3.6 Податковий і звітний період

Податковий період — термін, протягом якого формується податкова база й остаточно визначається розмір податкового зобов'язання.

Необхідність даного елемента пояснюється тим, що багатьом об’єктам оподатковування (одержання доходу, реалізація товарів) властива повторюваність, довжина в часі, а також існування проблеми однократності оподатковування.

Варто розрізняти поняття «податковий період» і «звітний період». Іноді вони можуть збігатися (при розрахунку ПДВ малими підприємствами), іноді звітність представляється кілька разів за податковий період (по податку на прибуток).

У рамках одного податкового періоду обкладання податкової бази може відбуватися по кумулятивній чи некумулятивній системі, тобто вроздріб чи наростаючим підсумком з початку періоду.

3.7 Ставка податку і метод оподатковування

Ставка податку — розмір податку на одиницю оподатковування. Отже, ставка податку є норма податкового обкладання.

Ставки податку можна класифікувати з урахуванням різних факторів.

У залежності від способу визначення суми податку (по методу встановлення) розрізняють рівні ставки, тобто для кожного платника податків установлюється рівна сума податку (приклад - податок на благоустрій території); тверді ставки, тобто на кожну одиницю оподатковування встановлюється зафіксований розмір податку (наприклад, 50 коп. за квадратний метр площі); процентні ставки (наприклад, з кожного карбованця прибутку передбачено 35% податку).

У залежності від ступеня змінюваності ставок податку розрізняють загальні, підвищені, знижені ставки. Так, при загальній ставці податку на прибуток 30% передбачена знижена ставка — 15%.

Метод оподатковування – це порядок зміни ставки податку в залежності від росту податкової бази.

У залежності від зміни податкової бази використовують наступні чотири види оподатковування: рівне (для кожного платника податків застосовується рівна сума податку); пропорційне (для кожного платника податків застосовується рівна ставка податку); прогресивне (з ростом податкової бази росте ставка податку); регресивне (з ростом податкової бази зменшується ставка податку).

У залежності від змісту розрізняють наступні ставки: маргінальні, котрі безпосередньо дані в нормативному акті про податок; фактичні, обумовлені як відношення сплаченого податку до податкової бази; економічні, обумовлені як відношення сплаченого податку до всього отриманого доходу.

3.8 Податкові пільги

Податкові пільги використовують для скорочення розміру податкового зобов'язання платника податків і для відстрочки чи розстрочки платежу (у цьому випадку кредит платникові податків надається як би безкоштовно чи на пільгових умовах).

У залежності від того, на зміну, якого з елементів структури податку спрямовані податкові пільги, вони підрозділяються на три види: вилучення; знижки; податкові кредити.

Вилучення — це податкові пільги, спрямовані на звільнення від оподатковування окремих предметів (об’єктів) оподатковування. Можуть надаватися всім платникам податку чи окремої їхньої категорії, як на постійній основі, так і на обмежений термін.

Знижки — це пільги, спрямовані на скорочення податкової бази. Підрозділяються на лімітовані (розмір знижок обмежений) і нелімітовані (податкова база може бути зменшена на всю суму витрат платника податків). Знижки можуть бути загальними (для всіх платників податків) і спеціальними (для окремих категорій суб'єктів).

Податкові кредити — це пільги, спрямовані на зменшення податкової ставки чи податкового окладу. Більшість видів цього кредиту є і безповоротними, і безкоштовними. Існують наступні форми надання податкових кредитів:

а) зниження ставки податку,

б) відрахування з податкового окладу (валового податку);

в) відстрочка чи розстрочка сплати податку;

г) повернення раніше сплаченого податку (частини податку);

д) залік раніше сплаченого податку;

е) цільовий (інвестиційний) податковий кредит.

Скорочення податкового окладу (валового податку) може бути частковим і повним, на визначений час і безстроково. Повне звільнення від сплати податку на визначений період називається податковими канікулами.

Відстрочка сплати податку - перенос граничного терміну сплати повної суми податку на більш пізній термін; розстрочка сплати податку — розподіл суми податку на визначені частини з установленням термінів сплати цих частин.

Повернення раніше сплаченого податку як податкова пільга має інше найменування — податкова амністія. Цільовий податковий кредит - це заміна податку (частини податку) натуральним виконанням. Дана пільга надається місцевими органами влади в межах суми податку, зачислюваної в місцеві бюджети, платникові податків у зв’язку з його діяльністю в якій-небудь області, що заохочується, або в залежності від його соціального і майнового положення (наприклад, кредит для інвалідів).

Різновид цільових податкових пільг - інвестиційний податковий кредит. Російським законодавством визначено, що малі підприємства мають право зменшувати суму податкового платежу на 10% цін закупленого устаткування визначеного виду.