4. Планування стратегії розвитку підприємства.

Стратегічне планування- це процес здійснення систематизованих і взаємозалежних робіт з визначення довгострокових цілей і напрямків діяльності підприємства.

Стратегічний план включає такі розділи: програма діяльності підприємства; задачі і мети підприємства; план розвитку господарського портфеля; стратегія росту підприємства.

Програма діяльності підприємства.

У цьому розділі плану дається характеристика сфери діяльності

підприємства. Це може бути виробництво якихось товарів, технологій, надання послуг або задоволення потреб споживачів. Сфера діяльності підприємства може включати кілька таких напрямків. Найбільше правильно сферу діяльності підприємства характеризують не конкретні товари і технології, що виробляються і застосовуються підприємством, а його ринкові задачі. Це пояснюється тим, що головною метою підприємства є не виробництво конкретних товарів, а задоволення потреб споживачів.

Програма повинна орієнтувати підприємство на високу мобільність виробництва, розробку і випуск конкурентноздатної продукції. Вона повинна бути чітко сформульована і брати до уваги його потенційні можливості. Від чіткого визначення перспективної мети залежить зміст інших розділів плану.

Задачі і мети підприємства.

У цьому розділі плану розробляється ієрархічна система задач, рішення яких забезпечує досягнення мети, поставленої в програмі підприємства. Ця система одержала назву "керування методом рішення задач".

Правильно сформульована програма розвитку дозволяє визначити ієрархічну послідовність задач. Для їхнього рішення розробляється комплекс допоміжних задач. При розробці допоміжних задач усі вони повинні мати конкретне вираження і піддаватися кількісному вимірові. У плані повинне бути указано, на скількох процентних пунктів можна чекати збільшення ринків збуту, суми прибутку і т.п.

План розвитку господарського портфеля.

У цьому розділі плану аналізується стан усіх виробництв, що складають підприємство, номенклатура, асортимент товарів і окремі, найбільш важливі товари з цього асортименту, марочні вироби і т.п.

У ході аналізу виявляються більш-менш рентабельні виробництва і вироби, оцінюються обсяг ринку, розмір прибутку, інтенсивність конкуренції, можливості зниження собівартості продукції та інші показники. На основі аналізу визначаються обсяги і терміни росту окремих виробництв і виробів і напрямки перерозподілу ресурсів підприємства.

Стратегія росту підприємства.

Стратегія росту підприємства є заключним розділом стратегічного плану. У ньому визначаються напрямки подальшого розвитку підприємства за рахунок організації нових виробництв і проникнення на нові ринки. Стратегія росту розробляється по трьох напрямках: інтенсивного, інтеграційного і диверсіфікаційного росту.

Можливості інтенсивного зростання виникають тоді, коли в підприємства є резерви розширення збуту продукції і послуг, що виробляються в даний момент. Це досягається за рахунок більш глибокого впровадження на ринок, розширення його границь, удосконалення товару або послуг.

Інтеграційнийріст планується в тих випадках, коли підприємство може забезпечити подальший свій розвиток шляхом інтеграції з постачальниками сировини (регресивна інтеграція), з оптовими і роздрібними торговельно-збутовими організаціями (прогресивна інтеграція), з конкурентами (горизонтальна інтеграція).

Диверсіфікаційний ріст передбачається, якщо розвиток за рахунок розширення збуту традиційних виробів неможливо, тому що вже цілком удоволені потреби споживачів, або їсти небезпека перейти в групу монополістів. У цьому випадку передбачається можливий ріст за рахунок освоєння нових виробів, що дають значний прибуток.

Заходи щодо диверсіфікаційногу росту розробляються по трьох напрямках: концентрична, горизонтальна і конгломератна диверсифікованість.

Концентрична диверсифікованістьпредставляє собою розширення номенклатури виробництва за рахунок виробів схожих з тими, котрі виробляються з технічної і маркетингової точок зору.

Горизонтальна диверсифікованістьхарактеризується поповненням номенклатури виробництва виробами, нічим не зв'язаними з тими, котрі виробляються, але які можуть бути реалізовані на традиційному ринку.

Конгломератна диверсифікованістьпредставляє собою поповнення номенклатури виробництва виробами, що принципово відрізняються від тих, котрі випускаються, і які не можуть бути реалізовані на традиційному ринку.

Результатом розробки всіх розділів стратегічного плану є складання комплексу планів по конкретних напрямках діяльності підприємства. Він включає такі плани:

- виробництва і реалізації продукції (виробнича програма):

- технічного розвитку й організації виробництва;

- капітальне будівництво;

- праця і заробітна плата;

- собівартість, прибуток і рентабельність;

- фінансовий план;

Приведений перелік планів може змінюватися в залежності від розмірів підприємства, складності його структури, програмної мети і форм власності.