7.3. Облік матеріальних цінностей на складі

Матеріали на складі враховуються у картках складського обліку матеріалів (форма М-12). Картка М-12 складається по кожному номенклатурному номеру матеріалів МВО. Записи в них оформляються на підставі прибуткових та видаткових первинних документів форми М-4, М-7, М-11, товарно-транспортних документів, М-8, М-9 та інших документів в день, коли сталася операція.

У місцях зберігання матеріальних цінностей повинен бути прикріплений ярлик (форма М-16) із зазначенням необхідних даних за матеріалами. Ярлик заповнюється комірником і прикріплюється до місця зберігання і служить паспортом матеріалів.

На складі ведеться аналітичний сортовий облік матеріальних цінностей з використанням оперативно-бухгалтерського (сальдового) методу, який передбачає ведення сортового обліку матеріалів МВО тільки в картках складського обліку. Картка складського обліку є регістром аналітичного обліку матеріалів.

Бухгалтер щоденно або не рідше одного разу на тиждень приходить на склад і перевіряє правильність оформлення первинних документів, своєчасність і достовірність записів в картках складського обліку. Після перевірки первинні документи в супроводі реєстрів приймання-здачі документів (форма М-13) передаються до бухгалтерії.

На складі в кінці місяця на підставі карток складського обліку заповнюється відомість обліку матеріалів на складі (форма М-14). На підставі форми М-14 заповнюється сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку від встановлених норм запасу (форма М-18). На підставі відомості залишків в бухгалтерії перевіряється відповідність даних синтетичного і аналітичного обліку та синтетичного вартісного обліку матеріалів.

7.4. Облік вибуття запасів

При оцінці запасів, що відпускаються у виробництво, на продаж та по іншим операціям вибуття використовуються наступні методи:

- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів. Цей метод використовується для запасів, які відпускаються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють один одного;

- середньозваженої собівартості. При цьому методі оцінка по кожній одиниці запасів проводиться діленням сумарної вартості залишків таких запасів на початок звітного місяця і вартості запасів, отриманих у звітному місяці, на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і запасів, одержаних у звітному місяці;

- метод ФІФО. При цьому методі оцінювання здійснюється виходячи з того, що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство. Вартість залишку запасів на кінець місяця визначається за собівартістю останніх за часом надходжень запасів;

- метод нормативних витрат. У цьому випадку оцінка полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції, які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання виробничих запасів, праці та виробничих потужностей і діючих цін;

- метод ціни продажу. Цей метод заснований на застосуванні підприємством у роздрібній торгівлі середнього відсотка торговельної націнки товарів.

Вартість МШП, які передаються в експлуатацію, виключаються зі складу активів з подальшою організацією оперативного (кількісного) обліку за місцями експлуатації і матеріально-відповідальними особами протягом терміну їх фактичного використання.

Відпустка матеріалів, які систематично споживаються при виготовленні продукції, оформляється лімітно-забірними картками (форма М-8, М-9). Ці картки заповнюються у двох примірниках, один з яких передається до початку місяця цеху-споживачу, а другий - на склад. Форма М-8 застосовується для багаторазової відпустки одного найменування матеріалу, а М-9 - для чотириразового відпуску лімітованих матеріалів, які відносяться на один вид витрат.

При понадлімітному відпуску і при заміні одних матеріалів іншими виписується акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів - форма М-10. Цей акт виписується у двох примірниках на один вид матеріалу та його багаторазову відпустку в межах ліміту. Після використання ліміту або в кінці звітного місяця лімітно-забірні картки закриваються і додаються до реєстру М-13.

Відпуск матеріалів з загальнозаводського складу в цехові комори не є витратою матеріалів, а називається внутрішнім переміщенням. Такі операції оформляються накладної-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма М-11). У разі повернення на склад не лімітованих матеріалів використовується також накладна М-11.

Вартість витрачених матеріалів відноситься безпосередньо на рахунки з обліку виробничих витрат: Дт 23, 92, 93, 94 і інші Кт 20, 22.

Такі записи в перебігу місяця роблять за обліковими цінами. Для визначення фактичної собівартості витрачених матеріалів по закінченню місяця на дебет рахунків витрат списується відповідна сума ТЗВ.

Бухгалтерські записи по реалізації виробничих запасів:

а) дохід від реалізації: Дт 31, 37 Кт 712;

сума ПДВ: Дт 712 Кт 641;

б) собівартість реалізованих запасів: Дт 943 Кт 20, 22.