- •Реферат
- •Перелік умовних позначень
- •1.2. Переваги пробіотиків
- •Розділ 2. Характеристика цільового продукту
- •Аналітично-нормативна документація
- •Специфікація колібактерин
- •Методи контролю Колібактерину:
- •Розділ 3. Техніко-економічне обґрунтування
- •Розділ 4. Обґрунтування вибору біологічного агента і його характеристика Обгрунтування вибору біологічного агента
- •Різним вмістом ампіцеліну
- •Характеристика біологічного агента
- •Морфолого-культуральні ознаки
- •Фізіолого-біохімічні ознаки
- •Таксономічний статус біологічного агента
- •Розділ 5. Обґрунтування вибору поживного середовища і його перевірочний розрахунок
- •Порівняльна таблиця вартості компонентів поживного середовища
- •Розділ 6. Схема біосинтезу цільового продукту
- •Розділ 7. Обґрунтування вибору технологічної схеми Обґрунтування способу проведення біосинтезу
- •Обгрунтування вибору ферментаційного обладнання
- •Загальна характеристика ферментера:
- •Обгрунтування вибору миючого засобу
- •Обгрунтування вибору ліофільного висушування біомаси
- •Ліофільну сушку напівпродукту здійснюють в установці ліофільної сушки марки тг – 50 (рис 6.4.), а попередню заморозку проводять в установці глибокого заморожування.
- •Розрахунок кількості стадій підготовки посівного матеріалу
- •Розділ 8. Розрахунок обладнання
- •Розділ 9. Опис технологічної схеми
- •5.1.2. Приготування та стерилізація розчину 2
- •5.2.3. Приготування та стерилізація розчину 3.
- •5.2.2. Приготування та стерилізація розчину 2
- •Розділ 10. Технологічна і апаратурна схеми
- •Розділ 11. Специфікація обладнання
- •Відомість специфікації обладнання
- •Розділ 12. Матеріальний баланс
- •Розділ 13. Контроль виробництва Контрольні точки виробництва
- •Методи контролю Визначення сторонньої мікрофлори
- •Визначення кількості життєздатних колібактерій
- •Визначення концентрації біомаси
- •Специфічна нешкідливість.
- •Визначення антагостичної активності методом агарових блоків
- •Мікробна чистота
- •Шкідливі фактори в цеху по виробництву пробіотиків
- •14.2. Мікроклімат
- •14.3.Виробничий шум
- •14.4. Виробничі вібрації
- •14.5. Природне освітлення
- •14.6. Штучне освітлення
- •Розрахунок штучної освітленості для сушильного відділення виробництва «Колібактерину»
- •14.7. Склад повітря робочої зони
- •Розділ 15. Охорона навколишнього природного середовища
- •Список використаної літератури
Методи контролю Визначення сторонньої мікрофлори
Чистоту культуральної рідини визначають посівом її на різноманітні середовища.
Присутність бактерій групи кишкових паличок визначають посівом культуральної рідини в пробірки з середовищем Кесслер, посіви термостатують при температурі при температурі 43-45 оС протягом 24 год. Відсутність газу у пробірках свідчить про те, що культуральна рідина не забруднена БГКП. Поява газоутворень свідчить про те можливе забруднення закваски цим видом бактерій. Для підтвердження наявності БКГП проводять посіви із пробірок де відмітили наявність газу на середовище Ендо малинових колоній з блиском відбирають мазки, фарбують за Грамом та мікроскопіюють. Наявність грам негативних паличок свідчить про присутність БКГП [19].
Визначення кількості життєздатних колібактерій
Кількість життєздатних кишкових паличок М17 в одній дозі препарату перевіряють паралельно з робочим стандартним зразком колібактерину. В 1 дозі РСЗ має бути не менше 6 млрд. живих бактерій Е. coli М17.
Визначення кількості живих бактерій кишкової палички М17 в 1 дозі препарату проводять на трьох зразках від кожної серії 10.
Вміст флакону розводять розчином 9 г/л натрію хлориду Р із розрахунку 1мл на 1 дозу препарату та залишають при кімнатній температурі на 1 годину для регідратації біомаси. РСЗ розводять згідно інструкції до застосування. Отримані зависі розводять в 30 раз (0.5 мл початкової суспензії в 14.5 мл розчині 9 г/л натрію хлориду Р) та вважають першим розведенням (10-1). Із отриманих початкових розведень в пробірках готують ряд послідовних десятикратних розведень до 10" в розчині 9 г/л натрію хлориду Р, використовуючи для кожного розведення окрему піпетку. З розведень 10-6 та 10-7 висівають по 0.1 мл мікробної суспензії піпеткою місткістю 1 мл на дві чашки Петрі із середовищем № 4 (середовище Ендо). Після (19±1) годин інкубації при температурі (37±1)°С проводять підрахунок колоній, які виросли, та обчислюють вміст живих бактерій в одній дозі РСЗ та досліджуваного препарату. При підрахунку враховують чашки, на яких виросло не менше 10 колоній 10.
Вираховують кількість живих бактерій в одній дозі за формулою:
де: а - середня кількість колоній на чашку даного розведення (n);
n - розведення;
Кількість колоній множать на 3, оскільки попереднє розведення препарату було 1:30.
В першу чергу вираховують кількість живих М17 в РСЗ. Якщо вміст бактерій Е. соlі в одній дозі РСЗ складає не менше 6х109 КУО, це свідчить про задовільні ростові властивості поживного середовища та достовірність результатів аналізу. Якщо кількість живих бактерій Е. соlі в одній дозі РСЗ менше 6х109 КУО, то дослід необхідно повторити на іншій серії поживного середовища 10.
Якщо вміст живих бактерій Е. соlі М17 в одній дозі досліджуваного препарату менше, чим 6х109 КУО, а протягом терміну зберігання - менше, ніж 4,5 КУО при цьому вміст живих бактерій в одній дозі РСЗ відповідає вимогам, тоді контроль необхідно повторити на подвоєній кількості зразків досліджуваного препарату.
Якщо при повторному контролі показники РСЗ відповідають пред'явленим вимогам, а показники досліджуваного препарату нижче, то серію препарату бракують 10.