9.1.5.Оподаткування нерезидентів-перестраховиків та нерезидентів-страхувальників

Передача частки страхових ризиків у перестрахування на міжнародні перестра-хувальні ринки є міжнародною практикою і реаліями, які давно склалися у світовій практиці страхування, і українські страховики в цьому процесі не є винятком.

З моменту формування українського страхового ринку вітчизняні страховики отримали змогу вступати у різноманітні взаємовідносини з іноземними компаніями. Таким чином, українські страховики як суб' єкти зовнішньоекономічної діяльності впливають на формування та розвиток зовнішньоекономічних зв' язків України.

Зовнішньоекономічні взаємовідносини страховиків формуються у таких трьох напрямах: безпосередньо у процесі надання страхового захисту іноземним компа­ніям як страхувальникам; при користуванні українськими страховиками послугами, пов'язаними з організацією страхування (експертними, банківськими, юридичними, консультаційними тощо); у процесі розміщення частки страхових ризиків на міжна­родних перестрахувальних ринках (операції з перестрахування).

Саме процес розміщення частки страхових премій в перестрахування представляє практичний інтерес з точки зору оподаткування. У зв'язку з цим є нагальна потреба проаналізувати основні податкові аспекти таких операцій.

Стаття 134 Податкового кодексу визначає об'єкт оподаткування у вигляді прибут­ку із джерелом походження з України та за її межами, а також дохід (прибуток) не­резидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі ст. 160 Податкового кодексу як дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України.

У Податковому кодексі збережено чинну на сьогодні норму щодо оподаткування за власний рахунок у момент перерахування коштів за ставкою 12% виплат у вигляді страхових внесків, сплачених страховиками-резидентами за договорами перестра­хування нерезидентам, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких не відповідає вимогам, встановленим уповноваженим органом (Держфінпослуг України). При цьо­му якщо перестрахування здійснюється через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному таким уповноваженим органом, підтверджу­ють, що перестрахування здійснено в перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, встановленим зазначеним уповноваженим орга­ном, а також при укладанні договорів перестрахування з обов'язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути за­подіяна внаслідок ядерного інциденту, то ставка оподаткування дорівнює 0%.

Як і раніше, до будь-яких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх похо­дження з України, належать внески та премії на страхування або перестрахування ри­зиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України. На ці доходи поширюються положення міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.

Водночас є нововведення, яке полягає в такому. Останнім часом спостерігається тенденція до прийняття вітчизняними страховими компаніями у страхування ризиків нерезидентів, у зв'язку з чим можливі виплати страхових відшкодувань страхуваль-никам-нерезидентам, які не є доходом з джерелом походження з України і не підляга­ють оподаткуванню податком на доходи (прибуток) нерезидентів. За умови відсутнос­ті нормативно-правового регулювання процедури підтвердження настання страхових випадків за межами України страхові виплати можуть використовуватися як механізм витоку капіталів з України. У зв' язку з цим Податковим кодексом передбачено новий порядок оподаткування страхових виплат (страхових відшкодувань) на користь нерезидентів, а саме: страховики, які здійснюють страхові виплати (страхові від­

шкодування) у межах договорів страхування ризиків за межами України на користь нерезидентів, оподатковують ці виплати за ставкою 4% суми, що перераховується, за власний рахунок страховика у момент здійснення перерахування такої суми, крім договорів з обов' язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові від­шкодування) здійснюються на користь фізичних осіб - нерезидентів, а також за до­говорами страхування у межах системи міжнародних договорів «Зелена карта».

Починаючи з 2012 р. на страховиків поширюється порядок консолідованої сплати податку на прибуток (оскільки вони переходять на загальну систему оподаткування), проте для тих юридичних осіб, які мають відокремлені підрозділи, що не підпадають під критерії, передбачені для звітного сегмента, і не мають окремого балансу, які роз­ташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Довідково. Про зміни, що торкнулися платників податку - страхувальників. Порівняно з чинною нормою щодо витрат зі страхування (пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу) розширено перелік видів страхування, витрати за яки­ми зменшують об'єкт оподаткування суб'єкта господарювання. Це - витрати зі страхування ризиків, пов 'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше ніж 10% вартості виробництва національного фільму), страхування об'єкта фінансового лізингу, оперативного лізингу, концесії державного чи комунального май­на, а також фінансових ризиків у межах звичайної ціни страхового тарифу відповід­ного виду страхування.

Крім того, цією нормою передбачено скасування обмеження у розмірі 5% суми валових витрат за звітний податковий період щодо витрат зі страхування за

будь-якими ризиками [http://www.yur-gazeta.com/article/1334/].