1.6 Політика податків: сучасні проблеми і тенденції

Після другої світової війни і в наступні роки в ряді закордонних країн були проведені податкові реформи. Досвід держав зі сформованою ринковою економікою дозволяє виявити загальні закономірності розвитку податкових систем.

Стимулювання приватного підприємництва в 50 - 70-і рр. вирішувалося за допомогою універсальних податкових інструментів, у тому числі надання податкових пільг інвесторам, підприємствам видобувних галузей, транспорту, авіабудуванню, при експорті продукції і послуг, на проведення НДДКР.

Початок 80-х рр. майже повсюдно було відзначено лібералізацією систем прибуткового податку. Основна тенденція — зниження податкових ставок з одночасним розширенням оподатковуваної бази і скороченням пільг.

Реформування систем непрямого оподатковування характеризувалося зменшенням мита, зниженням рівня акцизних зборів, доданням універсального значення податку на додаткову вартість (ПДВ) і посиленням ролі цього податку, що у 70 - 80-і рр. став заміняти податок з обороту.

У 80-і рр. і на початку 90-х рр. XX в. ведучі країни світу провели податкові реформи, спрямовані на прискорення нагромадження капіталу і стимулювання ділової активності. Це знайшло вираження в зниженні ставок корпораційного податку.

У результаті проведених податкових реформ намітилися дві важливі тенденції фіскального реформування: в одній групі країн (США, Австралія, Японія й ін.) основна увага була приділена перетворенням прямого оподатковування; країни — члени ЄС основні зусилля направили на підвищення значення непрямого оподатковування.

У післявоєнний період намітилися і динамічно розвиваються ще два напрямки — гармонізація податкових систем і гармонізація податкової політики, що припускають гармонізацію основних показників податкових систем, податкового права різних країн, проблем міжнародного подвійного оподатковування й антиоподатковування, оподатковування інвестиційної діяльності.

У 1993р. був розроблений документ, що виконує роль Світового податкового кодексу, у якому дане сучасне розуміння податкової системи, перевірене на досвіді багатьох країн; приведені рекомендації для розробки національного податкового законодавства; розглянуті питання створення ефективного податкового апарату.

Тема2. Податок як економічна і правова категорія

План

2.1 Поняття і визначення податку

2.2 Податки й інші державні вилучення і платежі

2.3 Класифікація податків

2.1 Поняття і визначення податку

Учені і суспільні діячі постійно починали спроби дати дефініцію податку не тільки з економічних, але і з юридичні позиції. А. Сміт визначав податок як тягар, що накладається державою в законодавчому порядку, у якому передбачені його розмір і порядок сплати. Він затверджував, що податки для того, хто їх виплачує, – ознака не рабства, а волі.

Розуміння терміна «податок» сприяє правильному застосуванню норм законодавства, дає можливість визначити обсяг повноважень суб'єктів податкових відношень. Але саме головне — це неможливість без точного визначення цього терміна правильно сформулювати фінансову чи інші види відповідальності платника податків. У російському законодавстві існує наступне визначення: «Під податком, збором, митом і іншим платежем розуміється обов’язковий внесок у бюджет відповідного рівня чи в позабюджетний фонд, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, обумовлених законодавчими актами». Дане визначення не розкриває цілком правових ознак податку й утрудняє відмінність податкового платежу від неподаткового.

Правознавці розглядають податки як обов’язкові й індивідуально-безоплатні платежі в бюджет і позабюджетні фонди. Так, по визначенню, запропонованому С. Пепеляєвим, податок є «єдино законна (установлювана законом) форма відчуження власності фізичних і юридичних осіб на засадах обов’язковості, індивідуальної безплатності, безповоротності, забезпечена державним примушенням, що не носить характер покарання чи контрибуції, з метою забезпечення платоспроможності суб'єктів публічної влади».

У даному юридичному трактуванні виділяються наступні основні моменти, важливі для розуміння суті оподатковування:

а) прерогатива законодавчої влади затверджувати податки;

б) головна риса податку - однобічний характер його встановлення;

в) податок є індивідуально безоплатним;

г) сплата податку — обов’язок платника податків, що не породжує

зустрічного обов’язку держави;

д) податок стягується на умовах безповоротності;

е) мета стягування податку — забезпечення державних витрат узагалі, а не якої-небудь конкретної витрати.