1. Поняття й функції ціни.

Політика ціноутворення

У ринковій економіці ціна є найпоширенішою категорією, тобто ціну мають усі види продукції, робіт і послуг. За допомогою цін визначаються різноманітні показники й вимірюються економічні величини: обсяги виробництва та споживання, основні й оборотні фонди та інші ресурси.

Господарський кодекс України визначає ціни як грошове визначення вартості продукції, робіт, послуг, які реалізують суб’єкти господарювання (ст. 189). Величина вартості як основи мінової вартості та ціни визначається затратами праці на виробництво товарів.

Ціна як юридична категорія має кілька значень:

1) ціна є істотною умовою договору;

2) і за вільних цін, і за державних цін ціна є базою для фор­мування податку на додану вартість і акцизів;

3) ціна є точкою відліку для застосування надбавок і торговельних націнок;

4) рівень ціни визначає рентабельність виробництва товарів (робіт, послуг).

Функції цін:

облік і вимір затрат суспільної праці. Ціна виступає одним з найважливіших показників народногосподарського виробництва, орієнтиром для прийняття господарських рішень;

підтримання пропорційності та рівноваги в господарстві. Саме через ціну здійснюється зв’язок між виробництвом і споживанням, пропозицією і попитом. В умовах пропорційного розподілу засобів виробництва і праці між галузями рівновага на ринку підтримується за допомогою цін, що відповідають суспільно необхідним затратам;

розподіл. Ця функція пов’язана з можливостью відхилення ціни від вартості. Так, установлення високих цін на певну продукцію чи товар дає змогу державі перерозподіляти кошти шляхом надання дотацій на інші товари;

стимулювання. У народному господарстві ціни використовуються для мотивації підвищення ефективності господарювання, забезпечення необхідної прибутковості кожного суб’­єкта господарювання.

Політика ціноутворення, порядок установлення та застосування цін, повноваження органів державної влади й органів місцевого самоврядування щодо встановлення та реґулювання цін, а також контролю за цінами та ціноутворенням визначаються Законом України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990 р., іншими нормативними актами.

Політика ціноутворення України спрямована на забезпечення:

- рівних економічних умов і стимулів для розвитку всіх форм власності, економічної самостійності підприємств, організацій та адміністративно-територіальних реґіонів України;

- збалансованого ринку засобів виробництва, товарів і послуг;

- протидії монопольним тенденціям виробників продукції, товарів і послуг;

- об’єктивних співвідношень у цінах на промислову та сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквівалентність обміну;

- розширення сфери застосування вільних цін;

- підвищення якості продукції;

- соціальних ґарантій насамперед для низькооплачуваних громадян, включаючи систему компенсаційних виплат у зв’язку зі зростанням цін і тарифів;

- створення необхідних економічних ґарантій для виробників;

- орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень цін світового ринку.

2. Види цін і порядок їх установлення

Види цін і тарифів відповідно до ст.ст. 190 – 191 ГК України та Закону України "Про ціни і ціноутворення" поділяються таким чином: