Порівняльна характеристика традиційного страхування та мікрострахування

Критерій

Мікрострахування

Традиційне страхування

Орієнтоване на малозабезпечене Страховими послугами користу-

населення з

Цільовий ринок

нерозвинутих країн світу, що характеризується вкрай низьким рівнем знань у сфері страхування.

ється населення з середнім та ви­соким рівнем доходів з розвинутих країн та країн, що розвиваються.

Канали продажу

Сплата страхових платежів

Страховий продукт реалізується зазвичай через непрофесійних по­середників, які перебувають у тіс­ному взаємозв'язку з населенням. А саме: церкви, профспілки, тор­говці та недержавні організації. Продаж страхових послуг може здійснюватись без ліцензії. Страхові платежі надходять від страхувальників нерегулярно. Оплата здійснюється готівкою або через інші операції. А саме по­гашення кредиту, придбання май­на тощо.

Страховики користуються послу­гами страхових агентів, страхових брокерів, банків, Інтернет канала­ми. Продаж страхових продуктів здійснюється лише через професій­них посередників.

Страхові платежі сплачуються готівкою чи безготівково на регу­лярній основі.

Договір страху-

вання

Договір страхування складений мовою, доступною для страху­вальника.

Ділова мова складання договору із зазначенням певних умов, термінів тощо.

Виплата страхового відшкодування

Простий та швидкий процес уре­гулювання страхового випадку. Обмежена документація.

Процес урегулювання питань щодо завданих збитків є досить склад­ним та тривалим і потребує зна­чної кількості документів.

Дедалі частіше мікрострахування розглядають як величезний за обсягом невико­ристаний сегмент росту страхового бізнесу. Страховики націлені на мікростраху­вання не лише як на захист населення з низьким рівнем доходу, а також задля забез­печення економічного та страхового зростання країн, що розвиваються.

Розглядаючи географію поширення мікрострахування, слід зазначити, що най­більший обсяг мікрозастрахованих (86%) припадає на Азіатський регіон. Так, в Індії нараховується близько 30,1 млн осіб, що користується даним видом страхування. У країнах Центральної та Південної Америки мікрозастраховано близько 7,8 млн. осіб, або 10% загального обсягу.

Перший сегмент ринку, який є потенційно привабливим для мікрострахування знаходиться в діапазоні від 1.25 до 4.00 дол. США на день на душу населення і кіль­кісно становить близько 2,6 млрд. осіб.

До цієї групи можна застосувати ринковий підхід до ведення страхової справи, тобто страхові продукти продаються за ціною, яка, з одного боку, усе ще є доступ­ною для клієнта та, з іншого, рентабельною для компанії.

У світі близько 1,4 млрд. осіб проживають у день менше ніж на 1,25 дол. США. У зазначену групу потрапило населення з надзвичайно низьким рівнем доходу, недо­статнього навіть для задоволення власних фізіологічних потреб. Для запровадження мікрострахування в даному сегменті необхідна стабільна державна підтримка за участю уряду та установ з питань розвитку (державно-приватне партнерство).

Фактично мікрострахові програми, профінансовані за рахунок держави, є аль­тернативним варіантом забезпечення соціального захисту населення.