Народ скаже, як зав’яже

• Травневий борщ, як з грибами борщ.

• Як травень дощ сіє – жито половіє.

• Як у травні дощ не впаде, то і золотий плуг не виоре.

• Як випадуть у травні три добрих дощі, то вродить хліба на три роки.

• Дощ у травні – врожай справний.

• Травневий дощ хліба на ноги піднімає.

• У травні пня вбери, то красним буде.

• Травень ліс прибирає – літо в гості чекає.

• Травень багатий на квіти, а хліб у жовтня позичає.

• Хто у травні звінчається, той буде вік маятися.

• У травні оженився, то вік журився.

• Сухий майорець, мокрий май – буде жито, як той гай.

• За мокрим травнем іде жаркий червень.

• Весна не зима – не на піч, а на поле збирайся.

• Весняний дощ – що вдовиний плач.

Твір-роздум“моя матуся” до дня матері

Приходжу втомлена додому – і завжди зустрічає мене моя рідна матуся…

МАМА… Цікаве, душевне і проникливе це слово. Тисячі малюків вимовляють це слово вперше. І для всіх воно з цієї хвилини стає головним, найдорожчим. Цікаво, чому людина, коли їй боляче, благально вимовляє, а іноді й навіть викрикує лише просте слово – “мама”? Я вважаю, це тому, що для кожної людини це слово – сенс життя, адже мама для кожного найперша людина в світі.

І моїм першим слово було чарівне та мелодійне слово “мама”. І для мене мамочка стала першою людиною у цьому великому неосяжному світі. І вона у мене – найкрасивіша, найніжніша, найдобріша, найлюдяніша, найпрацьовитіша, найпрекрасніша, найдобріша, найтендітніша і, взагалі, - найкраща матуся у світі.

Де б я не була, і що б я не робила, я завжди пам’ятаю маму і її настанови. Але потрібно не тільки пам’ятати настанови і маленькі поради, а й виконувати їх.

Куди б я не дивилася, я усюди бачу мою матусю. Зараз весна і вона нагадує мені ласку мами. У цвітінні дерев я бачу її щиру посмішку, у яскравому промені сонця бачу я її теплі і ніжні руки, що так турбуються про мене.

Так, мама багато зробила для нас. І тому усі ми повинні пам’ятати про це.

Усі люди – діти, а особливо для своїх мам. І тому усі ми повинні дякувати мамі за її ласку, за доброту та турботу.

Впадімо перед матір’ю на коліна і попросимо прощення за усі образи і кривди, які ми заподіяли. І тоді усі ми назавжди залишимося дітьми.

Особисто я дуже вдячна моїй мамочці за те все добро, що вона для мене зробила і за те, що вона у мене є…

Приходжу втомлена додому – і як завжди мене зустрічає моя найкраща матуся…

Випускниця-вихованка ДНЗ № 14

учениця 11 класу гімназії

Валентина Вовк

Мовна світлиця

• Нема того краму, щоб купити маму.

• Матері ні купити, ні заслужити.

• Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане.

• Мати одною рукою б’є, а другою гладить.

• Дитина плаче, а матері боляче.

• У кого є ненька, у того і голівонька гладенька.

• Лише мати – вірна порада.

• Мати б’є, то не болить, а мачуха як подивиться, то й на душі холоне.

• Мене мати цілий рік дурила: казала “битиму”, та й не била.