- •Оглавление
- •№21. Охарактиризуйте педагогічне спілкування як специфічний вид взаємодії вчителя з вихованцями. Вкажіть, від яких особистих якостей вчителя залежить ефективність педагогічного спікування.
- •№22. Авторитет учителя
- •№23. Функції і завдання дидактики
- •№24. Порівняйте традиційну та педоцентричну дидактичні системи
- •1) Ступінь ясності: виділення матеріалу і поглиблений його розгляд;
- •2) Ступінь асоціації: встановлення зв'язків між новими та старими знаннями;
- •3) Ступінь системи: виведення правил, формулювання понять, законів;
- •4) Ступінь методу: розуміння теорій, застосування їх до нових явищ, ситуацій.
- •№25. Розкрийте сутність та змістове наповнення структурних компонентів навчання. У структурі навчання виділяють такі компоненти:
- •№26. Як спiввiдносяться навчання I розвиток особистості
- •№27. Охарактеризуйте умови розвитку пізнавального інтересу в начанні
- •№28. Опишіть етапи та рівні засвоєння знань.
- •№29 Опишість послідовність формування понять
- •1) Формування понять – це тривалий і складний процес, який відбувається під керівництвом учителя і при нормальному розумовому напруженні самих учнів;
- •№30. Опишіть послідовність формування умінь і навичок
- •№32 Принцип наочності.
- •1 Використовуйте у навчанні той факт, що запам'ятовування предметів у натурі, на картинах або моделях відбувається краще і швидше, ніж запам'ятовування поданого словесно, усно або письмово.
- •1. Не забувайте настанови я. А. Коменського: усе, що підлягає вивченню, повинно бути розподілено відповідно до віку так, щоб пропонувалося для вивчення лише те, що доступне для сприймання.
- •№34. Принцип науковості навчання
- •№35. Складові змісту освіти
- •3. Практичнi методи
- •1. Уснi вправи сприяють розвитку логiчного мислення, пам’ятi, мовлення I уваги учнiв.
- •2. Репродуктивний метод
- •3. Проблемний виклад навчальнльного матерiалу
- •4. Частково-пошуковий (евристичний) метод
- •5. Дослiдницький метод Сутність дослiдницького методу полягас в органiзацiї пошукової, творчоi дiяльностi учнiв, спрямоної на розв’язання нових для них проблем.
- •№37 Розкрийте сутність пояснювально-ілюстративного та репродуктивного методів навчання.
- •№38 Розкрийте сутність частково-пошукового та дослідницького методів навчання.
- •№39 Розкрийте сутність методу навчальних проектів
- •№40 Охарактеризуйте основні види засобів навчання
- •№41 Охарактеризуйте особливості проблемного навчання
- •№42 Назвіть правила і способи створення проблемних ситуацій у навчанні
- •№43. Розкрийте сутність індивідуалізації та диференціації навчання
- •1) Індивідуалізації - підтримки і розвитку одиничного, особливого, своєрідного як потенціалу особистості;
- •2) Соціалізації - адаптації у соціальному середовищі і са-мореалізації особистості в ньому.
- •1) Індивідуально орієнтовану допомогу учням в усвідомленні власних потреб, інтересів, цілей навчання;
- •2) Створення умов для вільної реалізації завданих природою здібностей і можливостей;
- •3) Підтримку школяра у творчому самовтіленні;
- •4) Підтримку учня у рефлексії.
- •№44. Урок, його типи і структура
- •№45.Форми організації навчальної діяльності учнів на уроці
- •№ 46 Позаурочні і позашкільні форми організації навчання
- •3) Розвиває самостійність мислення, індивідуальні нахили і здібності, вольові якості учнів.
- •№47. Види контролю навчання
- •№48 Назвіть види контролю навчання, коротко охарактеризуйте один з них
- •№49. Опишіть вимоги до перевірки та оцінювання успішності учнів
- •№50 Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів
№29 Опишість послідовність формування понять
Поняття – мисленне відображення загальних та істотних властивостей предметів і явищ дійсності; одна з основних форм абстрактного мислення.
Зрозуміло, що учень не отримує і не формує відразу абстрактних понять як найбільш узагальнену їх форму. Він за допомогою сприйняття певних реальних предметів і об'єктів як би відтворює у своїй пам'яті їх образи, які, звичайно, не охоплюють навіть окремо взятий предмет або об'єкт в цілому. Відповідно до сприйнятого таким чином школяр починає судити і про інші предмети схожого з ним роду, що створює в його мисленні певний символ, але не поняття як таке. В процесі навчання це первинне "поняття-символ" збагачується різними ознаками і характеристиками, з яких потім мислення " відбирає" найбільш суттєві, тобто абстрагує їх від окремого предмета і створює власне поняття.
Під час створення поняття переробляються дані, здобуті органами чуття, а також сформовані раніше опорні знання. Мислення при цьому спрямоване на: а) виділення загальних істотних властивостей явищ і абстрагування їх; б) на встановлення внутрішніх зв’язків; в) на розкриття зміни і розвитку екологічних процесів. При цьому логічне пізнання весь час здійснюється у поєднанні з конкретно-чуттєвим пізнанням. Воно потребує від учнів складних розумових операцій: аналізу, синтезу, абстрагування.
Основні шляхи формування понять: а) індуктивний (від часткового до загального); б) дедуктивний (від загального до часткового). Вибір шляху формування понять залежить від змісту навчального матеріалу, від дидактичних умов педагогічного процесу.
Отже,
1) Формування понять – це тривалий і складний процес, який відбувається під керівництвом учителя і при нормальному розумовому напруженні самих учнів;
2) пізнання, засвоєння знань учнями відбувається як рух від незнання до знання, від неточних і неповних знань до більш точних і повних, від простих до складних, від загальних і елементарних до конкретних і глибоких.
У процесі формування загальних понять можна виділити кілька етапів, в основі яких лежить: а) ступінь розкриття; б) діяльність учителя; в) діяльність учнів; г) переважання тих чи інших прийомів навчальної роботи; д) шляхів формування понять; е) прийомів розумової діяльності.
Вони наступні: перший етап - введення нового поняття, розкриття його істотних ознак. Діяльність учнів характеризується осмисленням істотних ознак поняття і застосування його в подібній ситуації. Поняття формування на першому етапі вважається первинним, оскільки узагальнення на якомусь одному прикладі, а ознаки його не можна ще поділити на істотні і не істотні;
Другий етап – розширення обсягу (ознайомлення з новими об’єктами, які належать до поняття) і поглиблення змісту поняття характерне ширше, глибше, свідоміше застосування поняття в подібних і нових ситуаціях.
На другому етапі учні можуть робити вже кілька узагальнень, кожне на більш вищому рівні, ніж попереднє, що сприяє збагаченню загального поняття; третій етап – віднесення поняття до певної системи, розкриття зв’язків між поняттями цієї системи, а також між окремими системами, до яких має відношення поняття, що розглядається. Цей навчально-виховний екологічний процес супроводжується конкретизацією, підтвердженням загальних положень частковими (окремими) фактами.