10.3. Організація обліку формування та використання резервів на відшкодування можливих втрат від кредитних операцій банку

Створення резервів під втрати за кредитними операціями передбачає поступове перенесення на рахунок витрат сумнівних та безнадійних активів.

Організація обліку формування та використання резервів на покриття можливих втрат від кредитних операцій здійснюється з урахуванням вимог: «Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 р. № 279; змін і доповнень до «Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків», та «Порядку бухгалтерського обліку формування і використання резервів, списання та повернення раніше списаних безнадійних активів у комерційних банках Украї­ни», затверджених постановою Правління Національного банку України від 16.12.98 року № 520 та внутрішньо-банківських нор­мативних документів.

При організації обліку формування резервів на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банком враховуються критерії, які використовуються ним при аналізі кредитного порт­феля згідно з вказівками Національного банку України. Банк зобов’язаний щомісячно формувати резерви під кредитні ризики в повному обсязі за групами ризику відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом на 1-ше число місяця наступного за звітним та проводити коригування суми сфор­мованого резерву відповідно до розрахункової суми до дати надання балансу.

У разі неспроможності банку сформувати резерви в повному обсязі за групами ризику відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості, незалежно від розміру його доходів, ним розробляється програма формування резервів під можливі втрати від проведення активних операцій. Облікова політика банку може передбачати щомісячне формування резервів на відшкодування можливих втрат від кредитних операцій в обсязі, визначеному в бюджеті установи банку.

Формування резерву не здійснюється за бюджетними кредитами, за кредитними операціями між установами одного банку, а також за операціями фінансового лізингу, якщо об’єктом цих операцій є нерухоме майно.

Розмір фактично сформованого резерву за кредитними операціями банків контролюється за даними місячного балансу.

Формування резерву під кредитні ризики здійснюється в тій валюті, в якій враховується заборгованість за кредитом.

Згідно з чинним законодавством та нормативно-інструктив­ними документами Національного банку України резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями.

Резерви під стандартну заборгованість формуються в розмірі 2 % чистого кредитного ризику.

Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як «під контролем» — 5 % чистого кредитного ризику, «субстандартні» — 20 % чистого кредитного ризику, «сумнівні» — 50 % чистого кредитного ризику, а також «безнадійні» в повній сумі заборгованості.

Створення резервів на покриття можливих втрат від кредитних операцій забезпечує 60 % зниження кредитного ризику.

Для прийняття управлінських рішень та контролю за повнотою формування резерву банк обліковує резерви на балансі установи банку на відповідних аналітичних рахунках балансових рахунків за такими групами:

№ 159 — «Резерв під заборгованість інших банків» (стандартну і нестандартну);

№ 240 — «Резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам» (стандартну і нестандартну);

№ 770 — «Відрахування в резерви».

Порядок використання резервів встановлюється банком внутрішнім нормативним документом про порядок визнання і списання безнадійної заборгованості за кредитними операціями.

Рішення про визнання простроченої заборгованості сумнівною або безнадійною до повернення, після вжиття вичерпних заходів щодо її стягнення, приймається кредитним комітетом відповідної установи банку. Списання безнадійної заборгованості за кредитними операціями за рахунок сформованих резервів здійснюється на під­ставі рішення правління банку та надалі обліковується за позабалан­совими рахунками 961 групи до закінчення строку позовної давності.

Якщо заборгованість за кредитом визнана безнадійною за ознакою відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР з урахуванням змін і доповнень, то вона відшкодовується банком за рахунок та в межах сформованого резерву під нестандартну заборгованість за кредитами. В інших випадках безнадійна забор­гованість відшкодовується за рахунок сформованого резерву під стандартну заборгованість за кредитами.

При використанні резерву під стандартну заборгованість для спи­сання безнадійної заборгованості за кредитом установа банку по­винна забезпечити додаткове формування цього резерву, виходячи з обсягу наявної стандартної заборгованості та рівня резервування.

При цьому банком вживаються відповідні юридичні заходи щодо стягнення безнадійної заборгованості до закінчення строку позовної давності.