10.9. Постачання енергоресурсів

1./При вирішенні спорів, пов'язаних зі стягненням пені за не­своєчасне внесення платежів за газ, тепло- і водопостачання та електроенергію, виникло питання про те, чи поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.94 № 387 «Про часткове звільнення підприємств і організацій тепло-, водопос­тачання і водовідведення від сплати пені за несвоєчасні розра­хунки за газ, електроенергію та придбану теплоенергію» на підприємства, що споживають газ та електроенергію для вироб­лення тепла і подачі води бюджетним організаціям. Вищий арбітражний суд України повідомив, що згаданою постановою від сплати пені за несвоєчасне внесення платежів звільнено ли­ше підприємства і організації житлово-комунального господар­ства. Цією ж постановою визначено, що названі підприємства і організації звільняються від сплати пені в межах сум заборгова­ності їм установ і організацій, які повністю або частково фінан­суються з державного чи місцевого бюджетів.

[п.7Листа від 22.11.94р. № 01-8/847 «Про деякі питання практи­ки застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»].

1. Згідно з пунктом 12 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 № 1548 «Про встановлення повноважень ор­ганів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо ре­гулювання цін (тарифів)» Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють), зокрема, тарифи на теп­лову енергію (послуги теплопостачання) для всіх груп споживачів, що відпускається енергопостачальницькими організаціями і підприємствами незалежно від форм власності. Відповідні повно­важення не поширюються на тарифи, що встановлюються вико­навчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (абзац другий пункту 1 названої постанови). Цією нормою назва­ного Закону передбачено, що встановлення в порядку і межах, виз­начених законодавством, тарифів стосовно оплати зокрема кому­нальних послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, а та­кож погодження в установленому порядку цих питань з

402

підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності, віднесено до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

[п.6 Листа від 30.09.96р. № 01-8/342 «Про деякі питання практи­ки застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»].

3. Закон України «Про електроенергетику» регулює відно­сини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, по­стачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енер­гетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії.

[Лист від 25.02.98р. № 01-8/73 «Про Закон України «Про елект­роенергетику»].

4. Відповідно до статті 6 Закону України «Про електрое­нергетику» об'єкти електроенергетики можуть перебувати у різних формах власності.

[Лист від 25.02.98р. № 01-8/73 «Про Закон України «Про елект­роенергетику»].

5. Приватизація об'єктів електроенергетики здійснюється відповідно до законодавства України про приватизацію, але з урахуванням особливостей, визначених Законом. Зокрема, у разі приватизації об'єктів електроенергетики Кабінет Міністрів України за поданням Фонду державного майна Ук­раїни приймає рішення про закріплення у державній влас­ності пакета акцій акціонерних товариств, створених на базі об'єктів електроенергетики. Окрім того, не підлягає привати­зації майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної системи України та централізоване диспетчерське (оператив­но-технологічне) управління, магістральні і міждержавні еле­ктричні мережі, а також майно наукових установ загальнодер­жавного значення (частина третя і четверта статті 6 Закону України «Про електроенергетику»). Будь-які угоди, спрямо­вані на приватизацію об'єктів електроенергетики з порушен­ням зазначених вимог Закону, повинні визнаватися недійсни­ми на підставі статті 48 Цивільного кодексу України.

[Лист від 25.02.98р. № 01-8/73 «Про Закон України «Про електро­енергетику»].

26-2-304 403

6 Стаття 9 Закону України «Про електроенергетику» відно­сить до повноважень Державної Інспекції з експлуатації елект­ричних станцій І мереж, Державної Інспекції з енергетичного нагляду здійснення державного нагляду за експлуатацією елек­тричних станцій режимами споживання електричної та тепло­вої енергії, надання відповідних приписів щодо усунення пору­шень нормативно-правових актів та з Інших питань державного нагляду в енергетиці та застосування санкції до суб'єктів госпо­дарської діяльності за порушення законодавства про електрое­нергетику Право застосовувати майнові санкції до господарю­ючих суб'єктів надане І Національній комісії регулювання еле­ктроенергетики України (стаття 12 Закону)

[Лист від 25 02 98р № 01 8/73 «Про Закон України «Про елект­роенергетику»]

1 Загальні підстави застосування І розмір цих санкцій визна­чені статтею 27 Закону України «Про електроенергетику», а по­рядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику -відповідним Положенням (далі - Положення), що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 210799 № 1312 Обов'язковою умовою накладення штрафу є видання уповнова­женим органом відповідної постанови за встановленою формою (частина четверта названої статті) згідно з додатком № 2 до По­ложення У разі незгоди з такою постановою підприємство чи ор­ганізація не позбавлені права звернутися до арбітражного суду Із заявою про визнання її недійсною Зпдно з пунктом 10 Положен­ня у разі несплати штрафу протягом ЗО днів з дня винесення по­станови про його накладення він стягується в судовому порядку

[Лист від 25 0298р №01 8/73 «Про Закон України «Про елект­роенергетику»]

8 Відповідно до статті 11 Закону України «Про електро­енергетику» органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія регулювання елект­роенергетики України Стаття 13 Закону відносить до її по­вноважень видачу спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії

[Лист від 25 02 98 р № 01-8/73 «Про Закон України «Про елект­роенергетику»]

404

9 Національна комісія регулювання електроенергетики України регулює тарифи на передачу І постачання електрич­ної енергії Крім того, регулювання тарифів на теплову енергію здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська І Севастопольська міські державні адміністрації, крім випадків, передбачених Законом (стаття 17 Закону України «Про електроенергетику») У зв'язку з цим арбітражним судам у вирішенні спорів, пов'язаних з укладен­ням договорів між споживачем енергії І енергопостачальника-ми, слід мати на увазі, що сторони у таких договорах повинні виходити з чинних тарифів, визначених у встановленому по­рядку уповноваженими органами

[Лист від 25 0298 р № 01-8/73 «Про Закон України «Про елект роенергетику»]

10 Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником Вимоги енерго-постачальника щодо спонукання споживача енергії укласти договір користування електричною енергією можуть бути за­доволені з урахуванням причин відмови в укладенні такого договору та Інших обставин І матеріалів конкретної справи

[Лист від 25 02 98 р № 01 8/73 «Про Закон України «Про елект­роенергетику»]

11 Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством відповідальність, зокрема цивільну, у вигляді обов'язку відшкодувати завдані збитки (шкоду) на загальних підставах, передбачених статтями 203 або 440, 441 Цивільного кодексу України залежно від наяв­ності договірних відносин між енергопостачальником І спожи­вачем енергії Частинами п'ятою І шостою статті 24 та частина­ми п'ятою І шостою статті 26 Закону України «Про електро­енергетику» передбачено також спеціальні заходи відпо­відальності енергопостачальників та споживачів енергії за по­рушення умов договору на користування електричною енергією Стягнення зазначених у цих нормах Закону коштів здійснюється на підставі належно обгрунтованих розрахунків у порядку, передбаченому чинним законодавством

[Лист від 25 0298 р № 01-8/73 «Про Закон України «Про елект­роенергетику»]

405

/ 12. Частиною шостою статті 15 Закону України «Про елек­троенергетику» передбачено, що всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу еле­ктричної енергії з суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок елект­ричної енергії. Визначення термінів «оптовий ринок елект­ричної енергії», «постачання електричної енергії» наведено у статті 1 Закону.

[Лист від 25.02.98 р. № 01-8/73 «Яро Закон України «Про елект­роенергетику»].

13. Статтею 15-1 Закону України «Про електроенергетику» встановлено порядок здійснення розрахунків на оптовому рин­ку електричної енергії. Згідно з частиною четвертою цієї статті умови про оплату електричної енергії саме коштами та про відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом викорис­тання оптового постачальника електричної енергії (енергопоста-чальника, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території) є обов'язковими умовами договору купівлі-продажу електричної енергії між оп­товим постачальником електричної енергії та енергопостачаль-ником (договору на постачання електричної енергії між енерго-постачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з по­стачання електричної енергії на закріпленій території, та спожи­вачем). Тому в разі відсутності цих умов у договорі купівлі-про­дажу електричної енергії він згідно із статтею 153 Цивільного кодексу України визнається не укладеним. До того ж відповідно до частини шостої статті 26 Закону у разі проведення спожива­чем розрахунків в інших формах (тобто не коштами) та/або сплати коштів на інші рахунки, крім поточного, такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії, їх викори­стання здійснюється у порядку, передбаченому частиною дру­гою статті 15-1 Закону. Визначення понять «поточний рахунок із спеціальним режимом використання», «енергопостачальник», «споживач енергії» також вміщено у статті 1 Закону.

[Лист вій 25.02.98 р. № 01-8/73 «Про Закон України «Про елект­роенергетику»].

14. Уповноваженим банком, який обслуговує поточні ра­хунки із спеціальним режимом використання учасників опто-

406

вого ринку електричної енергії, є Промінвестбанк (постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1592 «Про виз­начення уповноваженого банку»). Перелік енергопостачаль-них компаній та їх структурних підрозділів, яким відкриті по­точні рахунки із спеціальним режимом використання для роз­рахунків за електроенергію в установах Промінвестбанку, за­тверджено постановою Національної комісії регулювання еле­ктроенергетики України від 05.12.2001 № 1205 «Про Перелік розподільчих рахунків енергопостачальних компаній та їх структурних підрозділів» (з подальшими змінами).

[Лист від 25.02.98 р. № 01-8/73 «Про Закон України «Про елект­роенергетику»].

15. На поточні рахунки із спеціальним режимом викорис­тання не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями учасників оптового ринку електричної енергії, і операції на цих рахунках не підлягають призупиненню (частини шоста і сьома статті 15-1 Закону). Акти органів державної виконавчої влади, які порушують зазначені приписи Закону, повинні виз­наватися недійсними незалежно від того, чи відповідають такі акти вимогам інших норм чинного законодавства.

[Лист від 25.02.98 р. № 01-8/73 «Про Закон України «Про елект­роенергетику»].

16. Частиною другою статті 24 Закону України «Про елек­троенергетику» передбачено, що енергопостачальники, які здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій те­риторії, не мають права відмовити споживачу, який розташо­ваний на цій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії. Отже за наявності такої відмови спожи­вач вправі звернутися до арбітражного суду із заявою про спо­нукання відповідного енергопостачальника до укладення до­говору на постачання електричної енергії.

[Лист від 25.02.98 р. № 01-8/73 «Про Закон України «Про елект­роенергетику»].

17. Згідно з частиною сьомою статті 27 Закону України «Про електроенергетику» санкції, передбачені частиною вось­мою статті 24, частинами третьою, четвертою і п'ятою статті 26 та частиною третьою цієї статті, застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ці санкції виз­начено постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2000

407

№ 1139 «Про затвердження Порядку застосування санкцій за порушення законодавства про електроенергетику». У разі не­згоди з відповідним актом Національної комісії регулювання електроенергетики України - постановою про призначення керуючого (тимчасової адміністрації) енергопостачальника або рішенням про зупинення дії чи про анулювання ліцензії на провадження підприємницької діяльності з постачання елект­ричної енергії на певній території - енергопостачальник не позбавлений права на звернення до арбітражного суду із за­явою про визнання такого акта недійсним.

[Лист від 25.02.98 р. № 01-8/73 «Про Закон України «Про елект­роенергетику»].

18. Відповідно до пункту 8.2 Правил користування елект­ричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96 № 28 (зареєстровано в Мін'юсті України 02.08.96 за № 417/1442), розрахунки зі споживачами електроенергії здійснюються або за роздрібними цінами, затвердженими НКРЕ, або за договірною ціною. Згідно з пунктами 8.16 та 8.17 названих вище Правил у разі виявлення у споживача по­шкоджень приладів обліку електроенергії енергопостачальна організація здійснює перерахунок за користування електро­енергією за час з дня останньої перевірки, але не більше як у межах строку позовної давності, а у випадках, передбачених аб­зацом другим пункту 8.17-3 дня відкриття споживачеві особи­стого рахунку і теж у межах строків позовної давності. Порядок оплати нарахованої енергопостачальною організацією електро­енергії визначений пунктом 8.19 цих же Правил.

[п.2 Листа від 14.10.98р. № 01-8/391 «Про деякі питання практи­ки застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»].

19. Відповідно до пункту 20 Правил надання населенню по­слуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затвердже­них постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.97 № 1497, обсяг використаної води може обраховуватися як ви­ходячи з середньомісячної витрати за два попередніх місяці, так і за нормативами, затвердженими місцевими органами державної виконавчої влади. Проте слід мати на увазі, що згідно з пунктом 19 цих же Правил справляння плати за нор-

408

мами за наявності в будинку засобів побудинкового чи по-квартирного обліку не допускається за винятком випадків, пе­редбачених пунктами 13 і 18 цих Правил.

/я.З Листа від 14.10.98р. № 01-8/391 «Про деякі питання практи­ки застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»].

20. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.98 № 1998 «Про удосконалення порядку формування цін» не містить вказівок щодо будь-яких перерахунків зі споживача­ми продукції за минулі роки - у ній ідеться лише про приве­дення ціни на продукцію у відповідність з її реальною собівартістю з урахуванням питомої ваги імпортних сировини і матеріалів, використаних у виготовленні продукції та сплаче­них в іноземній валюті станом на 01.12.98.

[п.6 Листа від 21.06.99 № 01-8/292 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законодавства»].