Залежно від джерел фінансування їхньої діяльності

У процесі своєї діяльності комунальні підприємства вступають у такі грошові відносини:

а) з бюджетною системою і цільовими державними фондами з приводу сплати податкових платежів і бюджетного фінансування у вигляді асигнувань і соціальних трансфертів на капітальні вкладення, капітальний ремонт, відшкодування різниці в цінах і тарифах, фінансування поточних витрат, цільових програм тощо;

б) із страховими організаціями з приводу страхування та отримання відшкодування у разі настання страхових випадків (страхування відповідальності підрядників, страхування відповідальності управляючих компаній, страхування цивільної відповідальності власників і орендарів, іпотечне страхування);

в) відносини, пов’язані з формуванням і розподілом грошових доходів: виручки, валового та чистого доходу, прибутку, грошового капіталу підприємства;

г) між підприємствами комунальної форми власності при внутрішньогалузевому перерозподілі прибутку, амортизації, коштів на капітальний ремонт із розпорядження місцевих органів влади;

д) з банківською системою у зв’язку з отриманням і погашенням кредитів на капітальні вкладення та інші інвестиції в комунальний сектор економіки, а також з приводу сплати відсотків за банківськими позиками;

е) комунальних підприємств зі своїми вищими за рівнем управлінськими структурами в межах внутрішньоструктурного або внутрішньовідомчого перерозподілу грошових коштів.

Основою організації фінансових відносин суб’єктів господарювання всіх форм власності, у тому числі комунальної, є наявність фінансових ресурсів в обсягах, необхідних для здійснення господарської та комерційної діяльності власника.

Фінансові ресурси підприємств комунальної форми власності– це сукупність грошових коштів, резервів і надходжень цільового призначення, що є в розпорядженні підприємств, які закріплені за ними на правах оперативного управління або повного господарського відання і використовуються на власні статутні потреби.

Основним джерелом формування фінансових ресурсів підприємств комунальної форми власності є власні кошти: статутний капітал, амортизаційні відрахування, валовий дохід і прибуток, а також залучені – переважно бюджетні асигнування і кредити банків.

Більшість сучасних бюджетів вимагає певного розкриття фінансової діяльності комунальних підприємств при поданні проекту бюджету на розгляд місцевої ради. Напрямами, за якими оцінюються комунальні підприємства у контексті бюджету, є:

- сума прямих бюджетних дотацій або субсидій;

- напрямок використання дотацій або субсидій;

- прибуток від капіталовкладень і прибуток, що залишається у розпорядженні комунальних підприємств;

- ефективність досягнення цілей і завдань;

- ступінь фінансового ризику.

Прагнучи розширити базу надходжень, органи місцевого самоврядування стають дедалі залежними від комунальних платежів.

Система комунальних платежів в Україні одержавлена. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад отримали право на встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, транспортні та інші послуги, що надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади.

Плата за послуги сприяє економічній ефективності й підвищенню якості послуг. Сприяє зростанню доходів від введення плати на місцевому рівні за такі послуги як вивіз сміття, комунальні послуги, інформаційні, транспортні та охорона здоров’я.

Комунальні підприємства багато в чому впливають на якість життя населення кожної адміністративно-територіальної одиниці, тому держава приділяє особливу увагу до їх розвитку. На жаль, комунальний сектор економіки на сьогодні потребує докорінного реформування з метою забезпечення його розвитку, формування ринкових механізмів господарювання, зміцнення матеріально-технічної та фінансової бази, забезпечення прибутковості комунальних підприємств.

Основними напрямамигалузі мають бути:

• підвищення ефективності управління об’єктами комунальної власності;

• формування ринку послуг, створення конкурентного середовища у комунальному секторі;

• істотне підвищення якості послуг, які надають комунальні підприємства, розширення їхнього переліку;

• проведення економічно обґрунтованої цінової політики;

• формування соціального партнерства підприємств з органами місцевого самоврядування, активізація роботи відповідних дорадчих і консультаційних служб.

Комплексне дослідження цих проблем як теоретично, так і на практиці дасть змогу істотно поліпшити фінансовий стан та оптимізувати роботу підприємств комунального господарства, максимізувати їх внесок у наповнення місцевих бюджетів, а головне – вирішити низку важливих соціальних проблем.