3. Законодавчі основи функціонування підприємства.

З юридичної точки зору підприємством є господарська одиниця що володіє окремим майном та обумовленої законодавством адміністративною й економічною самостійністю, тобто правами юридичної особи. Підприємство як юридична особа має конкретного власника, у якості якого може виступати індивідуальний власник, група посадових осіб (членів суспільства акціонерів, співвласників майна і т.п.), які-небудь організації (союзи, асоціації, фонди), органи державного і господарського керування.

Основними ознаками, що дозволяють вважати той або інший господарський суб'єкт юридичною особою, у відповідності зі ст. 23 Цивільного кодексу України є:

- право вступати в господарські відносини з іншими юридичними і фізичними особами, включаючи укладання договорів на покупку і продаж товароматериальних цінностей, трудових договорів (контрактів, угод) з найманою робочою силою й ін.;

- право захищати свої майнові інтереси в судових, господарських і інших органах державної влади і керування;

- повна майнова відповідальність перед контрагентами в межах, обумовлених господарським законодавством і в межах майна, що мається на балансі (що знаходиться у власності) даного підприємства;

- наявність необхідних законодавством реєстраційних документів, а в спеціально обговорених випадках і ліцензії на право здійснення тих або інших конкретних видів діяльності;

- наявність затвердженого у встановленому порядку статуту, у якому визначаються мета, організаційна структура, права й обов'язки органів керування, порядок ліквідації підприємства, а також основні взаємини між засновниками і власниками.

Формальними ознаками юридичної особи будь-яких типів і форм власності є наявність зафіксованого в статуті фірмового найменування, наявність печатки, розрахункового рахунка в якому-небудь банку і ведення бухгалтерського обліку і складанням балансу і визначенням прибутків і збитків

Держава, відбиваючи інтереси всього суспільства, законодавчо регулює окремі питання діяльності підприємства, при цьому не втручається в його виробничу діяльність. Цьому служать цілий ряд законодавчих актів різного рівня, як загальногромадянської властивості, так і спеціальні, які складають основу господарського (комерційного) права. До їхнього числа можна віднести Конституцію України, Господарський Кодекс України, Громадянський кодекс України, закони України:

Про власність / ВВРУ - 1991 №20;

Про захист економічної конкуренції / ВВРУ - 2001 №2;

Про інвестиційну діяльність / ВВРУ - 1991 №27;

Про зовнішньоекономічну діяльність / ВВРУ - 1992 №29;

Про господарчі товариства й інші.

4. Структура підприємства.

Структура підприємства - це склад і співвідношення його внутрішніх ланок: цехів, відділів, лабораторій та інших компонентів, що складають єдиний господарський об'єкт. Структура підприємства визначається наступними основними факторами:

- розміром підприємства;

- галуззю виробництва;

- рівнем технології і спеціалізації підприємства;

Який - не будь стійкої стандартної структури підприємства не існує. Вона постійно коректується під впливом виробничо-економічної кон'юнктури, науково - технічного прогресу і соціально - економічних процесів.

Поряд з цим при всьому різноманітті структур усі виробничі підприємства мають ідентичні функції, головні з яких - виготовлення і збут продукції. Щоб забезпечити нормальне функціонування, підприємство повинне мати у своєму складі:

- Органи керування підприємством (директор, заступники директори й інші керівники);

- Функціональні відділи, лабораторії, інші невиробничі служби

- Цехи основного виробництва, філії

- Допоміжні й обслуговуючі цехи, склади

- Інші організації (підсобні, соціально-побутові).