6. Митне регулювання

1. За змістом статті 25 Закону України «Про Єдиний мит­ний тариф» підставою для стягнення мита з власника товарів чи інших предметів за розпорядженням митних органів є сам факт несплати мита у встановлені строки, незалежно від при­чин, з яких це сталося. У разі ж якщо при цьому з власника то­варів (інших предметів) стягнуто передбачену частиною тре­тьою цієї статті пеню, то спір про визнання розпорядження митного органу недійсним у частині стягнення пені та/або зво­ротнє стягнення відповідної суми підлягає вирішенню з ураху­ванням можливості недобору мита через невиконання чи нена­лежне виконання митним органом свого обов'язку щодо нара­хування мита (частина перша статті 17 названого Закону).

[п.7Листа від 30.09.96р. №01-8/342 «Про деякі питання практи­ки застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»].

2. Відповідно до Конституції України (стаття 124) юрис­дикція судів поширюється на всі правовідносини, що виника­ють в державі. Правосуддя у господарських відносинах здійснюється арбітражним судом, до повноважень якого нале­жить вирішення всіх господарських спорів, що виникають між юридичними особами, державними та іншими органами (стат­тя 1 Закону України «Про арбітражний суд»). Стаття 12 Арбітражного процесуального кодексу України відносить до підвідомчих арбітражним судам, зокрема, справи у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законо­давстві. Згадані норми Конституції України та інших законо­давчих актів не містять будь-яких винятків стосовно спорів за участю митних органів. Отже, приписи статті 152 Митного ко­дексу України, а також пункту 7 Порядку заповнення й вико­ристання Картки відмови у пропуску на митну територію Ук­раїни чи митному оформленні товарів та інших предметів, за­твердженого наказом Державної митної служби України від 24.04.99 р. №239, щодо можливості оскарження дій митного органу за підпорядкованістю не перешкоджають зверненню підприємств - власників товарів до арбітражного суду з позов­ними вимогами, пов'язаними з визнанням відмови у митному оформленні недійсною. Питання про оскарження дій митних

128

органів та їх посадових осіб за підпорядкованістю або про за­хист своїх інтересів шляхом звернення до арбітражного суду вирішується підприємством на власний вибір. Що ж до згада­ної картки, то нею фіксується відмова у митному оформленні товару, вона заповнюється згідно з названим вище Порядком уповноваженою на це посадовою особою за встановленою фор­мою, має обов'язкову силу і породжує певні правові наслідки для власника товарів, а отже, є актом державного органу.

[п.5 Листа від 29.01.99р. №01-8/46 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів»].

3. Відповідно до статті 3 Закону України «Про регулюван­ня товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньо­економічної діяльності» однією з необхідних умов застосуван­ня відповідних санкцій є неввезення на митну територію Ук­раїни товарів за бартерною угодою протягом встановлених ча­стинами першою - третьою статті 2 цього Закону строків з да­ти митного оформлення (дати виписки вивізної вантажної митної декларації) товарів, що фактично експортовані за та­ким договором. Що ж до ввезення товарів, то воно вважається здійсненим з моменту оформлення відповідної вантажної мит­ної декларації у порядку, встановленому Положенням про ван­тажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. №574.

[п.1.2 Листа від 21.06.99 №01-8/292 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законодавства»].

4. Відповідно до статті 37 Митного кодексу України пе­реміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню. Операції, шо вхо­дять до митного оформлення, і порядок їх здійснення визнача­ються Державною митною службою України відповідно до цього Кодексу. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. №574 Положення про вантажну митну декларацію пов'язує початок митного оформлення з обов'язко­вим поданням суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності зга­даної декларації та прийняттям її органом Державної митної служби України (пункти 2-6 названого Положення), а здійсненим митне оформлення може вважатись за наявності на всіх аркушах декларації особистої номерної печатки інспекто-

92-304 129

pa митниці (пункт 8 цього ж Положення). Що ж до моменту пе­ретину митного кордону, то він має визначитись згідно з абзаца­ми десятим - чотирнадцятим пункту 1.7 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.97 р. №307.

[п.7'Листа від 21.06.99р. №01-8/292 «Яро деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законодавства»].

5. Момент перетину митного кордону визначається згідно з вимогами абзаців десятого - чотирнадцятого пункту 1.7 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декла­рації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.97 р. №307. Необхідно також мати на увазі, що чин­ним законодавством передбачено оформлення попередніх ван­тажних митних декларацій щодо окремих видів товарів. Поря­док такого оформлення регламентовано постановами Кабінету Міністрів України від 23.01.97 р. №52 «Про порядок внесення обов'язкових платежів у разі імпорту окремих видів товарів» (з наступними змінами) та від 02.04.98 р. №419 «Про заходи що­до посилення контролю за ввезенням в Україну окремих видів товарів, що імпортуються суб'єктами підприємницької діяль­ності», а також наказом Державної митної служби України від 04.05.98 №267 «Про затвердження Положення про порядок контролю за ввезенням на митну територію України окремих видів товарів» (з наступними змінами).

[п.2 Листа від 24.09.99р. №01-8/451 «Дро деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законодавства»].

6. Встановлення розмірів митних зборів та плати за митні процедури здійснюється Кабінетом Міністрів України.

[п.1.1 Листа від 31.07.2000р. №01-8/380 «Про вирішення спорів Ви­щим арбітражним судом України (за матеріалами судової колеги Вищо­го арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)»].

1. Встановлення Кабінетом Міністрів України додаткового митного збору за митне оформлення нафтопродуктів із зара­хуванням його до державного бюджету та цільовим направ­ленням до Пенсійного фонду не суперечить чинному законо­давству України.

[п.1.2 Листа від 31.07.2000р. №01-8/380 «Про вирішення спорів Ви­щим арбітражним судом України (за матеріалами судової колегії Вищо­го арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)»].

130