Страхування домашнього майна

Страхуванням охоплюється різне майно, що належить по праву приватної влас­ності страхувальникові і членам його родини, які разом із ним проживають і ведуть спільне господарство. Зокрема, це таке майно: меблі, радіо-, відео- і телеапаратура, електроприлади, килимові вироби, одяг, білизна, взуття, вироби з коштовних металів, предмети домашнього господарства та вжитку, господарський і спортивний інвентар; книжки, предмети образотворчого мистецтва тощо. На страхування приймаються не лише предмети домашньої обстановки, побуту та особистого споживання, а й буді­вельні матеріали, корми, паливо, сільськогосподарські культури, елементи оздоблен­ня та обладнання житлових і господарських приміщень у будинках державного, гро­мадського фонду, житлово-будівельних кооперативів, приватизованих квартир.

На страхування може прийматися все домашнє майно, яке є в господарстві, окремі групи предметів або окремі предмети. Особливо цінне майно (вироби з коштовних металів, коштовне, напівкоштовне каміння, картини, колекції, унікальні та антикварні речі тощо) може прийматися на страхування за спеціальним договором.

Страховик відповідає за збитки, що виникли внаслідок таких причин: сти­хійне лихо, нещасний випадок (пожежа, вибух, аварія опалювальної системи, водо­провідної або каналізаційної мережі, проникнення води із сусіднього приміщення, викид газу, раптове зруйнування основних конструкцій житлових або підсобних при­міщень); викрадення або неправомірні дії третіх осіб.

Страховий захист не поширюється на різні документи, цінні папери, грошові зна­ки, рукописи, фотознімки, кімнатні рослини, запасні частини, деталі, приладдя до транспортних засобів та інше майно, страхування якого провадиться за іншими пра­вилами. Крім того, не вважаються застрахованими предмети, які використовуються з комерційною чи професійною метою чи не належать страхувальникові або членам його родини на правах особистої власності (наприклад, речі взяті на прокат, у тим­часове користування або на зберігання від інших осіб). Крім того, не приймається на страхування домашнє майно, що перебуває в аварійних або дуже старих будівлях чи в зоні, якій загрожують повені, зсуви, обвали та інші стихійні лиха, із моменту оголо­шення у встановленому порядку про таку загрозу.

До обсягу страхової відповідальності не включаються збитки, які виникли внаслідок ведення бойових дій, введення військового стану, зносу, технічного браку, технічних поломок, перевищення терміну експлуатації домашнього майна, навмис­них дій страхувальника або члена його родини.

Дія договору страхування у просторі обмежена місцем страхування.

Страхова сума кожного застрахованого предмета домашнього майна має відпо­

відати страховій оцінці. Страховою оцінкою може бути погоджена сторонами стра­хування дійсна або первісна вартість майна з урахуванням витрат, пов'язаних із його рятуванням або приведенням у порядок під час страхового випадку. За бажанням страхувальника майно може бути застраховано на повну дійсну (первісну) вартість або на певну частину від цієї вартості. Тільки колекції, картини, унікальні та анти­кварні речі приймаються на страхування в розмірі їх повної вартості згідно з експерт­ною оцінкою відповідних компетентних органів.

Договір страхування укладається на підставі усної або письмової заяви страху­вальника.

Термін страхування становить здебільшого 1 рік, але можуть бути встановлені інші терміни страхування згідно з конкретними запитами страхувальника.

Розмір тарифної ставки залежить від обсягу відповідальності страховика, виду домашнього майна, типу будівлі, в якій міститься майно, умов дотримання безпеки житла та інших факторів.

Порядок сплати страхових платежів і терміни договору здебільшого відповідають умовам, які передбачено в разі страхування будівель.

У розрахунку розміру збитку є такі особливості:

507. Розмір збитку визначається окремо за кожним предметом домашнього майна.

508. Збиток визначається окремо за кожним ризиком знищення або ушкодження до­машнього майна (попри одночасність їх страхування), оскільки втрати в обох випад­ках будуть різні.

З огляду на сказане збиток визначається: у разі знищення майна - у розмірі дій­сної (первісної) вартості застрахованого майна з урахуванням залишків (якщо такі є); у разі викрадення - у розмірі дійсної вартості; у разі пошкодження майна збиток дорівнює втраченій вартості, що визначається як різниця між дійсною вартістю та вартістю з урахуванням знецінення, тобто втрати якості та цінності майна через стра­ховий випадок.

За електропобутовими виробами у випадку їх часткового пошкодження збиток до­рівнює вартості ремонту, зменшену на величину зносу.

У разі знищення чи пошкодження елементів оздоблення чи обладнання житлових та господарських приміщень збиток дорівнює вартості ремонту (відновлення) за роз­цінками, що діють на день страхового випадку.

Страхове відшкодування виплачується за системою першого ризику.

Для допитливих. Розглядаючи тенденції розвитку міжнародних страхових рин­ків, слід зазначити, що останніми роками значного поширення у світовій спільно­ті набула практика мікрострахування, сутність якої полягає в захисті населення з низькими та нестабільними доходами від визначених подій в обмін на регулярні страхові платежі, пропорційні ймовірності настання ризиків. Вартість страхуван­ня невизначеного випадку набагато менша, ніж вартість самострахування шляхом власного накопичення коштів [100].

До основних цілей мікрострахування залежно від суб' єктів можна віднести:

• для держави мікрострахування є ефективним способом забезпечення соціаль­ного захисту малозабезпеченого населення;

• суспільні організації стверджують, що мікрострахування може бути ефек­тивним способом у боротьбі з бідністю;

► страховики розглядають мікрострахування як можливість увійти на новий сегмент ринку та забезпечити економічне зростання нерозвинутих країн сві­ту.

Мікрострахування можна кваліфікувати як альтернативну можливість для ма­лозабезпечених верств населення управляти своїми ризиками. Мікрострахуванню притаманна низка специфічних властивостей, чим воно і відрізняється від тради­ційного страхування (табл. 6.1).

Таблиця 6.1.