7. Завдання фінансового обліку в сучасних умовах.

Завдання чітко сформульовані в Постанові Кабінету Міністрів України "Про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні" від 03.04.93 р. № 250:

забезпечення контролю за виконанням зобов'язань, наявністю і рухом майна, використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до затверджених нормативів і кошторисів;

своєчасне запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності, виявлення і мобілізація внутрішньогосподарських резервів;

формування повної, достовірної інформації про господарські процеси і результати діяльності підприємства, необхідної для оперативного керівництва і управління, а також для використання інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, фінансовими, податковими, статистичними та банківськими установами.

Організація бухгалтерського (фінансового) обліку повинна забезпечити:

- повне і достовірне відображення у бухгалтерських документах усіх господарських операцій, які були здійснені на підприємстві в звітному періоді;

- складання встановленої органами державного управління фінансової звітності;

- надання інформації внутрішнім споживачам для контролю господарської діяльності і прийняття управлінських рішень;

- надання інформації 30внішнім користувачам про реальний фінансовий стан підприємства.

8.Облік розрахунків з використанням розрахункових чеків

Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) установі банку(банку-емітенту). яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.

Чекові книжки виготовляються на Банкнотномонетному дворі Національного банку України і вміщують у собі 10, 20 та 25 зброшурованих розрахункових чеків. Чекові книжки є бланками суворої звітності. Для чекових книжок встановлено термін дії-один рік. Чекові книжки видають підзвіт працівникам підприємства для здійснення розрахунків. З метою контролю окремо облічують чекові книжки на субрахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами" та субрахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами". Різниця між цими залишками за субрахунками 372 і 685 та залишком за рахунком 31 (у частині коштів на чекових книжках) показує суму вже виданих, але ще не оплачених банком чеків.

313 311-одерж.розрах.чек.книжка за рах.коштів пот.рах

313 601- одерж.розрах.чек.книжка за рах.коштів короткостр.кред.банків

631 313-оплач.з разрах.чек.книжки постач.

9.Облік розрахунків з підзвітними особами

В с/г п-вах можуть видавати готівку підзвіт для придбання ТМЦ, зокрема виробничих запасів, с/г продукції або здійснення витрат пов*язаних з відрядженням. Особи, які одержують готівку з вище названою метою, називаються підзвітними особами. На кожному п-ві складається список осіб, які можуть одержати кошти підзвіт при чому це повинні бути виключно працівники даного п-ва. Підзвітні суми можуть бути використані лише за призначенням, їх забороняється передавати іншим особам.

Службове відрядження - поїздка працівника за розпорядженням керівника п-ва на певний термін до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Нормативні документи, які регулюють здійснення витрат на службове відрядження є:

1)Постанова кабміну «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон».

2) «Інструкція про службове відрядження в межах України та за кордон».

3) Податковий кодекс України.

Направлення працівника п-ва у службове відрядження здійснюється керівником п-ва або його заступником і оформлюється наказом чи письмовим розпорядження м де зазначається: пункт призначення, назва п-ва, куди відряджається працівник, мета і термін відрядження( термін визначається керівником і не може перевищувати 30 днів).

Якщо відрядження пов*язане з виконанням монтажних, ремонтних або будівельних робіт, то його термін не повинен перевищувати : в Україні – терміну виконання робіт, за кордоном – 1 року.

Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження, стосовно вибуття з місця роботи і прибуття до нього.

Якщо працівник відряджається у декілька населених пунктів, то відмітки про день прибуття і вибуття проставляються в кожному з них.Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення транспортного засобу з місця постійної роботи відрядрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження вважається день прибуття транспортного засобу на місце постійної роботи відрядженого працівника.

На працівника , який перебуває у відрядженні поширюється режим робочого часу того п-ва на яке він був відряджений . Замість невикористаних днів відпочинку за час відрядження, після повернення з нього інші дні відпочинку не надаються. За відрядженним працівником зберігається місце його постійної роботи і середній заробіток за час відрядження.

Робітнику який їде у відрядження відшкодовуються такі витрати:

1)На проїзд в обидві кінці(за наявності проїздних документів).

2)за наймання житла(за наявності документів)

3)оформлення візи при відрядженні за кордон( за наявності виправдних документів).

4)послуги телефонно-телеграфного зв*язку для вирішення виробничих питань(за наявності чека за оплату таких послуг)

5)добові(за наявності відміток у відрядному посвідченні).

Підставою для від*їзду у відрядження є відрядне посвідчення, що складається на підставі наказу керівника п-ва.

За відрядним посвідченням оформлюється ВКО для одержання готівки на здійснення відрядних витрат. Після повернення з відрядження не пізніше 5 банківських днів після дня завершення відрядження, підзвітна особа повинна скласти «Звіт про використання коштів наданих на відрядження або підзвіт» (авансовий звіт).

В звіті відображаються фактичні витрати пов*язані з відрядженням з додаванням до нього виправних документів. Також зазначається сума коштів одержаних підзвіт і визначається сума перевитрат або залишку по підзвітним сумам. Звіт передається на перевірку головному бухгалтеру і на затвердження керівнику п-ва.

Сума залишку підлягає поверненню в касу, а сума перевитрат відшкодовується. При одержанні коштів підзвіт для закупівлі с/г продукції , звіт про їх використання складається протягом 10 днів після одержання коштів підзвіт.

Для придбання інших мат. цінностей крім с/г продукції звіт повинен бути складеним наступного дня.

Додатками до таких звітів є накладні або чеки, які підтверджують факт придбання ТМЦ або відомість на закупівлю продукції.

Для обліку розрахунків з підзвітними особами планом рахунків передбачено субрахунок 372.

Субрахунок 372 за призначенням і структурою – основний активний, за економічним змістом – рахунок обліку коштів, розрахунків та інших активів.

Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться в розрізі кожної підзвітної особи та кожної одержаної підзвітної суми. Регістром синтетичного і аналітичного обліку по розрахункам з підзвітними особами є журнал-ордер 3а в якому зазначається прізвище та ініціали підзвітних осіб п-ва (аналітичні рахунки) початкові залишки по кожному з них, суми коштів виданих під звіт із зазначенням дати їх видачі і суми використаних коштів у відповідності із затвердженими звітами про використання коштів наданих на відрядження або підзвіт, а також залишки на кінець місяця у розрізі кожної підзвітної особи.

При визначенні кінцевих залишків слід враховувати який був залишок по кожному аналітичному рахунку.

Як початковий так і кінцевий залишок в журналі-ордері 3а може бути розгорнутий, для перевірки правильності виведення кінцевого залишку в цьому випадку застосовують формулу: ПЗ Дт+Об Дт-ПЗ Кт-Об Кт+КЗ Кт=КЗ Дт

372 30 – видані з каси кошти під звіт (ВКО)

372 31 – перераховані з поточ. рахунку підзвітні суми

372 70 – одерж. виручка ві реалізації продукції за готівку на ринку

64 372 – відображена сума ПДВ на ТМЦ придбані за рахунок підзвітних сум

92 372 – списані витрати по відрядженню

91 372 – за рахунок підзвітних сум здійснені загально-виробничі витрати

93 372 – за рахунок підзвітних сум сплачений ринковий збір

30 372 – повернуті невикористані підзвітні суми в касу п-ва

66  372 – утримано із з/п підзвітної особи невикористані підзвітні суми

949 372 – списана безнадійна ДЗ по підзвітним сумам