Контрольні питання

1. Як реалізуються функції суспільних фінансів за допомогою бюджетних видатків?

2. Поясніть нові підходи у плануванні видатків місцевих бюджетів згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

3. Розкрийте економічну сутність і значення видатків місцевих бюджетів у забезпеченні справедливого перерозподілу фінансових ресурсів.

4. Охарактеризуйте основні принципи формування видаткової частини місцевих бюджетів.

5. Як ви розумієте поняття «виконання місцевих бюджетів за видатками»?

6. Які проблеми доводиться найчастіше вирішувати при виконанні видаткової частини місцевих бюджетів?

7. Вкажіть спільні та відмінні риси фактичних і касових видатків місцевих бюджетів.

8. Охарактеризуйте метод нарахувань і касовий метод обліку виконання місцевих бюджетів.

9. Яка різниця між поняттями «бюджетне зобов’язання» і «бюджетне фінансове зобов’язання»?

10. Як можна ліквідувати тимчасовий касовий розрив, що виникає при виконанні місцевого бюджету? Які інструменти при цьому слід застосовувати?

Тести для самоперевірки

1. В разі призупинення рішення про місцевий бюджет видатки здійснюються в такому порядку:

а) відповідно до рішення попереднього бюджетного періоду за винятком капітальних видатків;

б) відповідно до затвердженого рішення за винятком капітальних видатків;

в) захищені статті забезпечуються відповідно до затвердженого рішення за винятком капітальних видатків.

2. Перелік статей видатків бюджету визначається відповідно до:

а) переліку, визначеного Законом про Державний бюджет;

б) переліку, визначеного Бюджетним кодексом;

в) самостійно визначається місцевими радами;

г) усі відповіді правильні.

3. Бюджетний запит – це:

а) документ, в якому встановлюється розподіл доходів і фінансування бюджету;

б) документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів;

в) план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій.

4. В процесі виконання місцевого бюджету передавати кошти із загального фонду до спеціального:

а) дозволяється;

б) не можна;

в) дозволяється тільки за рішенням відповідної ради.

5. Видатки на загальну середню освіту здійснюються за рахунок коштів:

а) державного бюджету;

б) обласного бюджету;

в) бюджету місцевого самоврядування.

6. Укладена угода, договір, які передбачають необхідність здійснювати розпорядником бюджетних коштів платежі на виконання цієї угоди – це:

а) зобов’язання бюджетної установи;

б) бюджетне фінансове зобов’язання;

в) небюджетне зобов’язання;

г) усі відповіді правильні.

7. Виділити основні ознаки кошторису:

а) є основним плановим документом бюджетної установи, який містить показники загального та спеціального фонду;

б) надає повноваження стосовно отримання доходів і здійснення видатків;

в) визначає обсяг і спрямування коштів для виконання установою своїх функцій та досягнення цілей;

г) усі відповіді правильні.

8. Документ, в якому визначається розподіл бюджетних асигнувань головним розпорядником бюджетних коштів за певними періодами року та кодами бюджетної класифікації відповідно до бюджетних призначень – це:

а) розпис видаткової частини бюджету;

б) фінансове бюджетне зобов’язання;

в) бюджетний запит;

г) усі відповіді правильні.

9. Помісячний розподіл видатків, затверджених у кошторисі на бюджетний період – це:

а) план асигнувань;

б) бюджетний розпис;

в) зобов’язання бюджетної установи;

г) бюджетний запит.

10. Виділити ознаки паспорта бюджетної програми:

а) формують на підставі бюджетних за­питів, поданих головними розпорядниками коштів державного бюдже­ту;

б) формують на підставі бюджетних призначень на відповідний бюджетний період;

в) затверджуються спільним наказом Мі­ністерства фінансів України та відповідного головного розпорядника бюджетних коштів;

г) усі відповіді правильні.

Література: 1, с. 41 – 51; 4; 13; 14; 17; 20; 21, с. 197 – 255; 30; 33, с. 79 – 108; 35; 38; 42; 43.

Тема 5. ДЕРЖАВНА РЕГІОНАЛЬНА ФІНАНСОВА

ПОЛІТИКА ТА ФІНАНСОВЕ ВИРІВНЮВАННЯ

1. Державна регіональна фінансова політика: поняття, цілі, завдання.

2. Поняття вертикальних і горизонтальних дисбалансів. Збалансування місцевого бюджету.

3. Об’єктивна необхідність й організація бюджетного вирівнювання в Україні.

Питання для самостійного вивчення:

1. Зарубіжний досвід фінансового вирівнювання.

1. Державна регіональна фінансова

політика: поняття, цілі, завдання

Складовою державної регіональної економічної політики є державна регіональна фінансова політика.

Державна регіональна фінансова політика – це система заходів, що здійснюються центральною владою з метою управління процесом утворення, розподілу, перерозподілу й використання фінансових ресурсів у регіонах та в інших адміністративно-територіальних одиницях.

Головним елементом у системі заходів державної регіональної фінансової політики є систематичне надання центральною владою допомоги владним органам тих територій, котрі не мають достатніх ресурсів для виконання покладених на них функцій.

Згідно з принципом єдності бюджетної системи України державна регіональна політика реалізується на основі Конституції України, законодавства про місцеве самоврядування, галузевого та бюджетного законодавства, загальнодержавних фінансових нормативів бюджетної забезпеченості. 25 травня 2001 р. Указом Президента України затверджена Концепція державної регіональної політики, заходи якої направлені на зміцнення позицій місцевого самоврядування.

Головною метою державної регіональної політики є створення умов для динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку України та її регіонів, підвищення рівня життя населення, забезпечення дотримання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного її громадянина незалежно від місця проживання, а також поглиблення процесів ринкової трансформації на основі підвищення ефективності використання потенціалу регіонів, підвищення дієвості управлінських рішень, удосконалення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

У процесі проведення державної регіональної політики передбачається вирішення багатьох завдань, основні з них представлені на рис. 5.1.

В сучасних умовах в Україні проходить процес формування правової держави з соціально орієнтованою ринковою економікою, що вимагає створення більш ефективної системи державного управління, оновлення змісту діяльності органів як виконавчої влади, так і органів місцевого самоврядування. У зв’язку з цим почалося проведення адміністративної реформи.

Суть адміністративної реформи – здійснення змін в інституціональній і функціональній побудові органів державної влади та органів місцевого самоврядування, оптимізація структури та діяльності органів управління, розмежування владних повноважень, поступовий перехід від застосування адміністративно-розпорядчих до координуючо-регулятивних функцій у відносинах з суб’єктами господарювання, використання переважно економічних важелів або соціальних орієнтирів, забезпечення раціонального адміністративного устрою.

З метою забезпечення передачі максимально можливого обсягу функцій на нижчий рівень управління планується проведення реформування місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, зокрема:

1) упорядкування структури місцевих органів виконавчої влади шляхом оптимізації структурних підрозділів відповідних місцевих державних адміністрацій з урахуванням особливостей розвитку регіонів;

2) підготовка законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо врегулювання питань комунальної власності, державної підтримки розвитку місцевого самоврядування;

3) реформування адміністративно-територіального устрою з урахуванням історичних і національних особливостей регіонів, їх географічного розташування та менталітету населення;

4) законодавче врегулювання організації роботи в органах місцевого самоврядування як окремого виду державної служби;

5) трансформація складових середньої (район) та вищої (область) ланки адміністративно-територіального устрою;

• Запровадження більш глибокого вивчення та оцінки внутрішнього природного, економічного, наукового, трудового потенціалу кожного регіону, розроблення комплексних правових, організаційних, економічних та інших механізмів його ефективного використання

• Здійснення на інноваційній основі структурної перебудови економіки регіонів з урахуванням особливостей їх потенціалу

• Поетапне зменшення рівня територіальної диференціації економічного розвитку регіонів та соціального забезпечення громадян

• Широкий розвиток підприємництва як головного фактора соціально-економічного розвитку держави та її регіонів, підвищення зайнятості населення, наповнення місцевих бюджетів

• Зміцнення економічної інтеграції регіонів з використанням переваг територіального поділу і кооперації праці, що є одним з головних чинників підвищення конкурентоспроможності держави на міжнародних ринках

• Забезпечення здатності територіальних громад та органів місцевого самоврядування в межах, визначених законодавством, самостійно та відповідально вирішувати питання соціально-економічного розвитку, створення ефективних механізмів забезпечення їх активної участі у формуванні та проведенні державної регіональної політики

• Удосконалення фінансових міжбюджетних відносин, вироблення чітких критеріїв і ефективних механізмів надання державної підтримки розвитку регіонів

• Досягнення продуктивної зайнятості населення, стабілізації та поліпшення демографічної ситуації в державі

• Дальше вдосконалення державної системи охорони довкілля та використання природних ресурсів, механізмів та інструментів вироблення і реалізації екологічної політики

• Налагодження міжнародного співробітництва у сфері регіональної політики, наближення національного законодавства з цього питання до норм і стандартів Європейського Союзу

Рис. 5.1. Система завдань державної регіональної