4. Показники ефективного використання основних фондів

Висока вартість основних фондів, їхня активна участь у процесі одержання продукції вимагає найбільш ефективного їхнього використання.

Для характеристики використання основних виробничих фондів застосовуються різні показники, які умовно можна розділити на 2 групи: узагальнюючі і приватні показники.

Узагальнюючі показники, до яких відносять, насамперед, фондовіддачу і фондоемкость, застосовуються для характеристики використання основних фондів на всіх рівнях народного господарства - для підприємств, галузей і народного господарства в цілому.

Фондовіддача основних фондів, розраховується як відношення вартості продукції (валовий, товарної і нормативно чистої) до середньорічної вартості основних фондів та показує загальну віддачу від використання кожної гривні, витраченої на основні виробничі фонди, тобто ефективністю цього вкладення засобів. розраховується по формулі:

Наступний узагальнюючий показник - фондоемкость, яка розраховується як відношення вартості основних виробничих фондів до загальному обсягу продукції, що випускається.

Показник фондоемкості визначає необхідну величину основних фондів для виробництва продукції заданої величини.

Приватні показники - як правило, натуральні, застосовуються для характеристики використання основних фондів найчастіше на підприємствах або в їхніх підрозділах. Ці показники підрозділяються на показники екстенсивного й інтенсивного використання основних фондів.

Показники екстенсивного використання основних фондів характеризують їхнє використання за часом, а показники інтенсивного використання основних фондів характеризують величину знімання продукції (виконаної роботи) на одиницю часу з визначеного виду устаткування (або виробничих потужностей).

Для забезпечення ефективного використання основних фондів варто застосовувати всю систему показників: приватні (екстенсивні, інтенсивні показники використання виробничих площ і споруджень) і узагальнюючі (фондовіддача основних фондів, фондоемкость.).

Тема 3. Оборотні фонди підприємств.

1. Поняття, формування і використання оборотних фондів підприємства.

2. Визначення потреби в оборотних фондах.

3. Показники ефективного використання оборотних фондів.

1. Поняття, формування і використання оборотних фондів підприємства.

Поряд з основними фондами для успішної роботи підприємства має величезне значення наявність оптимальної кількості оборотних фондів.

Оборотні фонди - це сукупність матеріальних цінностей та коштів, авансованих для створення оборотних виробничих фондів і фондів обігу, що забезпечують безперервний кругообіг коштів.

Оборотні виробничі фонди містять у собі:

- предмети праці (сировина, основні матеріали і напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, тара, запасні частини та ін.);

- засобу праці з терміном служби не більш 1 року (малоцінні і швидкозношувані предмети та інструменти);

- незавершене виробництво;

- витрати майбутніх періодів.

Незавершене виробництвоце початі виготовленням, але не кінчені елементи продукції.

Витрати майбутніх періодівце нематеріальні, грошові елементи оборотних фондів, які витрачаються в даному періоді, але відносяться на собівартість продукції майбутнього періоду (витрати на підготовку виробництва, освоєння нової продукції, раціоналізацію і винахідництво, конструювання і розробка нових виробів та ін.).

Співвідношення елементного складу оборотних фондів характеризують виробничо-технологічну структуру підприємства. Вона складається під впливом таких факторів як: тип виробництва, особливості продукції і технології її вироблення; умови забезпеченості матеріальними запасами; сезонність виробництва та ін.

Оборотні виробничі фонди вступають у виробництво у своїй натуральній формі та у процесі виготовлення продукції цілком споживаються. Вони цілком переносять свою вартість на готовий продукт.

Оборотні кошти в сфері обігу (фонди обігу) містять у собі: готову продукцію, що знаходиться на складах підприємства; продукцію відвантажену, але не оплачену споживачами; грошові кошти в касі і на розрахункових рахунках у банках, засобу в розрахунках, дебіторську заборгованість.

Фонди обігу забезпечують безперервність виробництва і реалізації продукції. Вони зв'язані з обслуговуванням процесу обігу товарів, вони не беруть участь в утворенні вартості, а є її носіями.

Після закінчення виробничого циклу виготовлення готової продукції і її реалізацій, вартість оборотних коштів відшкодовується в складі виручки від реалізації продукції (робіт, послуг). Це створює можливість систематичного поновлення процесу виробництва, що здійснюються шляхом безперервного кругообігу засобів підприємства.

У своєму русі оборотні кошти проходять послідовно 3 стадії: грошову, виробничу, товарну.

Грошова стадія кругообігу засобів є підготовчою. Вона протікає в сфері обігу, де відбувається перетворення коштів у форму виробничих запасів.

Виробнича стадія являє собою безпосередній процес виробництва. На цій стадії продовжує авансуватися вартість створюваної продукції, але не цілком, а в розмірі вартості використаних виробничих запасів. Додатково авансуються витрати на заробітну плату і зв'язані з нею витрати, а також перенесена вартість виробничих основних фондів. Виробнича стадія кругообігу закінчується випуском готової продукції, після чого настає стадія її реалізації.

На товарній стадії кругообігу продовжує авансуватися продукт праці (готова продукція) у тім же розмірі, що і на виробничій стадії. Лише після перетворення товарної форми вартості зробленої продукції в грошову, авансовані засоби відновлюються за рахунок частини отриманої виручки від реалізації продукції. Інша її сума складає грошові нагромадження, що використовуються відповідно до плану їхнього розподілу. Частина нагромаджень (прибутку), призначена на розширення оборотних коштів, приєднується до них і робить з ними наступні цикли обороту.

Грошова форма, що приймають оборотні кошти на третій стадії їхнього кругообігу, одночасно є і початковою стадією обороту засобів підприємства.

Оборотні кошти знаходяться одночасно на всіх стадіях і у всіх формах виробництва, що забезпечує його безперервність і безперебійну роботу підприємства.

Структура оборотних коштів - це співвідношення між окремими елементами оборотних коштів виражена у відсотках.

Для формування оборотних коштів, підприємство використовує власні і прирівняні до них засоби, а також притягнуті і позикові ресурси.

Джерелами формування оборотних коштів можуть бути: прибуток, кредити (банківська і комерційні, тобто відстрочка оплати за поставлені товари), акціонерний (статутний) капітал, пайові внески, бюджетні засоби, перерозподілені ресурси (страхування, вертикальні структури керування), дебіторська заборгованість та ін.