2. Визначення потреби в оборотних фондах.

Забезпечення потреби в оборотних фондах гарантує підприємству безперервність процесу виробництва і обігу. Проблема визначення потреби підприємства в оборотному капіталі є важливою складовою частиною фінансового планування, тому що недолік оборотних коштів неминуче приводить до неможливості своєчасного забезпечення виробничого процесу необхідними матеріальними ресурсами, а їхній надлишок може приводити до фінансових збитків внаслідок неефективного "заморожування" частини оборотних коштів у зайвих запасах товарно-матеріальних цінностей.

Рішення задачі, зв'язаної з визначенням потреби в оборотних фондах можливо двома принципово різними шляхами:

- на основі укрупнених розрахунків з використанням інформації про положення справ у попередніх періодах;

- на основі детальних техніко-економічних розрахунках - обґрунтуваннях потреби в окремих елементах оборотних коштів (нормативний метод).

Найбільш загальний метод розрахунку потреби в оборотних фондах заснований на обліку обсягу планованої до виробництва продукції і значенням коефіцієнта закріплення оборотних коштів за попередній період:

З = Кз * Р,

де Кз - коефіцієнт закріплення оборотних коштів;

Р- вартість реалізованої продукції.

Нормативний метод полягає у використанні даних про передбачуваний обсяг виробництва конкретних видів продукції і даних про нормативи витрат конкретних видів сировини, матеріалів та ін. елементів оборотних коштів на виробництво одиниці продукції кожного виду.

Норматив оборотних коштів - це мінімальний розмір грошових (фінансових) засобів, який необхідно вкласти в товарно-матеріальні цінності для забезпечення безперервності виробничого процесу.

Оборотні кошти поділяються на нормовані і ненормовані.

До нормованих оборотних коштів відносяться виробничі запаси, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва, залишки готової продукції на складах, грошові кошти в касі, витрати майбутніх періодів.

До ненормованих оборотних коштів відносяться відвантажена продукція, грошові кошти на рахунках у банках, дебіторська заборгованість, інші оборотні кошти.

3. Показники ефективного використання оборотних фондів.

Ефективність використання оборотних фондів впливає на фінансові результати діяльності підприємства. При цьому підприємства використовують як показники ефективності використання оборотних фондів у цілому, так і показники, що характеризують ефективність використання окремих елементів оборотних фондів.

Для характеристики використання оборотних фондів підприємства в цілому застосовуються наступні показники:

- наявність власних оборотних коштів, співвідношення між власними і позиковими ресурсами;

- платоспроможність підприємства, його ліквідність;

- оборотність оборотних коштів та ін.

Наявність власних оборотних коштів, а також співвідношення між власними і позиковими оборотними ресурсами характеризують ступінь фінансової стійкості підприємства.

Платоспроможність підприємства, тобто його можливість вчасно і цілком виконувати зобов'язання, визначається за допомогою спеціальних коефіцієнтів, що враховують реальні і потенційні фінансові ресурси підприємства, співвідношення між його зобов'язаннями і грошовими надходженнями, а також іншими активами, як у короткострокові, так і в довгострокові періоди часу.

Платоспроможність підприємства виражає його ліквідність - здатність у будь-який момент зробити необхідні витрати. Ліквідність залежить від величини заборгованості і від обсягу ліквідних засобів, до яких звичайно відносяться кошти (у касі і на рахунках), цінні папери (насамперед державні) і легко реалізовані елементи оборотних коштів.

Оборотність оборотних коштів - важливий показник ефективності їхнього використання. Критерієм оцінки ефективності керування оборотними коштами служить фактор часу: чим довше оборотні кошти перебувають в одній і тій же формі (грошової або товарної), тим за інших рівних умов нижче ефективність їхнього використання, і навпаки. Оборотність оборотних коштів характеризує інтенсивність їхнього використання.

Один з основних показників оборотності - тривалість одного обороту оборотних коштів, розрахована в днях по наступній формулі:

З * Т

Д = Р ,

де, З - середній залишок оборотних коштів за плановий період;

Т- тривалість періоду часу (приймається рівної 30, 90 або 360 днів);

Р - вартість реалізованої продукції.

Оборотність у днях дозволяє судити про те, протягом якого часу оборотні кошти проходять усі стадії кругообігу на даному підприємстві. Чим вище оборотність у днях, тим менше коштів необхідно підприємству, тим ощадливіше використовуються фінансові ресурси. При дуже високій оборотності зростає ризик неплатежів і збоїв у доставці сировини, матеріалів, що комплектують виробів і ін.

Оборотність виміряється також числом оборотів, чинених оборотними коштами за визначений проміжок часу. Цей показник називається коефіцієнтом оборотності Коб. :

P

Коб. = ;

CO

Ще один показник, що характеризує оборотність - це коефіцієнт закріплення (завантаження) оборотних коштів. Його величина зворотна коефіцієнтові оборотності:

1 З

Кз = =

Коб Р

Його економічний зміст у тім, що він характеризує суму середнього залишку оборотних коштів, що приходяться на одну гривню виручки від реалізації.

Основними показниками ефективного використання оборотних фондів є:

- загальна витрата матеріальних ресурсів;

- питома витрата конкретного виду ресурсів;

- питома матеріалоємкість;

Основними способами підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів є:

виробничо-технічні - первинна обробка і збагачення сировини; комплексна переробка сировини; застосування ресурсозберігаючої техніки; упровадження маловідхідних і безвідхідних технологій;

організаційно-економічні - удосконалювання нормування матеріальних ресурсів; поліпшення організації матеріального забезпечення; упорядкування системи ціноутворення; застосування діючої мотивації економії матеріальних ресурсів.