5.2. Інвентаризація

Стан господарських засобів підприємства та джерел їх утворення в ряді випадків може знайти відображення в документах бухгалтерського обліку тільки після фактичної перевірки в натурі, оскільки можливі неточності і помилки при оформленні надходження і відпуску товарно-матеріальних цінностей, розбіжності, які викликаються природним спадом, не виключена можливість розкрадання.

Для визначення точного стану товарно-матеріальних цінностей, розрахунків та кредитних відносин використовується інвентаризація.

Основними завданнями інвентаризації є:

- визначення фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів та зіставлення її з обліковими даними;

- виявлення непридатних, неповноцінних і невикористаних товарно-матеріальних цінностей;

- контроль стану розрахунків з постачальниками і покупцями, підзвітними особами, робітниками і службовцями;

- перевірка дебіторської і кредиторської заборгованості.

Інвентаризація є засобом контролю схоронності об'єктів власності.

Інвентаризації підрозділяються по повноті охоплення коштів підприємства і характеру проведення.

По повноті охоплення коштів підприємства інвентаризації можуть бути:

- повними - якщо інвентаризація охоплює всі засоби підприємства і проводиться щорічно;

- частковими - якщо інвентаризація охоплює певну частину коштів підприємства. Періодичність її проведення залежить від ряду факторів, зокрема від призначення коштів, що перевіряються, швидкості їх обороту, методу калькуляції та ін. Терміни часткової інвентаризації не регламентуються.

Часткові інвентаризації за характером проведення можуть бути:

- планові - ведуться відповідно до плану в терміни, що встановлюються до звітного року;

- позапланові - організовуються в міру необхідності, наприклад, у випадку зміни матеріально відповідальних осіб, переоцінки матеріальних цінностей, вибіркових перевірок ресурсів підприємства, стихійного лиха. Позапланові інвентаризації повинні проводитися раптово.

Організація і проведення інвентаризації визначається Інструкцією з інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків (затверджено наказом Міністерством Фінансів України від 11.08.94 р. № 69).

Для проведення інвентаризації створюється робоча комісія, що призначається керівником підприємства у складі: голови комісії, фахівця з об'єкту інвентаризації (технолога, енергетика і т.д.), головного бухгалтера і матеріально-відповідальної особи.

Робоча комісія зобов'язана встановити фактичну наявність товарно-матеріальних цінностей і грошей, зіставити її з даними бухгалтерського обліку. При наявності розбіжностей комісія повинна встановити їх причини.

Об'єкти, по яких виявлені розбіжності між фактичними й обліковими даними, вносять у так звану Порівнювальну відомість, де вказують обидві показники і їх різницю. Всі надлишки та недостачі, встановлені під час інвентаризації, відображають у бухгалтерському обліку в тому ж місяці, в якому була проведена інвентаризація.

Виявлені при інвентаризації розбіжності регулюються в такому порядку:

- недостача матеріальних цінностей у межах встановлених норм відноситься на витрати виробництва;

- недостача понад норми стягується з винуватця.