- •Оглавление
- •№21. Охарактиризуйте педагогічне спілкування як специфічний вид взаємодії вчителя з вихованцями. Вкажіть, від яких особистих якостей вчителя залежить ефективність педагогічного спікування.
- •№22. Авторитет учителя
- •№23. Функції і завдання дидактики
- •№24. Порівняйте традиційну та педоцентричну дидактичні системи
- •1) Ступінь ясності: виділення матеріалу і поглиблений його розгляд;
- •2) Ступінь асоціації: встановлення зв'язків між новими та старими знаннями;
- •3) Ступінь системи: виведення правил, формулювання понять, законів;
- •4) Ступінь методу: розуміння теорій, застосування їх до нових явищ, ситуацій.
- •№25. Розкрийте сутність та змістове наповнення структурних компонентів навчання. У структурі навчання виділяють такі компоненти:
- •№26. Як спiввiдносяться навчання I розвиток особистості
- •№27. Охарактеризуйте умови розвитку пізнавального інтересу в начанні
- •№28. Опишіть етапи та рівні засвоєння знань.
- •№29 Опишість послідовність формування понять
- •1) Формування понять – це тривалий і складний процес, який відбувається під керівництвом учителя і при нормальному розумовому напруженні самих учнів;
- •№30. Опишіть послідовність формування умінь і навичок
- •№32 Принцип наочності.
- •1 Використовуйте у навчанні той факт, що запам'ятовування предметів у натурі, на картинах або моделях відбувається краще і швидше, ніж запам'ятовування поданого словесно, усно або письмово.
- •1. Не забувайте настанови я. А. Коменського: усе, що підлягає вивченню, повинно бути розподілено відповідно до віку так, щоб пропонувалося для вивчення лише те, що доступне для сприймання.
- •№34. Принцип науковості навчання
- •№35. Складові змісту освіти
- •3. Практичнi методи
- •1. Уснi вправи сприяють розвитку логiчного мислення, пам’ятi, мовлення I уваги учнiв.
- •2. Репродуктивний метод
- •3. Проблемний виклад навчальнльного матерiалу
- •4. Частково-пошуковий (евристичний) метод
- •5. Дослiдницький метод Сутність дослiдницького методу полягас в органiзацiї пошукової, творчоi дiяльностi учнiв, спрямоної на розв’язання нових для них проблем.
- •№37 Розкрийте сутність пояснювально-ілюстративного та репродуктивного методів навчання.
- •№38 Розкрийте сутність частково-пошукового та дослідницького методів навчання.
- •№39 Розкрийте сутність методу навчальних проектів
- •№40 Охарактеризуйте основні види засобів навчання
- •№41 Охарактеризуйте особливості проблемного навчання
- •№42 Назвіть правила і способи створення проблемних ситуацій у навчанні
- •№43. Розкрийте сутність індивідуалізації та диференціації навчання
- •1) Індивідуалізації - підтримки і розвитку одиничного, особливого, своєрідного як потенціалу особистості;
- •2) Соціалізації - адаптації у соціальному середовищі і са-мореалізації особистості в ньому.
- •1) Індивідуально орієнтовану допомогу учням в усвідомленні власних потреб, інтересів, цілей навчання;
- •2) Створення умов для вільної реалізації завданих природою здібностей і можливостей;
- •3) Підтримку школяра у творчому самовтіленні;
- •4) Підтримку учня у рефлексії.
- •№44. Урок, його типи і структура
- •№45.Форми організації навчальної діяльності учнів на уроці
- •№ 46 Позаурочні і позашкільні форми організації навчання
- •3) Розвиває самостійність мислення, індивідуальні нахили і здібності, вольові якості учнів.
- •№47. Види контролю навчання
- •№48 Назвіть види контролю навчання, коротко охарактеризуйте один з них
- •№49. Опишіть вимоги до перевірки та оцінювання успішності учнів
- •№50 Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів
№45.Форми організації навчальної діяльності учнів на уроці
Залежно від кількості учнів і характеру їх взаємодії між собою та з учителем розрізняють фронтальну, індивідуальну і групову форми навчальної діяльності.
Фронтальна, або загальнокласна, навчальна діяльність поляки у виконанні всіма учнями класу під безпосереднім керівницт- ном вчителя спільного завдання. При цьому вчитель організовує клас на роботу в єдиному темпі, прагне більш-менш рівномірно ш їли вати на всіх учнів. Варіантами фронтальної роботи можуть бути і іроблемна бесіда, лекція, демонстрація кінофільму, екскурсія тощо.
Проте у фронтальній роботі складність виникає через те, що у сформованих лише за віковою ознакою шкільних класах учні суттєво відрізняються за рівнем навчальних можливостей. Вчитель намагається згуртувати їх, перетворити клас на працездатний колектив, проте високої активності навчальних дій, як правило, досягти не вдається.
Фронтальна навчальна діяльність з необхідності зорієнтована на середніх учнів. На абстрактного середнього учня розраховані її темп, обсяг і рівень складності матеріалу. Учні з низьким рівнем можливостей за таких умов неспроможні сприйняти й осмислити матеріал у повному обсязі. Якщо ж знизити темп, то це негативно позначиться на сильних учнях. Для них фронтальна діяльність створює привілеї лише на етапах закріплення знань чи формування вмінь, де вони швидше за всіх відповідають на запитання, першими розв’язують задачі, виконують вправи.
Отже, основний недолік фронтальної роботи полягає в тому, що вона не дозволяє повною мірою враховувати індивідуальні особливості учнів, не забезпечує також достатніх умов для навчального спілкування школярів (воно можливе лише з дозволу вчителя, за його ініціативою і в незначній мірі).
Попри вказані недоліки фронтальна навчальна діяльність незамінна на етапі первинного засвоєння нового матеріалу. За умов колективного способу навчання учнів та обмеження часу на вивчення конкретних дисциплін у середніх закладах освіти вона дозволяє відразу донести інформацію до значної кількості учнів.
Індивідуальна навчальна діяльність - це самостійне виконання школярем навчальних завдань. їй не властива пряма взаємодія учнів між собою, а контакти з учителем обмежені й короткочасні. За індивідуальної форми організації роботи кожний учень отримує завдання і опрацьовує його самостійно, незалежно від інших (розв’язує задачу, виконує вправу, контрольну роботу, проводить дослід, пише твір, диктант тощо).
Індивідуальна навчальна діяльність переважає у виконанні домашніх робіт, самостійних і контрольних завдань у класі. Однією із форм її організації є програмоване навчання.
Організація індивідуальної навчальної діяльності має бути рете- льно продумана з огляду на навчальні можливості учнів. ІЇ використання найбільш доцільне на етапі систематизації й узагальнення знань, а також під час контролю й оцінювання знань. Вона забезпечує активну роботу кожного учня в посильному темпі, а також диференціює завдання.
І все ж навчальна діяльність учнів не може зводитись лише до фронтальної та індивідуальної роботи: адже в обох випадках учень ізольовано сприймає, осмислює і засвоює навчальний матеріал, його зусилля майже не узгоджуються із зусиллями інших, а результат і (их зусиль, його оцінка стосуються і цікавлять лише учня та вчителя.
І І,ей недолік фронтальної та індивідуальної діяльності компенсує групова форма діяльності учнів.
Групова навчальна діяльність відбувається у невеликих за складом групах у межах одного класу. Досягнення загальної мети групової діяльності реалізується завдяки спільним зусиллям окремих членів групи. Групи можуть бути стабільними чи тимчасовими, однорідними чи різнорідними. Дослідження свідчать, що найбільш ефективними є групи чисельністю до 4-5 осіб, які складаються з різних за успішністю учнів.
Групова навчальна діяльність не ізолює учнів один від одного, а, иавпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співробітництва, особливо на етапах закріплення і і юглиблення знань, систематизації та узагальнення вивченого матеріалу, контролю та корекції знань.
У школярів з’являються можливості отримувати знання не лише і підручників та від учителів, а й один від одного. Учні опитують один одного, спільно працюють над виконанням завдань і вправ, перевіряють та оцінюють результати кожного члена групи. Як свідчить шкільна практика, під час групової роботи активізується діяльність усіх без винятку її виконавців.
І {інність діяльності малих груп полягає також у тому, що розви- ва< ться і вдосконалюється мовлення школярів. Традиційно на уроках домінує монолог учителя. Може промайнути ціла навчальна чверть, а учень жодного разу не відповість усно, не доповнить відповідь однокласника. Групова ж діяльність створює умови для засвоєння матеріалу в процесі активного спілкування учнів.
Суттєвий вплив робота в групі справляє на розвиток мислення школярів, оскільки контакти й обмін думками істотно стимулюють його.
Групова навчальна діяльність школярів може застосовуватись на всіх етапах навчання. Проте на етапі первинного сприйняття нового матеріалу вона ефективна лише за умови, що всі учні класу характеризуються високим та середнім рівнем навчальних можливостей, добре володіють навичками самостійної роботи і виявляють велику працездатність. У противному разі більш продуктивною є фронтальна діяльність класу під керівництвом учителя.
Найбільші можливості відкриваються перед груповою навчальною діяльністю на етапах закріплення, поглиблення і систематизації знань. Вона дозволяє учням за короткий час актуалізувати теоретичний матеріал, оперативно здійснювати перевірку його засвоєння кожним членом групи. Така перевірка одночасно є засобом систематизації знань, а також формування адекватної самооцінки результатів навчання.