусилля.

Частково-пошуковий (евристичний) метод має такі характерні ознаки:

1. Знання учням не пропонуються в "готовому" вигляді, їх потрібно здобувати самостійно.

2. Учитель організовує не повідомлення чи виклад нових знань, а пошук їх за допомогою різноманітних засобів.

3. Учні під керівництвом учителя самостійно мислять, вирішують пізнавальні завдання, які виникають, створюють і вирішують проблемні ситуації, аналізують, порівнюють, узагальнюють, роблять висновки і тд., в результаті чого у них формуються усвідомлені міцні знання.

Отже, навчальна діяльність розвивається за схемою: учитель -учні - учитель - учні і т. д. Частину знань повідомляє учитель, частину учні здобувають самостійно, відповідаючи на поставлені питання чи вирішуючи проблемні завдання. Тому метод називають частково-пошуковим.

Сутність дослідницького методу полягає в організації пошкувої , творчої діяльності учнів, спрямованої на розв’язання нових для них проблем.

Дослідницький метод зводиться до того, що:

1. Учитель разом з учнями формує проблему, вирішенню якої присвячується проміжок навчального часу.

2. Знання учням не повідомляються. Учні самостійно здобувають їх у процесі вирішення (дослідження) проблеми, порівняння різних варіантів одержаних відповідей. Засоби для досягнення результатів також визначають самі учні.

3. Діяльність учителя зводиться до оперативного управління процесом вирішення проблемних завдань.

4. Навчальний процес характеризується високою інтенсивністю, учіння супроводжується підвищеним інтересом, одержані знання вирізняються глибиною, міцністю, дієвістю.

Здебільшого варто практикувати невеликі пошукові завдання. Які вимагають проходженя учнями всіх або більшості етапів дослідження:

1. Спостереження і вивчення фактів (постановка проблми)

2. Складання плану дослідження

3. Реалізація плану

4. Аналіз і систематизація отриманих результатів, формулювання висновків щодо сфери їх практичного застосування.

Перевага методу - творче засвоєння знань, зв'язок з життям, сприяє глибшому розумінню теорії, вмінні застосовувати набуті знання на практиці. Недоліки - значні витрати часу та енергії учителів і учнів.

№39 Розкрийте сутність методу навчальних проектів

Метод проектів завжди зорієнтований на самостійні діяльність учнів- індивідуальну, парну, групову. Він вимагає розв’язання певної проблеми, яка вимагає, використання різноманітних методів, засобів навчання та інтегрування знань і умінь з різних сфер науки.

Застосування цього методу вимагає дотримання низки вимог:

1. Необхідно поставити перед учнями важливу проблему, що потребує дослідницьких пошуків для її розв’язання.

2. Прогнозовані результати проекту мають мати реальну практичну, теоретичну цінність.

3. Виконання проекту необхідно робити на окремі проміжні етапи

4. Проект повинен передбачати використання дослідницьких методів

5. Результати виконаних проектів повинні бути матеріалізовані, тобто певним чином оформлені( відеофільм, альбом..)

Проекти класифікують за різними критеріями – домінуючим у проекті методом, кількістю учасників і тривалістю.

За домінуючим методом виділяють проекти:

1. Дослідницькі

2. Творчі

3. Інформаційні

4. Пригодницькі

5. Практично-орієнтовані

За к-стю учасників:

• Індивідуальні

• Парні

• Групові

За тривалістю:

• Короткотермінові(1 -2 уроки)

• Середньої тривалості

• Довготермінові

Роботі над проектом здійснюється за етапами:

1. Формулювання загальної проблеми

2. Виділення часткових проблем

3. Обґрунтування гіпотез щодо розв’язання проблем

4. Визначення методі збору даних

5. Збір даних

6. Аналіз даних

7. Перевірка гіпотез

8. Формулювання висновків

9. Практичне застосування висновків