Розділ 2. Прилади для дослідження поля зору
Дослідження поля зору (нормального і патологічного) йде у вивченні зорових функцій ока в тій або іншій точці поля зору. Вивчення фізіологічних закономірностей периферичного зору важливе тому, що дані дослідження поля зору грають велику роль в діагностиці різних патологічних процесів в зоровому аналізаторі. Клінічна периметрія в офтальмологічній, неврологічній і нейрохірургічній практиці є одним з найважливіших методів дослідження зорових функцій. Зміни, що виявляються в полі зору, часто є єдиним раннім симптомом, що дозволяє встановити діагноз захворювання. Принцип дослідження поля зору полягає в пред'явленню досліджуваному певного тесту, переміщуваного в полі зору, і визначенні положення, в якому цей тест перестає бути видимим.
Застосовуються 2 основних методи дослідження поля зору: кінетичний і статичний. При кінетичному методі тест-об'єкт переміщається уздовж досліджуваного меридіана з постійною швидкістю від периферії поля до його центру до початку сприйняття.
Метод статичної периметрії ґрунтується на послідовному висвіченні об'єктів, розташованих в різних точках меридіана поверхні приладу. Точне визначення меж поля зору і ретельне дослідження функцій периферичного зору можливі тільки за допомогою спеціальних приладів.
Всі ці прилади можна розділити на 2 основних групи: кампіметри і периметри.
2.1. Кампіметри
Кампіметри призначені для дослідження поля зору на площині. При цьому забезпечується детальне дослідження ділянок поля зору практично не більше ніж на 40° від центру (рис. 2.1). Величина досліджуваного поля зору за допомогою кампіметра залежить від відстані, на якій проводиться дослідження. Так, при відстані, рівній 2 м, досліджуватиметься поле зору не більше ніж на 20° від центру. Для кампіметрії зазвичай застосовують темний екран (коефіцієнт віддзеркалення 0,04), розташований на відстані 1—2 м від пацієнта, що фіксує досліджуваним оком об'єкт, розташований в центрі екрану. Освітлення екрану кампіметра, яке повинне бути достатньо рівномірним, зазвичай проводять за допомогою штучних освітлювачів.
При кампіметрії використовують як пігментні тест-об’єкти на довгих утримувачах, так і проекційні у вигляді світлової плями, що отримується за допомогою проектора.
На поверхню екрану чорною або темно-сірою фарбою нанесена градусна сітка. Результати дослідження відзначають на екрані крейдою. У деяких кампіметрах вмонтовані пантографи — пристрої для реєстрації результатів кампіметрії на бланках.
Рис. 2.1. Проекція поля зору на полі кампіметра (площина) і периметра (сфера) при різних дистанціях дослідження.
Кампіметричний спосіб дослідження поля зору має ряд недоліків, обумовлених тим, що сферична поверхня сітківки проектується на площині. При цьому не всі точки сітківки можуть спроектуватися на площині, а ділянки, що мають на сітківці однакові розміри, але різно віддалені від центру, проектуються на екрані у вигляді ділянок різного розміру. Крім того, через різну віддаленість окремих точок екрану від сітківки походить зміна їх видимих кутових розмірів. Ці невідповідності обмежують можливості кампіметрів і тому вони застосовуються в основному для дослідження центральної частини поля зору.
Кампіметр КМ.-1 (рис. 2.2). Складається з екрану 1, забарвленого в чорний матовий колір; стійкі 2 з освітлювачами 3 і лобно-підборідної опори 4. В центрі екрану, що закріплюється на стіні, є отвір для змінних фіксаційних точок. Стійку з освітлювачами встановлюють на відстані 1 м від екрану, що забезпечує рівномірне його освітлення. Заслінка на лобно-підборідній опорі виключає недосліджуване око з процесу спостереження. У комплект кампіметра входять змінні фіксаційні точки (діаметром 1, 5, 10 і 20 мм) і набір білих тест-об'єктів (діаметром 1, 3, 5, 10, 20, 50 і 100 мм), що кріпляться на довгих утримувачах.
Рис 2.2. Кампіметр КМ.-1
Результати дослідження відзначають на екрані крейдою, після чого переносять на спеціальні бланки за допомогою відлікового пристрою, що складається з диска з шкалою, градуйованою від 0 до 360° з інтервалом 15°, і лінійки, що обертається відносно диска, з сантиметровими поділками. Відліковий пристрій закріплюється в отвір фіксаційної точки на екрані. При цьому диск його повинен розташовуватися таким чином, щоб відмітка 0° була зліва, а 90°—вверху. По лінійці визначають відстань від центру екрану до відмітки, зробленої крейдою, і, зменшивши його в 10 разів, переносять на бланк-схему поля зору по відповідному меридіану.