№45.Форми організації навчальної діяльності учнів на уроці

Залежно від кількості учнів і характеру їх взаємодії між собою та з учителем розрізняють фронтальну, індивідуальну і групову форми навчальної діяльності.

Фронтальна, або загальнокласна, навчальна діяльність поля­ки у виконанні всіма учнями класу під безпосереднім керівницт- ном вчителя спільного завдання. При цьому вчитель організовує клас на роботу в єдиному темпі, прагне більш-менш рівномірно ш їли вати на всіх учнів. Варіантами фронтальної роботи можуть бути і іроблемна бесіда, лекція, демонстрація кінофільму, екскурсія тощо.

Проте у фронтальній роботі складність виникає через те, що у сформованих лише за віковою ознакою шкільних класах учні суттє­во відрізняються за рівнем навчальних можливостей. Вчитель намагається згуртувати їх, перетворити клас на працездатний ко­лектив, проте високої активності навчальних дій, як правило, досягти не вдається.

Фронтальна навчальна діяльність з необхідності зорієнтована на середніх учнів. На абстрактного середнього учня розраховані її темп, обсяг і рівень складності матеріалу. Учні з низьким рівнем можли­востей за таких умов неспроможні сприйняти й осмислити матеріал у повному обсязі. Якщо ж знизити темп, то це негативно позначить­ся на сильних учнях. Для них фронтальна діяльність створює приві­леї лише на етапах закріплення знань чи формування вмінь, де вони швидше за всіх відповідають на запитання, першими розв’язують задачі, виконують вправи.

Отже, основний недолік фронтальної роботи полягає в тому, що вона не дозволяє повною мірою враховувати індивідуальні особли­вості учнів, не забезпечує також достатніх умов для навчального спілкування школярів (воно можливе лише з дозволу вчителя, за його ініціативою і в незначній мірі).

Попри вказані недоліки фронтальна навчальна діяльність неза­мінна на етапі первинного засвоєння нового матеріалу. За умов колективного способу навчання учнів та обмеження часу на ви­вчення конкретних дисциплін у середніх закладах освіти вона дозволяє відразу донести інформацію до значної кількості учнів.

Індивідуальна навчальна діяльність - це самостійне виконан­ня школярем навчальних завдань. їй не властива пряма взаємодія учнів між собою, а контакти з учителем обмежені й короткочасні. За індивідуальної форми організації роботи кожний учень отримує завдання і опрацьовує його самостійно, незалежно від інших (розв’язує задачу, виконує вправу, контрольну роботу, проводить дослід, пише твір, диктант тощо).

Індивідуальна навчальна діяльність переважає у виконанні домашніх робіт, самостійних і контрольних завдань у класі. Однією із форм її організації є програмоване навчання.

Організація індивідуальної навчальної діяльності має бути рете- льно продумана з огляду на навчальні можливості учнів. ІЇ викори­стання найбільш доцільне на етапі систематизації й узагальнення знань, а також під час контролю й оцінювання знань. Вона забезпечує активну роботу кожного учня в посильному темпі, а також диференціює завдання.

І все ж навчальна діяльність учнів не може зводитись лише до фронтальної та індивідуальної роботи: адже в обох випадках учень ізольовано сприймає, осмислює і засвоює навчальний матеріал, його зусилля майже не узгоджуються із зусиллями інших, а результат і (их зусиль, його оцінка стосуються і цікавлять лише учня та вчителя.

І І,ей недолік фронтальної та індивідуальної діяльності компенсує групова форма діяльності учнів.

Групова навчальна діяльність відбувається у невеликих за скла­дом групах у межах одного класу. Досягнення загальної мети групової діяльності реалізується завдяки спільним зусиллям окремих членів групи. Групи можуть бути стабільними чи тимчасовими, однорідними чи різнорідними. Дослідження свідчать, що найбільш ефективними є групи чисельністю до 4-5 осіб, які складаються з різних за успішністю учнів.

Групова навчальна діяльність не ізолює учнів один від одного, а, иавпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співробітництва, особливо на етапах закріплення і і юглиблення знань, систематизації та узагальнення вивченого мате­ріалу, контролю та корекції знань.

У школярів з’являються можливості отримувати знання не лише і підручників та від учителів, а й один від одного. Учні опитують один одного, спільно працюють над виконанням завдань і вправ, перевіряють та оцінюють результати кожного члена групи. Як свідчить шкільна практика, під час групової роботи активізується діяльність усіх без винятку її виконавців.

І {інність діяльності малих груп полягає також у тому, що розви- ва< ться і вдосконалюється мовлення школярів. Традиційно на уроках домінує монолог учителя. Може промайнути ціла навчальна чверть, а учень жодного разу не відповість усно, не доповнить відповідь однокласника. Групова ж діяльність створює умови для засвоєння матеріалу в процесі активного спілкування учнів.

Суттєвий вплив робота в групі справляє на розвиток мислення школярів, оскільки контакти й обмін думками істотно стимулюють його.

Групова навчальна діяльність школярів може застосовуватись на всіх етапах навчання. Проте на етапі первинного сприйняття нового матеріалу вона ефективна лише за умови, що всі учні класу характе­ризуються високим та середнім рівнем навчальних можливостей, добре володіють навичками самостійної роботи і виявляють велику працездатність. У противному разі більш продуктивною є фронталь­на діяльність класу під керівництвом учителя.

Найбільші можливості відкриваються перед груповою навчаль­ною діяльністю на етапах закріплення, поглиблення і систематиза­ції знань. Вона дозволяє учням за короткий час актуалізувати теоретичний матеріал, оперативно здійснювати перевірку його засвоєння кожним членом групи. Така перевірка одночасно є засо­бом систематизації знань, а також формування адекватної самооці­нки результатів навчання.