Тема 4. Персонал підприємства та оплата праці.

1. Поняття і склад персоналу підприємства.

2. Планування чисельності працівників підприємства.

3. Продуктивність праці, методи її виміру і резерви росту.

4. Мотивація та оплата праці працівників.

1. Поняття і склад персоналу підприємства.

З усієї сукупності ресурсів підприємства особливе місце займають трудові ресурси.

Персонал підприємства- це сукупність фізичних осіб, що перебувають з підприємством як з юридичною особою у відносинах, регульованих договором наймання.

Усі працюючі на підприємстві поділяються на двох категорій:

- Промислово-виробничий персонал - це працівники зайняті виробництвом і обслуговуванням виробництва;

- Непромисловий персонал - це працівники соціально-побутових установ.

Промислово-виробничий персонал у залежності від виконуваних функцій поділяється на:

1. Робітників - працівників підприємства безпосередньо зайнятих створенням матеріальних цінностей або наданням виробничих і транспортних послуг. Вони поділяються на основних і допоміжних.

2. Фахівці і керівники - працівників які здійснюють організацію виробничого процесу і керівництво їм.

3. Службовці - працівників, що здійснюють фінансово-розрахункові, постачально-сбутові та інші функції.

Розмаїтість трудових функцій, виконуваних працівниками, вимагає при плануванні потреби в них угруповання по професіях, а в межах кожної професії - за рівнем кваліфікації.

Під професією розуміють визначений вид трудової діяльності, обумовлений сукупністю знань і трудових навичок, отриманих працівником у результаті навчання або на практиці.

Міністерство праці і соціального захисту України затвердило "Класифікатор професій" ДК 003 - 95, що діє як державний стандарт і обов’язковій до застосування.

У межах кожної професії на підприємстві можуть бути зайняті працівники різної кваліфікації.

Кваліфікація- це сукупність знань і практичних навичок, які дозволяють виконувати роботи визначеної складності.

Конкретний рівень кваліфікації працівників визначається керівником підприємства за допомогою Тарифно-кваліфікаційного довідника, або самостійно.

Персонал підприємства характеризується складом і структурою.

Склад персоналу підприємства - це абсолютна кількість (перелік) робітників підприємства. Структура персоналу - це співвідношення різних груп і категорій працівників (у %).

2. Планування чисельності працівників підприємства.

Чисельність працюючих у сучасних умовах визначається, насамперед, величиною заробітної плати, який платять працівникові та обсягом виконаних робіт.

Підприємства повинні прагнути до встановлення мінімальної чисельності працюючих, щоб забезпечити мінімальні витрати живої праці.

Вихідними даними при плануванні чисельності персоналу служить виробнича програма, штатний розклад, бюджет робочого часу.

Велике значення при розрахунках чисельності має визначення бюджету робочого часу. Ціль розрахунку бюджету - встановлення ефективного корисного фонду часу роботи одного працівника за рік. Він розраховується як добуток числа робочих днів у році і середній тривалості робочого дня в годинник. Ефективний корисний фонд часу роботи одного працівника за рік є нормативною величиною яка затверджуються щорічно Міністерством праці і соціального захисту України.

Чисельність персоналу на підприємстві визначається по категоріях.

Визначення чисельності робітників здійснюється різними методами:

- по трудомісткості або виробітку;

- по нормах обслуговування і числу робочих місць.

Метод розрахунку по трудомісткості застосовується на нормованих роботах для рабітників-відрядників. Чисельність визначається розподілом встановленого обсягу робіт у годинах на ефективний фонд часу роботи одного працюючого і на відсоток виконання норм.

Чисельність робітників може бути визначена також по виробленню, розподілом намічуваного обсягу випуску продукції в натуральному вираженні на плановану норму виробітку цієї продукції.

Чисельність робочих-погодинників визначається на основі норм обслужування встановлених для галузі або даного підприємства і числа робочих місць.

Розрахунок потреби в службовцях і фахівцях ведеться виходячи з цілей діяльності підприємства, на основі його структури і схеми керування їм, переліку функціонально-посадових обов'язків, галузевих нормативів.

Найбільш прийнятної для ринкових умов є форма наймання працівника на основі контракту, тобто строкового трудового договору, ув'язненого письмово. Дана форма дозволяє передбачити усі права й обов'язки сторін, конкретизувати окремі умови стосовно до індивідуального випадку.