Navch posibnik peidiatrii6 kurs

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

181/417

заходів необхідні дослідження популяційного рівня, які б здійснювалися на тисячах дітей. Складність полягає і в тому, що у розвитку алергії 70% належить генетичним факторам (які перебувають у стадії вивчення) і тільки 30% факторам навколишнього середовища. Складність профілактики збільшується, якщо враховувати полігенну зумовленість алергії і атопії. Дослідники вважають, що за клінічні прояви алергії відповідають близько 100 генів, локалізованих у кількох хромосомах - 5,6,11. Можливий ризик появи алергічних проявів у дитини з обтяженим алергічним ризиком становить від 20% до 80% залежно від його ступеня.

Для практичної оцінки ризику розвитку харчової алергії і виявлення генетичних факторів можна використати рис. 15 і табл. 31.

обидва батьки здорові

один з батьків з атопію

брат/сестра з атопією

батьки з атопією

обидва батьки з однаковими проявами атопії

0

10

20

30

40

50

60

70

80

Ризик алергії (%)

Рис. 15. Оцінка ризику виникнення атопії

Рекомендації щодо профілактики харчової алергії були розроблені ESPACI i ESPGHAN у 1999 р. і Американською Академією Педіатрії. Пізніше відповідні рекомендації з’явилися в національних настановах окремих країн. Головним завданням серед дітей з популяційним ризиком і у групі високого ризику атопії є пропаганда і реалізація грудного вигодовування немовлят і дітей перших місяців життя. Світові і національні рекомендації наголошують на необхідності грудного вигодовування дітей перших 4-6 міс життя.

Жіноче молоко - є ідеальним продуктом харчування для новонародженої дитини і дітей першого року життя.

Грудне молоко:

1.Оптимально задовольняє всі потреби новонародженої дитини

2.Містить цілий ряд біологічно активних сполук, які мають пре- і пробіотичні, імунологічні властивості.

3.Містить галактоолігосахариди, які впливають на формування нормального біоценозу кишківника та разом з іншими компонентами грудного молока здатні модулювати незрілу імунну систему дитини, створюють умови, які зменшують небезпеку проникнення чужорідних білків через кишковий бар’єр.

4.Білок жіночого молока не має антигенних властивостей, щодо організму дитини.

5.Певний профілактичний антиалергічний ефект мають наявні у жіночому молоці довголанцюгові поліненасичені жирні кислоти (LC PUFA).

Комплекс властивостей жіночого молока привів до того, що, за результатами цілої серії досліджень, саме вигодовування дітей материнським молоком протягом перших 6 міс життя вважається найкращим профілактичним заходом запобігання харчовій алергії й іншим алергічним захворюванням у дітей першого року життя.

Проте, не всі автори цілком згідні з цим, аргументуючи свою думку тим, що у 0,5%-1,7% дітей, які вигодовуються виключно материнським молоком, з’являються ознаки харчової алергії, що свідчить про недостатню, в деяких випадках, алергопротекційну роль жіночого молока. Незважаючи на такі погляди, більшість учених продовжують вважати вигодовування материнським молоком

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

182/417

найкращим захистом від розвитку атопії, а грудне молоко продуктом харчування дитини, що найменше сенсибілізує.

Елімінаційна дієта для профілактики алергічних захворювань:

1.Елімінаційна дієта під час вагітності, для профілактики алергічних захворювань не рекомендується, оскільки за результатом Cochrane Review 3 не зменшує ризик виникнення атопічних захворювань, але може мати негативні наслідки для матері і ембріону.

2.Елімінаційна дієта під час лактації, як захід первинної профілактики алергічних захворювань остаточно не доведена, але рекомендується у комплексі заходів третинної профілактики.

Уздорових дітей (з популяційним ризиком розвитку алергії) після 4-6 міс годування виключно грудьми рекомендують продовжити вживання грудного молока (навіть в обмежених кількостях) протягом першого і другого року життя. За його відсутності або значної недостатності рекомендують адаптовані суміші, відповідно до віку дитини. У дітей без сімейного обтяження алергією можна не застосовувати суміші з гідролізом білків. Проте, коров’яче молоко не має

застосовуватися у дітей з популяційним ризиком розвитку алергії до 3-х років життя, а рекомендуються суміші з гідролізованим білком.

У дітей 2-го півріччя життя виникає потреба ввести до раціону інші харчові продукти. Згідно з сучасними поглядами, густа їжа (solid food) має бути застосована у харчуванні дітей не раніше, ніж після 4-го місяця життя. Зауважено, що діти, які вигодовуються грудьми, краще толерують нову їжу, ніж ті, що перебувають на штучному вигодовуванні. Вид, черговість, спосіб уведення інших, немолочних продуктів залежить, певною мірою, від традицій і звичок населення регіону. Загальноприйнятим є те, що їжа, яка вводиться дитині протягом 5-7-го міс життя, має мінімально алергізувати. Найчастіше рекомендуються соки, фруктові й овочеві пюре, овочеві супи, безглютенові продукти (рисові, кукурудзяні каші), м’ясо, яйце, сир тощо. Період звикання до нової їжі визначає час стимуляції організму дитини новими антигенами і вимагає тісної співпраці педіатра і батьків дитини. Нова їжа має вводитися почергово, поступово, протягом кількох днів, з динамічною оцінкою її толерантності і наявних алергічних проявів. У маленьких дітей слід обмежувати застосування продуктів, які визнані як сильні антигени: цитрусові, шоколад, горіхи тощо. Крім того, треба пам’ятати, що впровадження нового харчування має бути узгоджено з індивідуальними потребами кожної дитини, залежить від великої кількості факторів генетичних і навколишнього середовища, які детермінують і модифікують темпи росту і розвитку дитини.

Для штучного вигодовування дітей з доведеним родинним ризиком алергії рекомендують суміші з різним ступенем гідролізу білку. Вибір суміші проводиться індивідуально на підставі даних анамнезу, ступеня ризику розвитку алергії, толерантності суміші дитиною. Протягом багатьох років тривають клінічні дослідження ефективності застосування сумішей з різним ступенем гідролізу білку для профілактики розвитку алергічних захворювань.

Білок

Частковий гідролізат

Повний гідролізат

Амінокислоти

Алергенність

Рис. 16. Залежність алергенності білка з від ступеня гідролізу білку

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

183/417

Для профілактики харчової алергії у дітей першого року життя переважна кількість дослідників радять використовувати суміші на основі часткового гідролізу білків, засвідчуючи їх ефективність. Зрозуміло, що діти, які перебувають на вигодовуванні гідролізатами коров’ячого молока, також вимагають уведення інших харчових продуктів та інгредієнтів. Загальноприйнятими є рекомендації пізнішого введення харчових продуктів, ніж у здорових дітей. Рекомендують, такі харчові продукти, як телятина, яловичина, глютен, яйця, риба, горіхи, шоколад, цитрусові виключати з дієти немовлят з клінічними ознаками алергії і дуже обережно і поступово вводити їх індивідуально після 12-24 міс, а іноді і після 36-го міс життя дитини.

У дітей з високим ризиком виникнення алергії, які перебувають на штучному вигодовуванні, доцільно використовувати суміші Nutrilon Гіпоалергенний 1 і 2, які є продуктами повноцінного збалансованого харчування і забезпечують подвійний захист від алергії за рахунок часткового гідролізу білку та наявності пребіотичних волокон (олігосахаридів IMMUNOFORTIS), які мають чіткий біфідогенний ефект, нормалізують показники біоценозу кишок і мають безсумнівний імунокорегуючий ефект. Суміші розроблені для вигодовування дітей від 0 до 6 міс та від 6 до 12 міс відповідно для дітей з ризиком алергії до білку коров’ячого молока. Гідроліз білків полегшує їх засвоєння, зменшує алергенні властивості та ймовірність виникнення алергічних реакцій.

Nutrilon Гіпоалергенний 1 і 2 забезпечує дитині подвійний захист від алергії, за рахунок:

по перше – частково гідролізованого білку. Білок представлений на 100% альбумінами, які підлягають ферментативному гідролізу і розщеплюються на пептиди, які переважно не сприймаються організмом дитини, як алергени; по друге - пребіотичних волокон – суміші IMMUNOFORTIS. IMMUNOFORTIS - унікальна запатентована суміш галактота фруктоолігосахаридів, яка подібно до олігосахаридів грудного молока стимулює ріст власних корисних бактерій, запобігає розвитку патогенних бактерій в кишечнику, зменшує ризик алергічних та інфекційних захворювань, зміцнює імунітет дитини.

До сьогоднішнього дня немає аргументованих досліджень стосовно тривалості профілактичних заходів щодо розвитку алергічних захворювань у дітей груп ризику. Існують думки про доцільність спроби переведення дитини на нормальну дієту після 2-го року життя, проте це має вирішуватися індивідуально в кожному окремому випадку.

Проаналізувавши світові і національні дані щодо профілактики розвитку харчової алергії у дітей, можна зробити загальні висновки:

-вигодовувати дітей виключно грудним молоком до 4-6 міс життя;

-поступово розширювати харчовий раціон дітей після 6 міс життя, дотримуючись сучасних рекомендацій щодо призначення прикорму;

-у дітей із груп ризику (обтяжена спадковість щодо атопічних захворювань), які перебувають на штучному вигодовуванні, доцільно використовувати суміші з частковим гідролізом білків, збагачені галактоолігосахаридами і фруктоолігосахаридами. У профілактиці харчової алергії недоцільно використовувати соєві суміші;

-за можливості, потрібно створювати гіпоалергенне середовище для дитини, зменшуючи можливість її контактів з нехарчовими, домашніми, промисловими й інфекційними антигенами, в тому числі, і тютюновим димом.

Лікування харчової алергії

Лікування харчової алергії скероване на усунення її симптомів та профілактику загострень.

1.Елімінаційна дієта – вилучення високоалергенних продуктів з раціону дитини.

Удітей першого року життя в яких є ознаки харчової алергії і які знаходяться на грудному вигодовуванні, можна пробувати використовувати гіпоалергенну дієту годуючих матерів (табл. 32). Дієту годуючим матерям призначають на 2-4 тижні, за цей час визначають продукти, які викликають харчову алергію у дитини і при підтвердженні алергічних реакцій на ці продукти повністю виключають їх з раціону матері годувальниці. Продукти на які не має алергічної реакції з раціону матері не виключаються.

Діти першого року життя, в яких є ознаки харчової алергії на білок коров’ячого молока і які знаходяться на штучному вигодовуванні, мають бути переведенні на суміші з повним гідролізатом білку, прикладом якої в Україні є Nutrilon Лікування алергії. При підтвердженні алергії на білок коров’ячого молока рекомендується вигодовування сумішшю на основі повного гідролізату білку та повне виключення продуктів, які містять білок коров’ячого молока до 12 місяців життя дитини.

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

184/417

Nutrilon Лікування алергії:

-містить повний гідролізат білку - 100% сироватковий білок, не містить казеїну;

-білки представленні сумішшю коротколанцюгових низькомолекулярних пептидів (85%) і вільних амінокислот (15%), що значно знижує алергенність суміші, дозволяє максимально використовувати абсорбуючу властивість тонкого кишківника і одночасно зберігати високу біологічну цінність білкового компоненту;

-збагачена нуклеотидами;

-містить довголанцюгові поліненасичені жирні кислоти, які є незамінними для недоношених

дітей;

-не містить лактозу і сахарозу, вуглеводи представлені сухою кукурудзяною патокою;

-не потребує напруження ферментативної і соковидільної функції шлунково-кишкового тракту, легко всмоктується, практично не має антигенних властивостей.

Таблиця 32

Продукти, які слід вилучити, обмежити або, навпаки, використовувати в гіпоалергенній дієті годуючих матерів

				Дозволяються з	Використовуються
	Вилучити				індивідуально в обмеженій
				врахуванням переносимості
					кількості
	Високо алергенні продукти: рибу,			Кисломолочні продукти:	Незбиране молоко (тільки в
	морепродукти, ікру, яйця, гриби,			кефір, йогурти.	каші), сметана у стравах.
	горіхи, мед, шоколад, каву, какао,			Напої: чай, компот, морси.
	овочі, фрукти та ягоди яскраво-
	червоного та помаранчевого
	кольорів, ківі, ананаси, авокадо
	Бульйони, маринади, солені та			Крупи: гречана,	Манна крупа, хлібобулочні
	гострі страви, консерви, мясні та			кукурудзяна, рисова,	вироби з муки вищого сорту
	рибні копченості, прянощі			вівсяна, пшенична, перлова.
				Хліб житній.
	Продукти, що містять барвники			Овочі та фрукти зеленого та	Кондитерські вироби,
	та консерванти			світлого забарвлення	солодощі
	Газовані напої, квас			Супи – вегетаріанські	Цукор
	Продукти, які містять			М'ясо – нежирні сорти	Сіль
	гістамінолібератори та гістамін –			яловичини, свинини, філе
	квашену капусту, редьку,			індички, курки у вареному
	редиску, ферментовані сири,			та тушеному вигляді
	шинку, сосиски, пиво
	При елімінаційній дієті необхідно враховувати можливість перехресних реакцій між різними
	харчовими і нехарчовими алергенами, які наведені у табл. 33.				Таблиця 33
	Перехресні реакції між основними нехарчовими алергенами і харчовими продуктами
	Харчовий продукт			Продукти й нехарчові алергени, які провокують перехресні
				алергічні реакції
	Коров'яче молоко		Козяче молоко, телятина, яловичина та м'ясопродукти з них,
			шерсть корови, ферментні препарати на основі підшлункової
			залози великої рогатої худоби
	Кефір (дріжджі)		Плісняві гриби, плісняві сорти сиру (Рокфор, Брі, дор-блю і т.п.),
			кефірні закваски, дріжджове тісто, квас, антибіотики
			пеніцилінового ряду
	Риба		Різні види річкової та морської риби, морепродукти (краби,
			креветки, ікра, лангусти, омари, гребінці, мідії тощо); корм для
			риб (дафнії)

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ		185/417
	Куряче м'ясо й бульйон; перепелині яйця і м'ясо; соуси,
Куряче яйце
	виготовлені з компонентів курячого яйця (креми, майонези);
	пір'я з подушок; лікарські засоби (інтерферон, лізоцим, деякі
	вакцини); м'ясо качки
Гриби	Продукти, в технології виготовлення яких використовуються
	гриби: кефір, деякі сорти сиру, а також дріжджі, дріжджовий
	хліб, антибіотики, плісень
Конина	М'ясо лося, лупа коня
М'ясо кролика	Конина, шерсть кролика
Морква	Петрушка, селера, β-каротин, вітамін А
Полуниці	Малина, ожина, смородина, брусниця
Яблука	Груша, айва, персики, сливки, пилок берези, вільхи, полину
Горіхи (фундук, грецькі,	Горіхи інших сортів, пилок горіхового дерева, манго.
фісташки, кеш'ю тощо),	Соняшникова олія, халва, мед, гарбуз, диня, пилок
насіння соняшника	складноцвітних
Соняшник	Артишоки, ромашка, цикорій, кульбаба, естрагон
Банани	Глютен, пилок подорожника
Шоколад	Кока-кола, какао
Цитрусові	Грейпфрут, лимон, апельсин, мандарин
Буряк	Шпинат, цукровий буряк
Авокадо	Лавр
Бобові	Арахіс, соя, горох, квасоля, сочевиця, манго, люцерна
Картопля	Баклажани, томати, перець стручковий зелений і червоний,
	паприка, тютюн
Ріпчаста цибуля	Спаржа, часник, цибуля інших видів
Сливки,яблука	Мигдаль, абрикоси, вишні, нектарини, персики, дика вишня,
Персики, абрикоси, сливки,	черешня, чорнослив. Аспірин, амідопірин
полуниці,
малина, вишні, виноград,
картопля

Призначаючи елімінаційну дієту, слід слідкувати, щоб дитина отримувала харчування, яке за кількістю та співвідношенню харчових інгредієнтів забезпечувало би вікові потреби.

2.Неспецифічні методи чи фармакотерапія:

-антигістамінні препарати per os призначаються у гострому періоді та тривало з профілактичною метою протягом кількох місяців; у разі генералізованої форми антигістамінні препарати застосовують парентерально (внутрішньом’язово чи внутрішньовенно); Усі антигістамінні препарати розподіляють на три покоління:

І покоління відносять димедрол, діазолін, супрастин, фенкарол, тавегіл, піпольфен. Найбільш частими небажаними ефектами є: седативна дія, поступове зниження їх терапевтичної активності та ін. Їх використовують короткими курсами; ІІ – лоратидин (кларитин), астемізол (гісманал), цетиризин (зиртек), азеластин (алергодил), терфенадин (трексил);

ІІІ – фексофенадин (телфаст) та дезлоратидин (еріус).

Препарати ІІ та ІІІ покоління мають ширший спектр протиалергічної дії, не проникають через гематоенцефалічний барєр, не мають седативної дії.

-глюкокортикоїди, адреналін - парентерально при важких системних реакціях;

-ентеросорбенти – ентеросгель, сілард, полісорб.

-препарати з мембраностабілізуючою дією, скеровані на гальмування вивільнення медіаторів тучними клітинами – кетотіфен, кромоглікат натрію.

-пробіотики, при супутньому дисбактеріозі кишок – Біфі-форм дитячий, Біфі-форм.

-місцеве лікування – при атопічних дерматитах.

3.Специфічні методи лікування.

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

186/417

До них відносяться елімінаційна дієта, про яку було згадано вище та проведення алерген специфічної імунотерапії, яку проводять тільки при атопічних реакціях, коли харчовий продукт життєво необхідний.

МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

4.1Питання для самоконтролю

43.Анатомо-фізіологічні особливості травної системи у дітей

44.Фактори ризику розвитку мальабсорбції та харчової алергії.

45.Клінічні ознаки мальабсорбції

46.Клінічні ознаки харчової алергії

47.Принципи діагностики мальабсорбції та харчової алергії

48.Сучасні принципи профілактики та лікування мальабсорбції та харчової алергії.

49.Лабораторні та інструментальні методи обстеження мальабсорбції та харчової алергії

50.Диференціальна діагностика;

51.Загальні принципи лікування мальабсорбції та харчової алергії

52.Режим, дієтотерапія;

53.Медикаментозне лікування;

4.2Тестові завдання

13. Целіакія характеризується несприйманням:

F.Глютену

G.Глюкози

H.Цукру

I.Фенілаланіну

J.Жирів та крохмалю Еталон відповіді – А.

14. Целіакія характеризується:

F.Неспецифічним ураженням шлунку

G.Специфічним ураженням товстих кишок

H.Неспецифічним ураженням товстих кишок

I.Специфічним ураженням тонких кишок

J.Неспецифічним ураженням тонких кишок Еталон відповіді – Е

4.3 Ситуаційні задачі

ЗАДАЧА № 1

1. Дівчинку 2,5 років госпіталізовано з приводу зменшення маси тіла, нестійких випорожнень, анорексії, які з`явилися після введення в раціон каш (з 7 місяців).

Дитина адинамічна, млява, шкіра бліда, суха, підшкірно-жировий шар відсутній. Живіт здутий, напружений, під час перкусії у верхній частині живота тимпаніт, шум плеску, випорожнення пінисті, світлого кольору, смердючі. В копроцитограмі: нейтральний жир – багато.

1 – Попередній діагноз?

2 – План обстеження?

3 – План лікування?

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

187/417

Відповідь: Целіакія. Біопсія кишківника з морфологією + АТ до гліадину, атимезенхімальні. Аглютенова дієта

ЗАДАЧА № 2

Дитина 6 міс госпіталізована з вогнищевими змінами в складках шкіри. При огляді дитина неспокійна, шкіра суха, з окремими папульозними елементами і зонами ліхеніфікації з нечіткими краями. Висипка на шкірі супроводжується сильним свербінням. Висип зявився після переходу на штучне харчування. Бабуся по лінії матері хворіє бронхіальною астмою.

1 – Попередній діагноз?

2 – План обстеження?

3 – План дієтотерапії та лікування?

Відповідь: Харчова алергія. Атопічний дерматит. Провокаційна проба, специфічний ІgE до білків коров’ячого молока. Суміш Нутрилон Лікування Аллергій на 6 місяців. Елідел місцево. Антигістамінні.

5 Рекомендована література

Основна

17.Майданник В.Г. Педиатрия: Учебник для студентов высших мед. учебных заведений.- Харьков:Фолио, 2004.- 1125 с.

18.Педіатрія: Навчальний посібник / за ред.. Тяжкої О.В. – К.:Медицина, 2005.- 552 с.

19.Педіатрія. За ред. проф. Тяжкої О.В. – Вінниця: Нова Книга, 2006.- 1096 с.

20.Сміян І.С. Лекції з педіатрії.-Тернопіль: Підручники посібники,2006.-768 с.

Додаткова

18.Харчування дітей раннього віку: теорія і практика/С.Няньковський, Д.Добрянський, Ю Марушко, О.Івахненко, О.Шадрин. /Навчальний посібник . – Львів: Ліга –Прес, 2009.-288 с.

19.Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Функциональные заболевания пищеварительной системы у детей. – Х.:ИД «ИНЖЭК», 2005.-256.

20.Шабалов Н.П. Детские болезни. - 5-е изд., перераб. и доп. - С-Пб, 2004.

ТЕСТИ НА ЗАНЯТТЯ

2. Дитині 1 рік. Після введення прикорму на протязі останніх мясяців відмічається втрата апетиту, проноси с виділенням великої кількості калу, іноді блювота, температура тіла нормальна Маса тіла 7кг, дуже бліда, набряки на ногах, живіт дуже збільшений в об'ємі. У копрограмі багато жирних кислот і мил. Встановлено діагноз: целіакія, призначена аглютенова дієта. Що виключається из харчування пр цієї дієті?

A*Злакові - пшениця, овес

BМолоко та молочні продукти

CФрукти

DБілок тваринний

EЛегкозасвоювані углеводи

3. Дитина 1,5 роки народилася масою тіла 3100, довжиною 51 см. Годувалася грудьми. Після введення прикорму (вівсяна каша) перестала прибавляти в масі, з'явилися випорожнення з неприємним запахом у великій кількості. Об'єктивно: явища гіпотрофії II ст., блідість шкіри, великий живіт. Який найбільш вірогідний діагноз?

A Кишкова інфекція

B Проста диспепсія

C Муковісцидоз

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

188/417

D*Целіакія

EГлистна інвазія

4. У дитини 2 років відмічаються часті, тривалі респіраторні захворювання та панкреатогенну форму мальабсорбції, було запідозрено муковісцидоз. Яке дослідження необхідно провести для підтвердження цього діагнозу?

A * Вміст хлоридів в потовій рідині

BБронхоскопію

CІмуннограму

DРентгенограму органів грудної клітки

EКаріотипування

5. Хлопчика 2 років госпіталізовано з приводу зменшення маси тіла, нестійких випорожнень, анорексії, які з`явилися після введення в раціон манної каші (з 5 місяців).

Дитина адинамічна, млява, шкіра бліда, суха, підшкірно-жировий шар відсутній. Живіт здутий, напружений, під час перкусії у верхній частині живота тимпаніт, шум плеску, випорожнення пінисті, світлого кольору, смердючі. В копроцитограмі: нейтральний жир – багато. Яка найбільш вірогідна причина захворювання?

A Хронічний ентеріт

BМуковісцидоз

CДисбактеріоз кишечнику

D*Целіакія

EДисахарідна недостатність

6. Дівчинка 6 міс. поступила в клініку зі скаргами на млявість, анорексію, зниження маси тіла, нестійі випорожнення після введення у прикорм каші. Встановлено діагноз целіакії. Що є причиною розвитку целіакії?

A *Непереносимість глютену

B Непереносимість лактози

CМуковісцидоз

DІнтестинальна лімфангіектазія

EАлергія на білок коров’ячого молока

6. У дівчинки скарги на папульозну висипку. Свербляче висипання, що зникає при натисканні на обличчі, грудях, животі, “географічний язик”. Температура нормальна. Напередодні вживала напій “Фанта”, шоколадні цукерки, рибні продукти. Збоку внутрішніх органів патології не знайдено. Еозинофілія. Який попередний діагноз?

AКір

BАтопічний дерматит

CСистемний червоний вовчак

DТромбоцитопенічна пурпура

E*Гостра кропивниця

7.При огляді дитини віком 4-х місяців на волосистій частині голови виявлені лусочки лимонно-жовтого кольору з масними кірочками. Який найбільш вірогідний діагноз?

AПсевдофурункульоз

BМолочний струп

CСтрофулюс

D* Гнейс

EДитяча екзема

8.Дитина госпіталізована з вогнищевими змінами в складках шкіри. При огляді дитина неспокійна, шкіра суха, з окремими папульозними елементами і зонами ліхеніфікації з

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

189/417

нечіткими краями. Висипка на шкірі супроводжується сильним свербінням. Покращення стану дитини відмічається в літні місяці, погіршення - взимку. Дитина з 2-х місяців на штучному вигодовуванні, перенесла ексудативний діатез. Бабуся по лінії матері хворіє бронхіальною астмою. Який найбільш імовірний діагноз?

A Себорейна екзема

B Контактний дерматит

C *Атопічний дерматит

DСтрофулюс

EКропивниця

9.У дiвчинки 2,5 рокiв в анамнезi встановлен рецидивуюча з обструктивним синдромом. При обстеженнi виявлено акроцiаноз, пальцi у виглядi барабанних паличок, при аускультацiї легень - вологi хрипи i свистяче дихання. Якi найбiльш вiрогiднi критерiї можуть вказати на iмовiрнiсть муковiсцидозу у даної дитини?

A*Пiдвищення концентрацiї хлоридiв поту

BНаявнiсть пальцiв у виглядi барабанних паличок

CПозитивний сiмейний анамнез по кистозному фiброзу

DВиявлення бронхоектазiв на рентгенограмi

EСтiйкiсть фiзикальних змiн в легенях

10.До дільничного педіатра звернулась мати 3 місячної дитини зі скаргами на приступоподібний кашель, задишку, відставання дитини у фізичному розвитку. З анамнезу: дитина від другої доношеної вагітності, яка перебігала із загрозою переривання (перша дитина померла у віці 4 місяці від патології легень, зі слів матері). Маса при народженні 2500 г. З перших днів життя спостерігався

приступоподібний кашель, двічі лікувалася з приводу бронхіту. Враховуючи тяжкість стану дитини, лікар виписав направлення на госпіталізацію. Який найбільш вірогідний діагноз був направленні?

AКашлюк

BГострий обструктивний бронхіт

CРецидивуючий обструктивний бронхіт

D*Муковісцидоз

EГостра пневмонія з обструктивним синдромом

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ

190/417

Змістовий модуль 4.

Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів сечової системи у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах

Конкретні цілі:

-визначити різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань сечової системи у дітей;

-визначити тактику ведення хворого при найбільш поширених захворюваннях сечової системи у дітей;

-демонструвати вміння ведення медичної документації хворих дітей з патологією сечової системи;

-планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати при найбільш поширених захворюваннях сечової системи;

-проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз при найбільш поширених захворюваннях сечової системи у дітей;

-ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при невідкладних станах, зумовлених захворюваннями сечової системи у дітей.

Тема 18. Диференційна діагностика інфекційно-запальних захворювань сечової системи у дітей. – доц. Добрик О.О.

Провідні клінічні симптоми та синдроми при інфекційно-запальних захворюваннях сечової системи (інфекції сечової системи, уретриті, циститі, пієлонефриті та інтерстиціальному нефриті у дітей. Клінічні варіанти перебігу та ускладнення інфекційно-запальних захворювань сечової системи, інтерстиціального нефриту у дітей. Дані лабораторних та інструментальних досліджень при найбільш поширених інфекційно-запальних захворюваннях сечової системи, інтерстиціальному нефриті, дизметаболічних нефропатіях та спадкових тубулопатіях у дітей. Диференційна діагностика найбільш поширених інфекційно-запальних захворювань сечової системи, інтерстиціального нефриту у дітей. Тактика ведення хворої дитини при найбільш поширених інфекційно - запальних захворюваннях сечової системи та їх ускладненнях, при інтерстиціальному нефриті у дітей. Невідкладна допомога при гострій затримці сечі. Профілактика уретриту, циститу, пієлонефриту.

І. Актуальність теми.

Інфекції сечової системи в структурі інфекційної патології посідають друге місце після респіраторних захворювань. Мікробно-запальні ураження нирок і сечових шляхів займають перше місце серед всіх нефропатій у дітей. Запальні захворювання органів сечової системи в останні роки складають 77-89% всіх випадків госпіталізації дітей у нефрологічні стаціонари. До мікробнозапальних захворювань сечової системи належать цистит, уретрит, пієлонефрит, інфекція сечових шляхів та ін. При тому 50% нефропатій дорослих беруть початок у дитячому віці.

В зв’язку з цим знання даних питань є актуальними та необхідним для лікарів всіх спеціальностей, особливо для педіатрів. Настороженість, раннє виявлення та адекватне лікування захворювань сечової системи у дітей дає можливість зберегти здоров’я дітям та дорослим. Недіагностоване та неадекватно ліковане захворювання з цієї групи може призвести до хронізації хвороби з розвитком ниркової недостатності, що є станом загрозливим для життя. Окрім цього слід пам’ятати, що сечова система входить в склад сечостатевої системи, тобто хвороби сечової системи будуть впливати і на репродуктивну функцію людини.

Тільки високі знання лікаря дають можливість лікувати та спостерігати нефрологічного хворого, оскільки нирки в організмі людини виконують життєво важливу функцію підтримки гомеостазу. І саме розуміння цього вимагає від лікаря широких та ґрунтовних знань. Окрім загально-медичної етики та деонтології існує поняття нефрологічної деонтології, оскільки прогноз та лікування хронічних хворих є дуже складним як для лікарів, так і для пацієнтів. Слід знати про юридичні аспекти лікування дітей з патологією сечової системи (протоколи обстеження та лікування, питання замісної терапії, трансплантації нирок, використання імуносупресії). В той же час патологія сечової системи зростає, т.я. до цього призводять екологічні шкідливості, низька якість води, продуктів харчування, недостатня медична освіченість та відповідальність населення.