12.3. Організація обліку резервів під знецінення цінних паперів

Згідно з постановою Правління НБУ від 30 грудня 1999 р. № 629 та змінами до неї банки зобов’язані розробити та затвердити внутрішньобанківське положення про порядок стану та результатів роботи емітентів цінних паперів, в якому обов’язково мають враховуватися якісні та кількісні чинники оцінювання емітентів.

Фінансовий стан емітента оцінюється не рідше одного разу на три місяці; якщо емітентом є банк — не рідше одного разу на місяць.

Резерви на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами формуються у розмірі перевищення їх балансової вартості порівняно з ринковою вартістю, яка коригується з урахуванням ризику емітента та відповідно до облікової політики банку.

При визначенні розрахункової ринкової вартості груп цінних паперів, що складаються з цінних паперів центральних та місцевих органів державної влади, розрахункова ринкова вартість визначається без урахування чинника ризику емітента.

Резервуванню підлягають усі групи цінних паперів, що перебувають у портфелях банку: на продаж — 15 і більше календарних днів та на інвестиції — за станом на 1 січня наступного за звітним періодом.

Планове переоцінювання цінних паперів у портфелі на інвестиції здійснюється один раз на рік (станом на 1 січня наступного за звітним року), а цінних паперів у портфелі установ банку на продаж — один раз на місяць станом на 1-ше число місяця, наступного за звітним.

За результатами річних звітів, отриманих від емітентів, банк може провести позапланове переоцінювання портфеля на інвестиції та здійснити коригування суми сформованого резерву відповідно до розрахункової суми до дати подання місячного балансу за квітень.

Під час оцінювання портфеля акцій на продаж їх ринкова вартість зменшується на суму можливих втрат, що, як правило, виникають у процесі продажу акцій (комісійна винагорода за брокерські, юридичні, консультаційні послуги, сплата біржових збо­рів і держмита).

Згідно з вимогами положення Національного банку України резервуванню не підлягають:

• цінні папери власної емісії (пайові та боргові);

• цінні папери, про продаж яких укладено договір і отримана передоплата;

• векселі, враховані банком, що є об’єктом резервування як складова кредитного портфеля;

• вкладення коштів до статутних капіталів дочірніх та асоційованих компаній;

• вкладення у пайові цінні папери установ, де метою банку є можливість реалізації інших прав, а не одержання економічного доходу (акції бірж, депозитаріїв).

Розмір резерву за цінними паперами у портфелі на продаж розраховується як різниця ринкової та балансової вартостей груп цінних паперів на день розрахунку.

Резерви за цінними паперами у портфелі на інвестиції розраховуються як різниця суми ринкових вартостей груп цінних паперів по всьому портфелю в цілому, та загальної балансової вартості портфеля на день розрахунку з урахуванням терміну пере­бування цінних паперів у портфелі.

Розрахунок розміру резерву здійснюється:

• по портфелю на продаж — за групами цінних паперів;

• по портфелю на інвестиції — по портфелю в цілому.

За результатами переоцінки банк зобов’язаний здійснити коригування суми сформованого резерву відповідно до розрахункової суми до дати надання місячного балансу.

Перевищення оцінної ринкової ціни цінних паперів над їх балансовою вартістю не супроводжується бухгалтерським проведенням, а зниження ринкової ціни потребує створення резервів під їх знецінення.

Облік резервів, створених під забезпечення вкладень у цінні папери через зниження їх вартості, здійснюється за балансовими рахунками таких груп:

№ 149 «Резерви під знецінення боргових цінних паперів, що рефінансуються Національним банком України»;

№ 319 « Резерви під знецінення цінних паперів у портфелі бан­ку на продаж»;

№ 329 « Резерви під знецінення цінних паперів у портфелі бан­ку на інвестиції».

Спеціальний резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж коригується наприкінці кожного місяця. У разі переведення інвестиційних цінних паперів у цінні папери на продаж та при зменшенні їх ціни на різницю між балансовою та ринковою вартістю створюється резерв у день переведення.

Формування резервів за цінними паперами в іноземній валюті та їх відображення в бухгалтерському обліку здійснюється з урахуванням офіційного курсу на день операції аналогічно формуванню та відображенню в обліку резервів за цінними паперами в національній валюті з використанням рахунків валют­ної позиції. Формування резервів в іноземній валюті здійсню­ється за кожною валютою окремо. Переоцінка резервів в іноземній валюті від зміни курсів відноситься на балансовий рахунок № 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та бан­ківськими металами».