- •Оптика та офтальмологія у медичному приладобудуванні
- •Технологія оптичних деталей Частина і Розділ 1. Оптичні деталі, матеріали, характеристики та якісні показники Вступ
- •1.1. Характеристики матеріалів оптичних деталей
- •1.2 Хімічні характеристики матеріалів
- •1.3. Оптичні характеристики матеріалів і нормовані показники якості оптичного скла
- •1.4. Визначення вимог до якості оптичного матеріалу
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Вимоги до оформлення креслень оптичних деталей
- •3.1. Визначення залишкових напружень у склі
- •Таблиця 3.2
- •3.2. Контроль малої клиноподібності пластин на інтерферометрі Чапського
- •Опис конструкції приладу
- •Порядок виконання роботи:
- •Таблиця 3.3
- •Таблиця 4.3
- •Контрольні питання
- •3.3. Визначення положення оптичної осі в одноосьових кристалах коноскопічним методом
- •Опис конструкції приладу
- •Офтальмологічні медичні прилади Частина іі частина іі. Офтальмологічні медичні прилади Розділ 1. Прилади для дослідження функцій ЗоРу
- •1.1 Прилади для дослідження гостроти зору
- •1.2. Транспарантні апарати
- •1.3. Прилади для проектування знаків
- •1.4. Коліматорні прилади
- •1.5. Лазерні прилади
- •1.6. Прилади для об'єктивного дослідження гостроти зору
- •Розділ 2. Прилади для дослідження поля зору
- •2.1. Кампіметри
- •2.2. Периметри
- •Розділ 3. Прилади для дослідження світлової і колірної чутливості ока
- •3.2. Прилади для дослідження колірної чутливості ока
- •Розділ 4. Прилади для дослідження акомодації і конвергенції
- •4.1. Акомодометр ака-1
- •4.2. Акомоконвергенцтренер акт-02
- •4.3. Дослідження конвергентних рухів очей
- •Розділ 5. Прилади і апарати для дослідження і відновлення бінокулярного зору
- •5.1. Плеоптичні прилади
- •5.2. Амбліотренер атр-1
- •5.3. Макулотестер мтп-2
- •5.4. Ортоптичні прилади
- •5.5. Синоптофор
- •5.6. Кольоротест цт-1
- •5.7. Розділювач полів зору
- •5.8. Грати для зміцнення бінокулярного зору
- •Розділ 6. Прилади для дослідження переднього відділу, середовищ ока і очного дна
- •6.1. Щілинні лампи
- •6.2. Гоніоскопи
- •6.3. Офтальмоскопи
- •6.3.1. Ручний дзеркальний офтальмоскоп оз-5
- •6.3.4. Великий безрефлексний офтальмоскоп бо-58
- •Розділ 7. Оптичні прилади для дослідження гідродинаміки ока
- •7.2. Апланаційний тонометр до щілинної лампи
- •Оптичні медичні прилади Частина ііі Вступ
- •Розділ 1. Призначення, класифікація і принцип побудови медичних ендоскопів
- •1.1. Призначення і класифікація медичних ендоскопів
- •1.2. Принцип побудови оптичної схеми ендоскопів
- •1.2.1. Спостерігаюча система ендоскопа
- •Розділ 2. Ендоскопи з лінзовою оптикою
- •2.1. Загальна характеристика ендоскопів з лінзовою оптикою
- •2.2 Особливості габаритного розрахунку ендоскопів з лінзовою оптикою
- •2.3. Об'єктиви ендоскопів
- •2.4. Системи передачі зображення
- •2.4.1. Лінзові системи передачі зображення
- •2.4.2. Граданні системи передачі зображення
- •2.4.3. Телевізійні системи передачі зображення
- •2.5. Окуляр ендоскопів
- •2.6. Жорсткі медичні ендоскопи
- •2.6.1. Оптичні системи жорстких медичних ендоскопів
- •2.6.2. Типи жорстких медичних ендоскопів
- •2.6.6. Конструкції жорстких медичних ендоскопів
- •Розділ 3. Ендоскопи з волоконною оптикою
- •3.1. Узагальнена схема ендоскопа з волоконною оптикою
- •3.2. Вступ у волоконну оптику
- •3.2.1. Повне внутрішнє відбиття
- •3.2.2. Оптика одиничних волокон. Поширення меридіональних променів
- •3.2.3. Втрати світла при проходженні через одиничне волокно
- •3.2.4. Особливості поширення променів в зігнутих волокнах
- •3.2.5. Поширення косих променів у волокні
- •3.2.6. Поширення хвиль по прозорих циліндрах
- •3.2.7. Порушення повного внутрішнього відбиття в оптичних волокнах
- •3.2.8. Передача зображення пучком волокон
- •3.3. Основні елементи ендоскопів з волоконною оптикою
- •3.3.1. Волоконно-оптичні джгути
- •3.3.2. Об'єктиви
- •3.3.3. Окуляр
- •3.3.4. Освітлювальні системи ендоскопів
- •Розділ 4. Конструктивні особливості гнучких медичних ендоскопів
- •4.1. Зовнішні оболонки гнучких медичних ендоскопів
- •4.2. Механічні системи керування ендоскопом
- •4.2.1. Конструкції гнучкої частини ендоскопа
- •4.2.2. Механізм керування гнучкою частиною ендоскопа
- •4.2.3. Розрахунок елементів гнучкого зчленування ендоскопа
- •4.3. Гастродуоденоскоп з волоконною оптикою
- •4.4. Особливо тонкий уретероскоп
- •Розділ 5. Загальні технічні вимоги і методи випробувань медичних ендоскопів
- •5.1. Основні технічні вимоги до оптики ендоскопів
- •5.2. Методи випробувань
- •5.3. Прилади для випробувань і контролю оптики ендоскопів
- •Розділ 6. Збільшувальні прилади
- •Навчальний практикум
- •1. 3 Класи.
- •2. 5 Класів.
- •3. 4 Класи.
- •Тестові завдання до частини 2 Офтальмологічні медичні прилади
- •Тестові завдання до частини 3 Оптичні медичні прилади
- •Додаток 9 Конструктивні параметри ендоскопа
Розділ 4. Прилади для дослідження акомодації і конвергенції
Пристосування ока до чіткого бачення різновіддалених предметів (фокусування ока) називається акомодацією. У людини акомодація в основному здійснюється за рахунок зміни заломлюючої сили кришталика, яке відбувається шляхом зміни радіусу кривизни його поверхні.
При розгляді близьких предметів радіуси кривизни поверхонь кришталика зменшуються, зменшується тим самим його задня фокусна відстань, і головний фокус наближається до рогівки. На сітківці виявляються різкими зображення ближчих предметів. Кожному напруженню акомодації відповідає різке зображення на сітківці предметів, що знаходяться на певній відстані від ока.
Рис. 4.1. Схема визначення сили акомодації
Межі можливостей (ширина) акомодації визначаються тим, на яких відстанях від ока знаходиться точка, різко видима при повністю розслабленій акомодації (максимально віддалена точка ясного зору), і точка, видима різко при максимальному посиленні акомодації (найближча точка ясного зору). Таким чином, мінімальна сила акомодації вимірюється оптичною силою лінзи, яка змінює хід променів, що йдуть від максимально віддаленої точки ясного зору R. Максимальна сила акомодації вимірюється оптичною силою такої лінзи, яка змінює хід променів, що йдуть від найближчої точки ясного зору Р, так, як би вони виходили від максимально віддаленої точки ясного зору R. Фокус такої лінзи знаходиться в точці А (рис. 4.1). Різниця мінімального напруження акомодації (в стані спокою) і максимального напруження акомодації називається об’ємом акомодації APR, тобто:
, де (4.1)
(4.2)
При розмірності r, р та f в метрах APR виражатиметься в діоптріях.
Рис. 4.2. Залежність об’єму акомодації від віку людини
З віком об'єм акомодації зменшується, а відстань до найближчої точки ясного зору збільшується (рис. 4.2), тому і виникає необхідність корекції зору для близи при пресбіопії починаючи з 40-45 років. На рис. 4.2 кружком на кривій відмічена точка — умовна межа, починаючи з якої око прийнято рахувати пресбіопічним.
Акомодація ока пов'язана з суб'єктивно відчутними м'язовими зусиллями, тому в результаті таких тривалих зусиль може з'явитися відчуття втоми ока.
М'яз акомодації іннервується окоруховим нервом, тому зміни акомодації ока, зазвичай, бувають зв'язані і зі зміною їх конвергенції. Певний стан акомодації прагне викликати і певний ступінь зведення зорових осей, і, навпаки, тому або іншому зведенню зорових осей відповідає певний ступінь акомодації. При фіксації предмету, видаленого на 1 м, око акомодує на 1 дптр і викликає конвергенцію на 1 метрокут (х 1°45').
Вимірювання зв'язку акомодації з конвергенцією у великого числа людей дали результати, приведені на рис. 20. На цій діаграмі пряма ОВ проходить через точки, що відповідають нормальним зв'язкам акомодації з конвергенцією, згідно із законом: одній діоптрії акомодації відповідає один метрокут конвергенції. Точка А позначає природний м'язовий баланс очей більшості обстежених при акомодації на 330 мм. Ця точка відповідає меншій конвергенції, ніж потрібна за вищезазначеним законом. Заштрихована частина діаграми, що лежить по обидві сторони від прямій ОВ, є зоною відносної акомодації та відносної конвергенції, тобто зоною комфорту.
Рис. 4.3. Зв’язок акомодації з конвергенцією
Для обчислення об'єму акомодації необхідно знати величину аметропії 1/r, яка визначається наприклад, за допомогою скіаскопії, та положення найближчої точки ясного зору. Положення найближчої точки ясного зору визначається як для суб'єктивного дослідження акомодації, так і для її об'єктивного дослідження.
Прилади для суб'єктивного дослідження акомодації мають напрямну, по якій переміщуються тест-об’єкти, що предвляються досліджуваному. Положення тест-об'єктів визначається за шкалою, нанесеною на напрямній. Інший спосіб суб'єктивного дослідження передбачає нерухомий тест-об'єкт й змінні за рефракцією лінзи, що приставляються до досліджуваного ока. Об'єм акомодації в останньому випадку визначається різницею між силою лінзи, за допомогою якої досліджуваний чітко бачив тест без напруження акомодації, і силою лінзи, за допомогою якої, тест був видний при максимальному напруженні акомодації.