14.3.Виробничий шум

Для успішної боротьби з шумом необхідно знати його фізичну природу, основні закономірності його виникнення і поширення [23].

Нормування рівнів шуму відбувається за такими нормативними документами: ДНАОП 0.03-3.14-85. «Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях.»; ГОСТ 12.1.003-83. «Шум. Общие требования безопасности».

На виробництві шум створюють наступні апарати : ферментер та посівний апарат, сепаратор, ліофільна сушка, насоси, пакувальне обладнання.

Для забезпечення допустимих параметрів шуму передбачено:  

1. Встановлення звукоізолюючих перегородок;  

2. Застосування екранів, кожухів.

14.4. Виробничі вібрації

Дія вібрацій на людину різна. Вона залежить від того чи потрапив під її дію весь організм або частина, від частоти, сили і тривалості та ін. Вплив вібрації може обмежитися відчуттям струсу або привести до змін в нервовій, серцево-судинної, опорно-рухової системи. Але вібрація в не великому ступені і в невеликих кількостях надає позитивний вплив на людину [24].

Дія вібрації нормується згідно з ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. «Вибрационная безопасность. Общие требования».

Вібрацію спричиняють: сепаратор, ліофільна сушка.

Для зменшення дії вібрації на працюючих проектом передбачено:  

• встановлення віброюзолюючого фундаменту під сепаратор та ліофільну сушку. 

До технічних причин травматизму належать:

• конструктивні недоліки, недосконалість та недостатня надійність засобів виробництва;

• конструктивні недоліки, недосконалість і недостатня надійність транспортних засобів;

• неякісна розробка або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об’єктів, будівель, споруд, обладнання тощо;

• неякісне виконання будівельних робіт;

• недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу;

• незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будинків, споруд, території, засобів виробництва, транспортних засобів;

• незадовільний стан виробничого середовища.

14.5. Природне освітлення

Природне освітлення виробничих приміщень світлом неба, особливо прямим сонячним світлом, може здійснюватися через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах або через ліхтарі [24].

Природне освітлення поділяється на:  

• Бічне одностороннє та двостороннє  

• Верхнє, коли ліхтарі та світлові прорізи знаходяться в покритті або в стінах під ним  

Комбіноване, коли сполучається бічне і верхнє освітлення. 

Природне освітлення, згідно з вимогами ДБН В.2 5-10.2006 «Природне та штучне освітлення. Норми проектування» передбачають в приміщеннях з постійним перебуванням людей.

14.6. Штучне освітлення

Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне. Розрізняють такі системи штучного освітлення: загальну, місцеву та комбіновану[24].

Система загального освітлення призначається для освітлення всього приміщення, вона може бути рівномірною та локалізованою.

Місцеве освітлення призначається тільки робочих місць, воно може бути стаціонарним та переносним [24]. 

Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого.