5.3. Макулотестер мтп-2

Принцип дії приладу заснований на здатності людського ока аналізувати падаюче на нього поляризоване світло. Це властивість жовтої плями ока сприяє виникненню ентоптичного явища, названого феноменом або «щітками» Гайдінгера. Суть явища полягає в тому, що при розгляді поверхні, що рівномірно світиться, через поляризаційний фільтр, око помічає світлову фігуру, що має форму двох розмитих трикутників, гострі кути яких сходяться в точці. Цю точку фіксує око.

Оптична схема приладу (рис. 5.2) складається з джерела світла 1 - лампи розжарення СЦ-70, конденсора 2 з фокусною відстанню 25 мм, матового стелка 3, змінного світлофільтру 4, поляроїда, що обертається, 5, тесту 6, півхвильової пластинки 7 та окуляра 8. Відстань від джерела світла до поляроїда - 100 мм. Кут поля зору 40°. Для спостереження освітленого поля використовується окуляр 8 крат. У комплект приладу входять наступні світлофільтри: СС-5, СС-4, ЖС-2 і ЖС-8.

На початку дослідження пацієнт дивиться в окуляр приладу на рівномірно освітлене поле синього кольору, фіксуючи його центральну область. Після адаптації очей, включають електродвигун, що обертає поляроїд. Досліджуваний повинен дати опис спостережуваної картини і визначити напрям обертання «щіток» Гайдінгера, яке можна міняти. При поразці області жовтої плями феномен Гайдінгера не виникає.

Рис. 5.2. Принципова оптична схема макулотестера МТП-2

Феномен Гайдінгера використовується також для лікування амбліопії, особливо в тих випадках, коли фіксуюча ділянка розташована поблизу від центральної ямки сітківки. За допомогою цього феномена вдається «позначити» напрям зорової осі амбліопічного ока, що сприяє нормалізації оптомоторного рефлексу фіксації. Методика лікування така: пацієнт дивиться амбліопичним оком (при вимкненому іншому) через окуляр на фонову площину включеного приладу і повідомляє про появу «щіток». Щоб переконатися в тому, що пацієнт дійсно бачить феномен Гайдінгера, його просять описати вид «щіток», назвати їх колір і напрям обертання. При неправильній фіксації «щітки» з'являються в стороні від центру тестової фігури (наприклад, перехрестя). Пацієнтові пропонують сумістити фігуру «щіток» з центром фіксаційного перехрестя і «утримувати» її у вказаному положенні протягом 10 хв. Всього проводять від 20 до 30 таких вправ щоденно або через день. Зазвичай поєднання «щіток» з фіксаційним об'єктом в перших 3-5 занять вдається насилу, а потім легше.

5.4. Ортоптичні прилади

Ортоптичні прилади дозволяють виявляти характер і ступінь участі кожного ока в акті бінокулярного зору, визначати сенсрмоторні зв'язки зорового апарату і проводити тренувальні вправи для відновлення і закріплення нормального бінокулярного зору. Це досягається розділенням полів зору з одночасним пред'явленням фізіологічно рівноцінних тестів для кожного ока.

До ортоптичних приладів відносяться: синоптофори, роздільники полів зору, кольоротести. Основними приладами для проведення ортоптичного методу лікування є синоптофори. Різні моделі їх випускаються в багатьох країнах. Синоптофор вітчизняного виробництва дозволяє проводити широку гамму досліджень і тренувань: визначати об'єктивний і суб'єктивний кут косоокості, досліджувати стан м'язового балансу очей, а також фузійну здатність, досліджувати стан кореспонденції сітківки, проводити розвиток фузійних резервів, рухливості очей та інші вправи по стабілізації бінокулярного зору. Проте відсутність елементів плеоптичного лікування, можливості корекції аметропії пацієнта й отримання тимчасових характеристик формування зорового сприйняття знижують його рівень в порівнянні з останніми моделями зарубіжних синотипових приладів. Загальним недоліком всіх синотипових приладів, що нині випускаються, є неможливість об'єктивного контролю лікарем локалізації зображення об'єктів, що фіксуються, на сітківці пацієнта. Існує 4 типи розділення полів зору в приладах з нерухомими тест-об’єктами: механічне, дзеркальне, колірне і поляроїдне. Найбільш масовими приладами є різні модифікації чотирьохточкового приладу Уорса.

При дослідженнях і тренуваннях для компенсації кута косоокості застосовують набори призм, спеціальні призматичні лінійки і біпризми. Для цих цілей випускається призматичний офтальмокомпенсатор ОКП-1, який можна встановлювати в пробні окулярні оправи.