10.7. Організація контролю за кредитними операціями

Організація контролю за кредитними операціями має забезпечити дотримання банком вимог нормативно-правових актів Націо­нального банку України, чинного законодавства та внутрішніх положень банку окремо з кредитування суб’єктів господарської діяльності, фізичних осіб та працівників банку.

При виконанні кредитних операцій банку необхідно забезпечити організацію контролю за їх здійсненням на всіх етапах, контролю повноважень щодо здійснених операцій та обробки даних, тобто вжити необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах та регістрах бухгалтерського обліку.

Система контролю в комерційному банку має забезпечити перевірку наявності первинних документів, дотримання вимог правильності їх оформлення і наявності інших документів, передбачених правилами кредитування, а також забезпечити перевірку дотримання технології здійснення кредитних операцій, правильності відображення їх за рахунками бухгалтерського обліку, своєчасності віднесення їх на рахунки прострочених, пролонгованих заборгованостей та дотримання порядку зберігання документів за виданими кредитами.

Комерційні банки самостійно визначають процедури перевірки даних за проведеними кредитними операціями, їх відображенням у бухгалтерському обліку в звітному періоді за рахунками аналітичного обліку, а також виявляють тотожність цих даних балансовим та позабалансовим рахункам синтетичного обліку й дотримання методів і процедур оцінки активів, визначених обліковою політикою банку.

Процедури бухгалтерського контролю виключають можливість здійснення операцій взаємозаліку кредитів та іншої кредиторської заборгованості (крім випадків, передбачених чинним законодавством) різних суб’єктів господарської діяльності та фі­зичних осіб, або одних і тих же клієнтів, кошти яких ураховуються в різних валютах та з різними строками погашення.

Бухгалтерський контроль допомагає визначити продуктивність системи документообороту, причини порушень правил здій­снення кредитних операцій, ведення бухгалтерського обліку та надає можливість упевнитися в тому, що розпорядження кредитними ресурсами (активами) здійснюється лише в межах установлених повноважень, а система аналітичного обліку дає змогу відстежувати використання коштів банку, рух активів банку та забезпечення кредитних ризиків.

Для забезпечення повноти, своєчасності та ефективності контролю за використанням і погашенням кредиту значна увага приділяється організації руху інформаційних потоків про кредитну угоду між підрозділами, які беруть участь у її виконанні, де особливе місце посідають взаємовідносини між бухгалтерією та струк­турними підрозділами, які займаються кредитними операціями.

Контрольні функції банку мають забезпечити належне супроводження виданих кредитів та своєчасність проведення в разі необхідності відповідної претензійно-позовної роботи з позичальниками або гарантами.

Погашення прострочених кредитів може здійснюватися через:

• звернення стягнення на заставлене майно;

• стягнення боргу з позичальника в судовому порядку, в тому числі і через звернення стягнення на інше майно позичальника;

• стягнення боргу з гаранта чи поручителя;

• продаж боргу з дисконтом;

• списання боргу за рахунок резерву на відшкодування можливих втрат за кредитами.

Особлива увага приділяється контролю за операціями з надання пільгових кредитів та кредитів цільового призначення.

Контроль за цільовим використанням кредиту складається:

• з попереднього контролю, який виконується на стадії оплати розрахункових документів;

• з наступного контролю, який здійснюється на підставі даних про дату та суму наданого кредиту, строк його погашення, мету спрямування кредитних коштів, що має підтверджуватися первинними документами (договорами купівлі-продажу, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами, графіками виконаних робіт та ін).

При встановленні факту нецільового використання кредиту застосовуються санкції, передбачені кредитним договором.

Організація контролю за кредитними операціями передбачає контроль за розміщенням кредитних ресурсів у межах термінів, лімітів і процентних ставок, що встановлюються правлінням банку, за проведенням нарахування процентних доходів згідно з обліковою політикою банку на поточний рік.

Контроль за наявністю і станом зберігання заставленого майна здійснюється на підставі договору застави, даних складського обліку та даних бухгалтерського обліку. Такий контроль здійснюється безпосередньо у позичальника (на місці утримання майна) не рідше одного разу в квартал. При цьому обов’язковим є виконання таких умов:

• наявність документів, що засвідчують право власності на майно;

• місцезнаходження майна згідно з договором;

• сума щоденного залишку товарів в обороті має бути не мен­шою від суми застави.

За результатом перевірки складається акт, в якому зазначається можливість забезпечення заставленим майном зобов’язань позичальника за одержаним кредитом та процентів за ним.

Для забезпечення мінімізації існуючих кредитних та валютних ризиків і надання достовірної звітності контролю підлягають операції з формування резервів на покриття можливих втрат від ризиків, пов’язаних з кредитами. Робочі процедури структурного підрозділу щодо проведеної інвентаризації заборгованості банку та класифікації кредитного портфеля оформляються протоколами засідань кредитних комітетів (кредитних комісій), які підлягають контролю з боку керівництва банку щодо правильності відображеної інформації.

Одночасно контролю підлягають сформовані резерви на суму нарахованих доходів, які визнані сумнівними щодо отримання, списання їх за рахунок сформованих резервів та здійснення подаль­шого обліку списаних безнадійних нарахованих доходів за позабалансовими рахунками до закінчення строку позовної давності.

Загальний контроль за додержанням вимог щодо оформлення, надання та своєчасного погашення кредиту і сплати процентів покладається на керівника установи банку.