- •Оптика та офтальмологія у медичному приладобудуванні
- •Технологія оптичних деталей Частина і Розділ 1. Оптичні деталі, матеріали, характеристики та якісні показники Вступ
- •1.1. Характеристики матеріалів оптичних деталей
- •1.2 Хімічні характеристики матеріалів
- •1.3. Оптичні характеристики матеріалів і нормовані показники якості оптичного скла
- •1.4. Визначення вимог до якості оптичного матеріалу
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Вимоги до оформлення креслень оптичних деталей
- •3.1. Визначення залишкових напружень у склі
- •Таблиця 3.2
- •3.2. Контроль малої клиноподібності пластин на інтерферометрі Чапського
- •Опис конструкції приладу
- •Порядок виконання роботи:
- •Таблиця 3.3
- •Таблиця 4.3
- •Контрольні питання
- •3.3. Визначення положення оптичної осі в одноосьових кристалах коноскопічним методом
- •Опис конструкції приладу
- •Офтальмологічні медичні прилади Частина іі частина іі. Офтальмологічні медичні прилади Розділ 1. Прилади для дослідження функцій ЗоРу
- •1.1 Прилади для дослідження гостроти зору
- •1.2. Транспарантні апарати
- •1.3. Прилади для проектування знаків
- •1.4. Коліматорні прилади
- •1.5. Лазерні прилади
- •1.6. Прилади для об'єктивного дослідження гостроти зору
- •Розділ 2. Прилади для дослідження поля зору
- •2.1. Кампіметри
- •2.2. Периметри
- •Розділ 3. Прилади для дослідження світлової і колірної чутливості ока
- •3.2. Прилади для дослідження колірної чутливості ока
- •Розділ 4. Прилади для дослідження акомодації і конвергенції
- •4.1. Акомодометр ака-1
- •4.2. Акомоконвергенцтренер акт-02
- •4.3. Дослідження конвергентних рухів очей
- •Розділ 5. Прилади і апарати для дослідження і відновлення бінокулярного зору
- •5.1. Плеоптичні прилади
- •5.2. Амбліотренер атр-1
- •5.3. Макулотестер мтп-2
- •5.4. Ортоптичні прилади
- •5.5. Синоптофор
- •5.6. Кольоротест цт-1
- •5.7. Розділювач полів зору
- •5.8. Грати для зміцнення бінокулярного зору
- •Розділ 6. Прилади для дослідження переднього відділу, середовищ ока і очного дна
- •6.1. Щілинні лампи
- •6.2. Гоніоскопи
- •6.3. Офтальмоскопи
- •6.3.1. Ручний дзеркальний офтальмоскоп оз-5
- •6.3.4. Великий безрефлексний офтальмоскоп бо-58
- •Розділ 7. Оптичні прилади для дослідження гідродинаміки ока
- •7.2. Апланаційний тонометр до щілинної лампи
- •Оптичні медичні прилади Частина ііі Вступ
- •Розділ 1. Призначення, класифікація і принцип побудови медичних ендоскопів
- •1.1. Призначення і класифікація медичних ендоскопів
- •1.2. Принцип побудови оптичної схеми ендоскопів
- •1.2.1. Спостерігаюча система ендоскопа
- •Розділ 2. Ендоскопи з лінзовою оптикою
- •2.1. Загальна характеристика ендоскопів з лінзовою оптикою
- •2.2 Особливості габаритного розрахунку ендоскопів з лінзовою оптикою
- •2.3. Об'єктиви ендоскопів
- •2.4. Системи передачі зображення
- •2.4.1. Лінзові системи передачі зображення
- •2.4.2. Граданні системи передачі зображення
- •2.4.3. Телевізійні системи передачі зображення
- •2.5. Окуляр ендоскопів
- •2.6. Жорсткі медичні ендоскопи
- •2.6.1. Оптичні системи жорстких медичних ендоскопів
- •2.6.2. Типи жорстких медичних ендоскопів
- •2.6.6. Конструкції жорстких медичних ендоскопів
- •Розділ 3. Ендоскопи з волоконною оптикою
- •3.1. Узагальнена схема ендоскопа з волоконною оптикою
- •3.2. Вступ у волоконну оптику
- •3.2.1. Повне внутрішнє відбиття
- •3.2.2. Оптика одиничних волокон. Поширення меридіональних променів
- •3.2.3. Втрати світла при проходженні через одиничне волокно
- •3.2.4. Особливості поширення променів в зігнутих волокнах
- •3.2.5. Поширення косих променів у волокні
- •3.2.6. Поширення хвиль по прозорих циліндрах
- •3.2.7. Порушення повного внутрішнього відбиття в оптичних волокнах
- •3.2.8. Передача зображення пучком волокон
- •3.3. Основні елементи ендоскопів з волоконною оптикою
- •3.3.1. Волоконно-оптичні джгути
- •3.3.2. Об'єктиви
- •3.3.3. Окуляр
- •3.3.4. Освітлювальні системи ендоскопів
- •Розділ 4. Конструктивні особливості гнучких медичних ендоскопів
- •4.1. Зовнішні оболонки гнучких медичних ендоскопів
- •4.2. Механічні системи керування ендоскопом
- •4.2.1. Конструкції гнучкої частини ендоскопа
- •4.2.2. Механізм керування гнучкою частиною ендоскопа
- •4.2.3. Розрахунок елементів гнучкого зчленування ендоскопа
- •4.3. Гастродуоденоскоп з волоконною оптикою
- •4.4. Особливо тонкий уретероскоп
- •Розділ 5. Загальні технічні вимоги і методи випробувань медичних ендоскопів
- •5.1. Основні технічні вимоги до оптики ендоскопів
- •5.2. Методи випробувань
- •5.3. Прилади для випробувань і контролю оптики ендоскопів
- •Розділ 6. Збільшувальні прилади
- •Навчальний практикум
- •1. 3 Класи.
- •2. 5 Класів.
- •3. 4 Класи.
- •Тестові завдання до частини 2 Офтальмологічні медичні прилади
- •Тестові завдання до частини 3 Оптичні медичні прилади
- •Додаток 9 Конструктивні параметри ендоскопа
Розділ 7. Оптичні прилади для дослідження гідродинаміки ока
Нормальна діяльність ока в значній мірі залежить від внутрішньоочного тиску. Підвищення внутрішньоочного тиску відносно норми в результаті порушення його регуляції з боку центральної нервової системи та у зв'язку з певними місцевими змінами в шляхах відтоку камерної вологи призводить до глаукоми. Дослідження гідродинаміки ока (тонометрія та тонографія) дозволяє отримати кількісні показники внутрішньоочного тиску.
Для повнішого й достовірнішого діагностування глаукоми необхідно визначити дійсний внутрішньоочний тиск P0, коефіцієнт ригідності (жорсткості) зовнішньої оболонки очного яблука К, встановити еластотонометричні дані.
Еластотонометрія здійснюється за допомогою набору металевих циліндрів, які відрізняються за вагою, отримали назву еластотонометрів Філатова-Кальфа. При масовому обстеженні осіб старше 45 років застосовують тонометр Маклакова вагою 10 г з подальшою фіксацією відбитків з торця циліндра на папері.
Принцип вимірювання внутрішньоочного тиску заснований на залежності між наявним внутрішньоочним тиском, зусиллям, що діє на плунжер датчика, і зміряним тонометричним тиском Pt. Таким чином, якщо на плунжер, встановлений на рогівку ока, збільшувати навантаження, то під його дією торець плунжера деформуватиме рогівку. В момент, коли площа апланації (сплющення рогівки) стає рівній площині торця плунжера, зовнішня сила, що діє на плунжер, і його вагу будуть урівноважені силою внутрішньоочного тиску. Через незначну деформацію рогівки і невеликої зміни об'єму передньої камери ока цей тиск береться за дійсний внутрішньоочний тиск P0. При подальшому збільшенні навантаження плунжер заглиблюється в передню камеру ока. Тиск в передній камері, що виникає внаслідок об'ємних деформацій, називається тонометричним. Існує певна залежність між глибиною занурення плунжера в рогівку при заданому навантаженні і значенням тонометричного тиску.
У ряді апланаційних тонометричних приладів плунжером служить скляний циліндр, склеєний з двох оптичних клинів, що дає можливість безпосередньо в процесі дослідження спостерігати кола апланації. Це підвищує точність вимірювання в порівнянні з вимірюванням діаметрів відбитків на папері з тонометрів Маклакова.
Характерними представниками цієї групи приладів є індикатор внутрішньоочного тиску, апланаційний тонометр до щілинної лампи та ручний апланаційний тонометр.
7.1. Індикатор внутрішньоочного тиску ІВГД-1. Призначений для орієнтовного визначення рівня внутрішньоочного тиску за величиною кружка апланації (сплющення рогівки). Цей прилад застосовують при масових оглядах населення з метою виявлення глаукоми в ранніх стадіях.
Рис. 7.1. Схематичне зображення індикатора внутрішньоочного тиску ІВГД-1
Загальний вид приладу показаний на рис. 7.1. Це ручний прилад, в якому з віссю 3, що обертається в підшипниках на кронштейні 2, жорстко зв'язаний важіль 5, що несе призму 1 і вантаж 4. Тиск, що надається призмою на око, є постійним і дорівнює 10 г, що забезпечується підбором відстані від місця закріплення вантажу 4 до осі 3. У цьому і полягає юстування приладу. Дослідження здійснюють в положенні пацієнта сидячи. Підготовку ока до вимірювання проводять таким чином, як і при тонометричних вимірюваннях.
При вимірюванні прилад тримають за рукоятку 6 в правій руці. Прикладаючи призму до рогівки ока, створюють натиском на око певне зусилля, слідкуючи за тим, щоб верхнє плече важеля, яке несе вантаж, прийняло горизонтальне положення. Це забезпечує зусилля, що впливає на рогівку, рівним 10 г. Рівень внутрішньо очного тиску визначають за величиною кружка сплющування, порівнюючи його з колом, нанесеним на передню грань призми 1. Співпадіння кружка сплющування з цим колом, або у випадку, коли кружок сплющування є більшим ніж коло, можливо зробити висновок, що внутрішньоочний тиск знаходиться в межах норми, при меншій величині кружка сплющування - тиск підвищений, а пацієнта варто більш детально обстежити.