- •I Правовий статус суб'єктів
- •11 Визнання угод недійсними 411
- •1. Правовий статус суб'єктів
- •1.1. Підприємства. Об'єднання підприємств. Господарські товариства
- •1.2. Нешдприємницькі організації
- •2. Право власності
- •3. Інтелектуальна власність
- •4. Основні засади підприємництва
- •5. Зовнішньоекономічна діяльність. Валютне регулювання
- •6. Митне регулювання
- •7. Податки і збори. Бюджетні відносини
- •8. Захист економічної конкуренції
- •9. Зобов'язання
- •10. Окремі види договорів 10.1. Поставка
- •10.2. Контрактація
- •10.3. Майновий найом. Оренда. Лізинг
- •10.4. Підряд
- •10.5. Перевезення
- •10.6. Страхування
- •10.7. Кредитування. Банківська діяльність
- •10.8. Сумісна діяльність
- •10.9. Постачання енергоресурсів
- •10.10. Інші види договорів
- •11. Визнання угод недійсними
- •12. Позадоговірні зобов'язання
- •13. Забезпечення виконання зобов'язань 13.1. Застава
- •13.2. Порука
- •14. Розрахунки
- •15. Вексельний обіг
- •16. Відносини приватизації
- •17. Земельні відносини
- •18. Екологічні відносини
- •19. Інформація і зв'язок
- •20. Цінні папери. Фондовий ринок
- •21. Банкрутство
- •22. Визнання недійсними актів
- •23. Позовна давність
19. Інформація і зв'язок
1. Конкретний розмір пені, що підлягає стягненню з платника, який порушив строки виконання зобов'язання, встановлено, зокрема, частиною третьою статті 14 Закону України «Про зв'язок». Така пеня може застосовуватись у разі затримки оплати послуг зв'язку лише понад строки, передбачені актами законодавства або обумовлені угодою сторін.
[п.2.1 Роз'яснення від 29.04.94 р. № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань»].
2. Передбачена частиною третьою статті 14 Закону України «Про зв'язок» пеня у встановленому цим Законом розмірі може застосовуватись у разі затримки оплати за ці послуги лише понад строки, встановлені актами законодавства. Якщо строки оплати законодавством не встановлені, а обумовлені угодою сторін, то при визначенні розміру пені слід виходити з відповідної угоди. Стаття 165 Цивільного кодексу України в даному разі може застосовуватись за умови, якщо певний строк оплати за надані підприємством зв'язку послуги не встановлений ні актом законодавства, ні угодою сторін, або визначений у цій останній моментом витребування оплати. Пеня як один з видів неустойки, є засобом забезпечення належного виконання зобов'язання і тому передбачена статтею 14 Закону України «Про зв'язок» майнова відповідальність повинна застосовуватись до несправних платників тільки за відповідними зобов'язаннями, тобто укладеними договорами.
[пЗ Листа від 30.09.96р. № 01-8/342 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»].
3. У зв'язку зі змінами і доповненнями до статей 1, 37 та 44 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» розклад мовлення телерадіоорганізацій є відкритою інформацією і те-лерадіоорганізації зобов'язані забезпечувати для осіб та організацій, які мають у цьому виробничу потребу, вільний доступ до розкладу мовлення і безкоштовне його використання. Отже, з дня набрання чинності ухваленим Верховною Радою України Законом розклад мовлення телерадіоорганізацій не може бути об'єктом товарних відносин.
[Лист від 20.03.97 р. № 01-8/96 «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»].
576
20. Цінні папери. Фондовий ринок
1. Анулювання виданого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку дозволу (ліцензії) на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів належить до виключної компетенції Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
[п.1.1 Оглядового листа від 04.12.2000 р. № 01-8/719 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з функціонуванням ринку цінних паперів (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)»].
2. Відмову у реєстрації випуску акцій може бути здійснено лише з підстав і в порядку, встановленому чинним законодавством.
[п.1.2 Оглядового листа від 04.12.2000 р. № 01-8/719 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з функціонуванням ринку цінних паперів (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)»].
3. Рішенням Вищого арбітражного суду України від 04.10.2000 р. у справі № 5/98 визнано недійсним рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.05.97 р. № 7 «Про визначення критеріїв професійної діяльності на ринку цінних паперів». Постановою судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов від 05.03.2001 р. № 04-1/1-18/202 рішення Вищого арбітражного суду з цієї справи залишено без зміни.
[Інформаційний лист від 12.04.2001р. № 01-8/443 «Про рішення Вищого арбітражного суду України зі справи про визнання недійсним рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.05.97 № 7»].
4. Договір кунівлі-продажу цінних паперів визнається недійсним, якщо їх випуск не зареєстровано Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
[п.6 Оглядового листа від 20.04.2001 р. № 01-8/481 «Про деякі питання практики вирішення спорів про визнання угод недійсними (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)»].
5. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має повноваження щодо перевірки Національного депозитарію України.
[п.5 Листа від 11.06.2001 р. № 01-8/677 «Про практику вирішення окремих категорій спорів за матеріалами президії Вищого арбітражного суду України»].
372-304 577