3. Проблемний виклад навчальнльного матерiалу

Метод проблемного викладу є перехiдним вiд виконавської до творчої дiяльностi. На певному етапi навчання учнi ще не можуть самостiйно розв’язувати проблемнi завдання. Тому вчитель ставить проблему i сам розв’язує, демонструючи шлях наукового мислення i пошукової дiяльностi. Своєрiднiсть цього методу полягає в тому, що учнi не лише сприймають, осмислюють i запам’ятовують готовi науковi висновки, але й стежать за логiкою доказiв, за рухом думки вчителя, контролюють правдоподiбнiсть запропонованих ним гiпотез, переконливiсть доказiв.

4. Частково-пошуковий (евристичний) метод

Сутнiсть частково-пошукового методу полягає в тому, що вчитель планує етапи пошукової дiяльностi, розчленовує проблемне завдання на пiдпроблеми, до розв’язання яких залучаються учнi. Варiантом цього методу є евристична бесiда, що складається з низки взаємопов’язаних питань, кожне з яких є кроком на шляху до розв’язання проблеми i вимагає вiд учнiв не тiльки вiдтворення наявних знань, аде й певного iнтелектуально-пошукового зусилля.

5. Дослiдницький метод Сутність дослiдницького методу полягас в органiзацiї пошукової, творчоi дiяльностi учнiв, спрямоної на розв’язання нових для них проблем.

Учитель пропонує для самостiйного дослiдженшi ту або iншу проблему, яку учні розв’язують застосовуючи необхiднi для цього знания, засоби, способи діяльності. Важливо домагатися самостiйностi учнiв під час виконання дослiдницьких завдань.

Дослiдницький метод забезпечує зв’зок нанчання з життям, сприяє глибшому розумiнню теорiї, виробленню вмiння гнучко застосовувати набутi знания на практицi, активiзує пiзнавальну дiяльнiсть учнiв, розвиває їхнi творчi здiбностi, знайомить учнiв з методами наукового пiзнання.

№37 Розкрийте сутність пояснювально-ілюстративного та репродуктивного методів навчання.

Пояснювально ілюстративний метод

Сутність цього методу полягає в тому, що вчитель, користуючись різними засобами, повідомляє спеціально підготовлену, систематизовану інформацію, а учні сприймають її, осмислюють і фіксують у пам’яті. Для повідомлення нової інформації вчитель може скористатися усним словом (розповідь, лекція, пояснення), текстами (підручники, посібники),наочними засобами (картини, таблиці, схеми, кінофільми, телебачення, комп’ютери, натуральні об’єкти в класі і під час екскурсій), практичним показом способів діяльності (демонстрація способів роботи на верстаті, зразків відмінювання, способу розв’язання задачі, доведення теореми, складання плану, анотації тощо.) Учні слухають, читають, спостерігають, співвідносять нову інформацію з раніше засвоєною і запам’ятовують.

Пояснювально-ілюстративний метод має суттєві переваги: викладання і засвоєння знань здійснюється в системі, послідовно в економному режимі й темпі,для великої кількості учнів одночасно. Він дозволяє за відносно короткий відрізок часу повідомити учням у концентрованому вигляді значний обсяг наукової інформації.

Водночас цей метод має й суттєве обмеження: діяльність учнів зводиться в основному до запам’ятовування і відтворення інформації. Яку в готовому вигляді повідомляє учитель, тому мало розвивається творче мислення і пізнавальні уміння учнів (уміння бачити проблеми , ставити запитання. Аналізувати і порівнювати факти, виділяти елементи цілого).

Пояснювально-ілюстративний метод. За допомогою якого учні засвоюють знання, не забезпечує формування у них досвіду практичної діяльності (умінь і навичок). З цією метою застосовується репродуктивний метод: учитель за допомогою завдань організовує відтвореня учнями продемонстрованих їм способів діяльності. Він ставить завдання, виконуючи як, учні розв’язують подібні задачі, відмінюються дієслова за зразком, складають плани, працюють за інструкцією а верстаті, повторюють хімічний чи фізичний дослід, тощо.

Пояснювально-ілюстративний і репродуктивний методи забезпечують формування знань, навичок і умінь, але не гарантують розвитку творчих здібностей учнів. Це досягається проблемними методами, першим з яких є проблемний виклад навчального матеріалу.