2. Стратегія формування високого рівня економічної безпеки підприємства.

Підприємство при розробці стратегії забезпечення економічної безпеки використовує інформаційний потік, аналізуючи який ухвалює стратегічні, оперативні і тактичні рішення.

Організаційні методи забезпечення безпеки компанії передбачають такі види діяльності, як збір, накопичення і обробка оперативних даних, а також надання керівництву аналітичної інформації про можливі ворожі дії конкурентів проти компанії. Подібний вид діяльності найбільш природним чином реалізується шляхом створення і організації роботи інформаційно-аналітичного центру.

Основними завданнями, що вирішуються подібним центром, є:

• збір різноманітної інформації, яка може бути яким-небудь чином мати відношення до компанії, відомості про події, що зачіпають її виробничі і корпоративні інтереси і т.п.;

• систематизація і обробка зібраної інформації з метою виявлення ознак недружніх дій по відношенню до компанії або несприятливого розвитку ситуації;

• вироблення варіантів можливої протидії недружнім діям або нейтралізації несприятливого розвитку ситуації;

• надання керівництву розроблених варіантів і вибір найбільш оптимальної стратегії.

Безумовно, будь-яка інформація в тому або іншому ступені має відношення до діяльності компанії і зачіпає її інтереси. Проте надлишок інформації є не меншим злом, ніж її недолік. У разі надлишку інформації ухвалення керівництвом рішення затримується із-за необхідності обробки великого об'єму даних. При цьому реакція на одержану інформацію може бути такою, що запізнилася і, як наслідок, даремної. Тому має сенс обмежити об'єм даної інформації, вводячи різні критерії достатності збираних даних.

Поза сумнівом, що забезпечення економічної безпеки підприємства - це постійний циклічний процес. Цей процес має прямий причинно-обумовлений зв'язок з системою і результатами стратегічного, оперативного і тактичного планування підприємства залежно від цілей виробництва, засобів і можливостей їх досягнення, конкурентного середовища, умов господарювання і т.д.

Стратегія економічної безпеки повинна включати: характеристику зовнішніх і внутрішніх погроз економічної безпеки підприємства; визначення і моніторинг чинників, що зміцнюють або руйнують стійкість його соціально-економічного положення в перспективі.

Основні цілі моніторингу для промислового підприємства повинні бути наступними:

• оцінка стану і динаміки розвитку виробництва підприємства;

• виявлення деструктивних тенденцій і процесів розвитку потенціалу цього виробництва;

• визначення причин, джерел, характеру, інтенсивності дії загрозливих; чинників на потенціал виробництва;

• прогнозування наслідків дії загрозливих чинників як на потенціал виробництва, так і на сфери діяльності, що забезпечуються продукцією і послугами цього потенціалу;

• системно-аналітичне вивчення ситуації, що склалася, і тенденцій її розвитку, розробка цільових заходів щодо парирування погроз підприємству.

Моніторинг повинен бути результатом взаємодії всіх зацікавлених служб підприємства. При здійсненні моніторингу повинен діяти принцип безперервності спостереження за станом об'єкту моніторингу з урахуванням фактичного стану і тенденцій розвитку його потенціалу, а також загального розвитку економіки, політичної обстановки і дії інших загальносистемних чинників.

Необхідно регулярно робити висновки, зроблені по повній вибірці інформації при стратегічному плануванні. Частота оновлення висновків повинна бути не менше одного разу на місяць, проте при необхідності може проводитися частіше.

Організація економічної безпеки підприємства реалізується по таких основних напрямах.

1. Фінансова складова.

Процес організації фінансової складової економічної безпеки підприємства (організації) складається з таких етапів:

аналіз погроз негативного впливу на політико-правову складову економічної безпеки;

оцінка поточного рівня забезпечення фінансової складової економічної безпеки;

опенька ефективності запобігання можливій шкоді від негативних впливів на фінансову складову економічної безпеки;

планування комплексу заходів щодо забезпечення фінансової складової економічної безпеки і розробка рекомендацій по реалізації цих заходів;

бюджетне планування практичної реалізації пропонованого комплексу заходів;

планування корпоративних ресурсів;

оперативна реалізація запланованих дій в процесі здійснення суб'єктом господарювання своєї фінансово-господарської діяльності.

Ефективність запобігання очевидним і потенційно можливих погроз (втрат) економічної безпеки підприємства і визначає дієвість діяльності відповідних служб підприємства.

Спочатку оцінюються погрози економічної безпеки підприємства політико-правового характеру, які включають:

внутрішні негативні дії (неефективне фінансове планування і управління активами; малоефективна ринкова стратегія; помилкова цінова і кадрова політика);

зовнішні негативні дії (спекулятивні операції на ринку цінних паперів; цінова і інші форми конкуренції; лобіювання конкурентами недостатньо продуманих рішень органів влади);

форс-мажорні обставини (стихійне лихо, страйки, військові конфлікти) і обставини, наближені до форсмажорних (законодавчі акти, ембарго, блокада, зміна курсів валют і т. і.).

В процесі оцінки поточного рівня забезпечення фінансів економічної безпеки, що становить, підлягають аналізу:

фінансова звітність і результати діяльності підприємства (організації) — платоспроможність, фінансова незалежність, структура і використання капіталу і прибули;

конкурентний стан підприємства (організації) на ринку - частка ринку даного суб'єкта господарювання; рівень вживаних технологій і менеджменту;

ринок цінних паперів підприємства (організації) — оператори і інвестори цінних паперів, курс акцій.

2. Інтелектуальна і кадрова складові.

Охорона інтелектуальної і кадрової складових економічної безпеки підприємства (організації) складається з таких дій.

1. Оцінка погроз негативних впливів.

2. Причини виникнення негативних впливів щодо персоналу і інтелектуального потенціалу.

3. Аналіз поточного рівня забезпечення інтелектуальної і кадрової складових економічної безпеки. Планування і управління персоналом. Управління кадровим потенціалом.

4. Планування комплексу заходів щодо охорони інтелектуальної і кадрової складових економічної безпеки, розробка рекомендацій по його реалізації.

5. Бюджетне планування охорони інтелектуальної і кадрової складових економічної безпеки, розрахунок ефективності пропонованих заходів.

6. Планування корпоративних ресурсів.

7. Ординарне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації), функціональне планування і планування взаємодії відповідних його (її) підрозділів.

8. Оперативна реалізація запропонованого комплексу заходів в процесі діяльності підприємства (організації).

Охорона інтелектуальної і кадрової складових економічної безпеки охоплює взаємозв'язані і разом з тим самостійні напрями діяльності відповідного суб'єкта господарювання:

перший — спрямованість на роботу з персоналом фірми і підвищення ефективності діяльності всіх категорій персоналу;

другий — націленість на збереження і розвиток інтелектуального потенціалу, тобто сукупності прав на інтелектуальну власність або її використання (зокрема патентів і ліцензій), і на поповнення знань і професійного досвіду працівників підприємства (організації).

На першій стадії процесу охорони цих складових економічної безпеки здійснюється оцінка погроз негативних дій і можливої шкоди від них. З основних негативних впливів на економічну безпеку підприємства виділяють недостатню кваліфікацію працівників, їх небажання або нездатність забезпечувати максимальну користь своєму підприємству. Ці обставини можуть зумовлюватися низьким рівнем управління персоналом, недоліком коштів на оплату його праці або нераціональним їх витрачанням.

Процес планування і управління персоналом, направлений на охорону належного рівня економічної безпеки, повинен охоплювати організацію відбору, найму, навчання і мотивації праці працівників, включаючи матеріальні і моральні стимули, престижність професії, волю до творчості, забезпечення соціальними благами.

Важливою ланкою встановлення нормального рівня економічної безпеки є оцінка ефективності заходів, здійснювана через зіставлення загальної величини витрат на запобіжні засоби і втрат, які могло понести підприємство (організація).

3. Техніко-технологічна складова

Процес охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки передбачає здійснення декількох послідовних етапів.

Перший етап охоплює аналіз ринку технологій щодо виробництва продукції (збір і аналіз інформації про особливості біологічних процесів на аналогічних підприємствах і нових розробках в даній області, а також про технології, здатні здійснити інтервенцію на галузевий технологічний ринок).

Другий етап - це аналіз конкретних технологічних процесів і пошук внутрішніх резервів поліпшення використовуваних технологій.

Третій етап передбачає здійснення:

а) аналізу товарних ринків за профілем продукції, що виготовляється підприємством, і ринків товарів-замінників;

б) оцінка перспектив розвитку ринків продукції підприємства

в) прогнозування можливої специфіки необхідних технологічних процесів для випуску конкурентноздатних товарів

Четвертий етап присвячений переважно розробці технологічної стратегії підприємства, а саме:

виявленню перспективних товарів з групи (номенклатури, асортименту), що виготовляється підприємством;

плануванню комплексу технологій для виробництва перспективних товарних позицій;

бюджетуванню технологічного розвитку підприємства на основі оптимізації витрат за програмою, вибором альтернатив, обробкою власних розробок або придбанням патентів і необхідного устаткування на ринку;

розробці загального плану технологічного розвитку підприємства;

складанню плану власних корпоративних НИОКР відповідно до плану технологічного розвитку підприємства.

П'ятий етап — оперативна реалізація плану технологічного розвитку підприємства в процесі здійснення їм виробничо-господарської діяльності.

Шостий етап — що завершує. На цьому етапі аналізуються результати практичної реалізації заходів щодо охорони техніко-технологічної складової економічної безпеки на підставі спеціальної карти розрахунків ефективності таких заходів.

4. Політико-правова складова.

Загальна схема охорони політико-правової складової економічної безпеки підприємства (організації) складається з таких типових елементів:

аналіз погроз негативних впливів на політико-правову складову економічної безпеки підприємства;

оцінка поточного рівня охорони політико-правової складової безпеки підприємства (організації);

планування комплексу заходів щодо підвищення рівня політико-правової безпеки підприємства;

відробіток конкретних заходів щодо підтримки на належному рівні політико-правової складової економічної безпеки підприємства і практичних рекомендацій по їх реалізації;

здійснення ресурсного планування;

загальне фінансово-господарське планування і планування роботи окремих підрозділів підприємства;

оперативна реалізація комплексу пропонованих заходів в процесі діяльності підприємства.

Реалізовуючи цю схему, перш за все детально аналізують погрози внутрішніх і зовнішніх негативних впливів на політико-правову складову економічної безпеки і причини їх виникнення.

Основними причинами виникнення внутрішніх негативних впливів можуть бути:

а) низька кваліфікація працівників юридичної служби і помилки у відборі персоналу цієї служби;

б) недостатнє фінансування юридичного забезпечення діяльності;

в) небажання або нездатність підприємства (організації) активно впливати на зовнішнє політико-правове середовище його (її) діяльності. Останнє позначається в слабкій обробці договірних взаємин, невмінні захищати інтереси підприємства (організації) в конфліктних ситуаціях і т.п.

Причини виникнення зовнішніх негативних впливів переважно мають подвійний характер:

політичний;

законодавчо-правовий.

До першої групи причин можна віднести:

зіткнення інтересів суспільних груп (партій);

військові конфлікти;

економічну і політичну блокаду, ембарго;

міжнародні політичні і фінансові кризи.

У другій групі причин звичайно виділяють:

здійснення власних політичних цілей партіями (суспільними рухами), що перебувають при владі;

зміна головних основ чинного законодавства з питань власності, господарського і трудового права, оподаткування і т.п.

Оцінка реального стану політико-правової безпеки підприємства (організації) здійснюється по напрямах:

1) рівень організації і якості робіт по охороні цієї складової економічної безпеки підприємства;

2) бюджетно-ресурсне забезпечення робіт;

3) ефективність діяльності структурних підрозділів підприємства.

5. Інформаційна складова.

Основні функції відповідних служб підприємства, які в сукупності характеризують процес охорони інформаційної складової економічної безпеки підприємства (організації):

збір всіх видів інформації, що стосується діяльності фірми (щодо всіх видів ринків; що характеризує політичні події і тенденції макроекономічного розвитку світової і національних економік; корисна науково-технічна інформація)

аналіз одержаної інформації з обов'язковим дотриманням загальнозастосовних принципів (систематизації, безперервності надходження, усестороннього характеру аналітичних процесів) і методів (локальних і специфічних проблем, загальнокорпоративних) організації робіт;

прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних і політичних процесів на даному підприємстві, в країні і мирі щодо конкретної сфери бізнесу (діяльності), а також показників, яких необхідно досягти суб'єкту господарювання (наприклад, в сферах технологічного розвитку, виробництва, фінансів);

оцінка рівня економічної безпеки по всіх складових і в цілому, розробка рекомендацій по підвищенню цього рівня на конкретному суб'єкті господарювання;

інші види діяльності по розробці інформаційної складової економічної безпеки (зв'язок з громадськістю, формування сприятливого іміджу, захист конфіденційної інформації).

Потоки вхідної інформації за джерелами: відкрита офіційна; достовірна нетаємна, одержана через неформальні контакти працівників підприємства з носіями такої інформації; конфіденційна, одержана способом несанкціонованого доступу до неї.

6. Екологічна складова.

Проблему охорони екологічної безпеки суспільства з боку підприємства, що проводить на комерційній основі ту або іншу продукцію, можна вирішити тільки ретельно дотримуючи національні (міжнародні) норми мінімально допустимого вмісту шкідливих речовин, що потрапляють в навколишнє середовище, а також екологічні параметри продукції, що виготовляється.

Основний чинник, який спонукає підприємства до належної екологізації виробництва.

Підприємства-продуценти добровільно не здійснюватимуть Заходів щодо забезпечення екологічного контролю за виробничими процесами і виготовленою продукцією, оскільки це пов'язано з додатковими витратами на очисні споруди і ефективні екологічно чисті технології. Єдиним чинником, який спонукає підприємства до належної екологізації виробництва, є застосування відчутних штрафів за порушення екологічного законодавства.

Індикаторами екологічної складової економічної безпеки служать:

нормативи гранично допустимої концентрації шкідливих речовин, встановлені національним законодавством з проблем екології;

аналіз ефективності заходів для забезпечення такої екологічної складової.

Способи забезпечення екологічної складової економічної безпеки підприємства.

На основі загальних стратегічних рекомендацій, розроблених за наслідками аналізу карти розрахунку ефективності здійснюваних заходів, планується комплекс заходів по розробці екологічної складової економічної безпеки в майбутньому.

План забезпечення тієї, що екологічної становить — частина загального плану (програми) досягнення належного рівня економічної безпеки в цілому. Він має вид логічного сценарію здійснення необхідного комплексу заходів в календарній послідовності з додатком розрахунку ефективності практичної реалізації цих заходів.

Алгоритм процесу охорони екологічної складової економічної безпеки полягає в проведенні таких послідовних дій:

розрахунок карти ефективності здійснюваних заходів щодо охорони екологічної складової економічної безпеки на підставі звітних даних про фінансово-господарську діяльність підприємства (організації);

аналіз виконаних розрахунків і розробка рекомендацій для підвищення ефективності здійснюваних заходів;

розробка альтернативних сценаріїв реалізації запланованих заходів;

вибір пріоритетного сценарію на основі порівняння розрахунків ефективності запланованих заходів;

передача вибраного планового сценарію у складі загального плану охорони економічної безпеки в підрозділи, що здійснюють функціональне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);

практичне здійснення запланованих заходів.

7. Силова складова.

Організація силової складової економічної безпеки складається з виконання такого переліку робіт.

1. Аналіз погроз негативних впливів на силову складову економічної безпеки відповідно причинам їх виникнення.

2. Аналіз рівня організації силової складової економічної безпеки по напрямах, ресурсах, виконавцях, взаємодії і ефективності витрат.

3. Прогнозування можливих негативних впливів і очікуваної шкоди від них.

4. Розробка рекомендованого комплексу заходів щодо запобігання можливим негативним впливам.

5. Планування бюджету на виконання рекомендованого комплексу заходів і розрахунок очікуваної ефективності від його реалізації.

6. Планування відбору і спеціального навчання відповідного персоналу.

7. Оперативне планування реалізації пропонованих заходів щодо ресурсів і виконавців.

8. Практична робота по організації силової складової економічної безпеки.

Основні причини виникнення негативного впливу на економічну безпеку підприємства по її силовій складовій:

нездатність підприємств-конкурентів осягнути переваг методами ринкового характеру, тобто підвищенням якості власної продукції, зниженням витрат на виробництво, удосконаленням маркетингових досліджень ринку і т. п.;

кримінальні мотиви отримання злочинними юридичними і фізичними особами доходів за допомогою шантажу, шахрайства або крадіжки;

некомерційні мотиви посягань на життя і здоров'я керівників і працівників підприємства (організації), а також на майно підприємства.

Названі спонукальні мотиви можуть зумовити спроби негативного впливу (фізичного і морального характеру) на Працівників підприємства.

Спроби фізичного усунення керівників, вищих менеджерів і головних фахівців обумовлюються переважно зіткненням комерційних інтересів підприємств (організацій конкурентів, конфліктами керівництва з кримінальними організаціями (обличчями), а також політичними мотивами).

Спроби морального тиску на працівників підприємства (організації) з метою примусити їх зробити дії, які завдадуть збитку економічній безпеці і ефективному функціонуванню фірми. Виконавцями таких дій можуть бути представники криміналітету, корумповані чиновники служб безпеки і податкових служб або спеціально найняті для цього люди і організації.

Зрештою сукупність негативних дій щодо силової складової економічної безпеки можна стисло сформулювати так:

фізичні і моральні дії особистої спрямованості (проти конкретної особи);

негативні дії, направлені на спричинення шкоди майну, включаючи погрози зменшення активів підприємства (організації), втрати їм (нею) фінансової незалежності;

негативний вплив на інформаційне середовище суб'єкта господарювання (так зване промислове шпигунство).

Основні види дій для організації силової складової економічної безпеки:

1. Забезпечення фізичної і моральної безпеки підприємства — охорона співробітників, збір інформації і превентивні дії для запобігання загрозі їх безпеки.

2. Гарантування безпеки майна і капіталів підприємства (організації) — охорона майна (будівель, споруд, устаткування, транспорту), перевезень, страхування майна і ризиків, організація безпеки інвестування.

3. Безпека інформаційного середовища — захист від промислового шпигунства, збір інформації про зовнішнє середовище бізнесу.

4. Забезпечення сприятливого зовнішнього середовища бізнесу — превентивні дії для запобігання погрозам, робота з громадськістю і друком, політика лобіювання.