№ 46 Позаурочні і позашкільні форми організації навчання

Поряд з уроком у загальноосвітніх школах практикують різноманітні форми навчання у позаурочний час. Такі форми навчання називаються позакласними (семінари, факультативи, предметні гуртки, студії, олімпіади, конкурси, вікторини) і позашкільними (екскурсія, домашня робота).

Екскурсія ( від лат. excursio - поїздка) - форма організації навчання, яка передбачає вихід учнів на місце розташування об’єктів вивчення (природи, історичних пам’яток, музеїв, виробництва) для (W »посереднього ознайомлення з ними. Вона пов’язує навчальний промес і реальним життям і допомагає учням шляхом спостереження пізнавати предмети і явища в їх природному середовищі. Залежно від місця в навчальному процесі виділяють вступні,поточні та підсумкові екскурсії. Вступні знайомлять учнів з факта­ми, необхідними перед поясненням нової теми. Підсумкові завер­шують роботу над темою чи розділом і сприяють закріпленню та поглибленню знань.

У проведенні екскурсії виділяють три етапи: а) попередня підго­товка до екскурсії на уроках; б) вихід учнів до об’єкта спостережен­ня і виконання запланованих завдань (збір природних матеріалів, виконання малюнків, креслень тощо); в) аналіз та систематизація зібраних матеріалів, підведення підсумків екскурсії.

Ефективність екскурсії залежить у першу чергу від ретельної підготовки вчителя. Для цього необхідно:

• заздалегідь визначити проблематику екскурсії, попередньо вивчити місцевість, скласти маршрут;

• чітко сформулювати мету, визначити загальні та індивідуаль­ні завдання, час, який відводиться на екскурсію і збір матеріалів;

• ознайомити учнів із засобами збору матеріалу: прийомами ведення записів, замальовок, основами фотографування, звукоза­пису тощо;

• визначити творчі завдання для учнів: написати твір, підготу­вати доповідь, скласти альбом, випустити газету, скласти гербарій і колекцію, підготувати роздатковий матеріал для уроків, шкільних виставок, музеїв тощо;

• ознайомити учнів з правилами поведінки й основами техні­ки безпеки.

Педагогами-методистами розроблена низка рекомендацій щодо проведення екскурсій:

1. Екскурсія - це не просто розважальна прогулянка, а ефектив­на форма навчання.

2. Дотримуйтесь тематики екскурсії, не піддавайтеся на відволі­каючі, провокаційні запитання дітей.

3. Розповідайте лише про те, що можна показати.

4. Уникайте довгих пояснень.

5. Не залишайте школярів пасивними слухачами, залучайте їх до активної діяльності.

6. Умійте сконцентрувати увагу дітей на потрібному об’єкті.

7. Вчасно помічайте втому школярів і вмійте закінчити екскурсію.

М 11 шкодьте підсумки екскурсії на наступних заняттях.

Семінар - форма навчання, яка передбачає обговорення питань з теми прочитаної лекції чи розділу програми. Семінарські заняття проводять здебільшого в старших класах після вивчення важливих розділів предметів гуманітарного циклу. Вчитель заздалегідь визначаю тему, мету і завдання семінару, планує його проведення, формулює основні і додаткові питання з теми, розподіляє завдання між учнями з урахуванням їхніх індивідуальних можливостей, підбирає літературу, проводить групові та індивідуальні консультації. Отримавши завдання, учні в позаурочний час вивчають програмовий матеріал, користуючись різноманітними джерелами і способами опрацювання навчальної інформації. Це не тільки вивчення літератури, її іі спостереження, досліди. Результати самостійної роботи учні оформляють у вигляді плану або тез виступу, конспекту, реферату.

Семінар починається зі вступного слова вчителя, в якому він нагадує завдання, порядок проведення, вказує, на що необхідно звернути особливу увагу, що слід записати до зошита, дає інші Кориди. Далі йде розгляд питань семінару. Обговорення може здійснюватися у формі бесіди (здебільшого евристичної), повідомлення, коментованого читання першоджерел, доповідей або рефератів. Після цього вчитель доповнює повідомлення учнів, відповідає на запитання і оцінює виступи.

Таким чином, семінари складаються з двох взаємопов’язаних етапів: самостійного вивчення учнями програмового матеріалу і обговорення результатів їх пізнавальної діяльності. Вони дозволяють систематизувати й узагальнити теоретичний матеріал, навчити учнів виступати з повідомленнями і рефератами, дискутувати, сприяють формуванню умінь і навичок організації самоосвіти.

Факультативи - позапрограмові навчальні заняття, які добровільно вибирають і відвідують учні. їхнє призначення - поглибле­не вивчення окремих навчальних предметів, розвиток пізнаваль­них інтересів, творчих здібностей та підвищення пізнавальної ЙК цінності учнів.

.Податкові заняття і консультації призначають для повторного чи детальнішого опрацювання розглянутого на уроках навчаль­ного матеріалу. Вони виконують дидактичну функцію попередження та ліквідації відставання учнів у навчанні, а також поглибленого вивчення окремих питань чи тем. Форма і час проведення додаткових занять жорстко не регламентуються. Це може бути консультація, на якій учитель ще раз викладає новий матеріал для тих, хто не зрозумів його на уроці, або бесіда з двома-трьома учня­ми з теми уроку, виконання письмових завдань. Тривалість таких занять може бути від 20 хв. до 1 год.

Предметні гуртки і наукові товариства створюють на добро­вільній основі з учнів паралельних або суміжних класів. До них вхо­дять учні, які прагнуть розширити і поглибити свої знання, мають схильність до відповідної галузі науки, мистецтва, техніки. За зміс­том предметні гуртки дуже подібні до факультативних занять. Проте тематика гурткової роботи довільніша і може змінюватися залежно від бажань і нахилів учителя й учнів.

Олімпіади, конкурси, виставки учнівської творчості організо­вують для підвищення пізнавальної активності учнів у вивченні різних навчальних предметів (математики, фізики, хімії, рідної й іноземної мов, літератури) і розвитку творчих здібностей. Готують їх заздалегідь: складають план, проводять серію попередніх заходів, учням дають завдання. Такі заходи посилюють інтерес школярів до навчальних предметів. Крім того, олімпіади і конкурси допомагають виявляти і розвивати обдарованих дітей.

Домашня робота учнів . Навчання може бути ефективним лише за умови, якщо навчаль­ну роботу під час уроків підкріплює добре організована домашня робота учнів. Засвоєння умінь і навичок, а також повторення навчального матеріалу відбувається головним чином у процесі виконання домашніх завдань, які, доповнюючи і продовжуючи урок, сприяють поглибленню і розширенню знань учнів, привчають їх до самостійного мислення.

На уроках, як би добре вони їх не проводити, відбувається фікса­ція знань у короткочасній пам’яті. Для їх переведення у довготри­валу пам’ять необхідне наступне повторення, яке найчастіше відбувається під час домашньої роботи. Крім того, засвоєння знань і формування навичок залежить від індивідуальних особливостей учнів, відбувається в різному темпі. Учням, які навчаються в одному класі, на це потрібен різний час, що протягом уроку неможливо забезпечити. Домашня робота також сприяє формуванню в школярів відповідальності, організованості, навичок самостійної діяльності.

Отже, домашня робота виконує такі дидактичні функції:

1. розширює, поглиблює та закріплює знання і уміння, набуті НІЛ час уроків;

2. формує уміння і навички самостійної навчальної діяльності;